Світовий досвід підтверджує, що важливим фактором сільського розвитку виступає кооперація. На початку 90-х років минулого століття в Україні були всі передумови та сформоване теоретичне підґрунтя для повноцінного розвитку кооперативного руху. Кооперація могла б стати менш болісною формою переходу від колгоспно-радгоспної системи до багатоукладного сільськогосподарського виробництва.

На жаль Уряд не зробив ставку на кооперацію і сьогодні ми отримали численні перегини в сільському господарстві: великі вертикально інтегровані підприємницькі об’єднання холдингового типу сконцентрували значний банк сільськогосподарських земель на умовах оренди, що фактично призвело до втрати традиційної сільськогосподарської спеціалізації багатьох адміністративних районів та занепаду сільських територій.

Мінагрополітики працює над удосконаленням кооперативного законодавства та формуванням практичних моделей розвитку кооперації, щоб стимулювати кооперативну активність у сільській місцевості. Про це повідомила заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

«Невеликому виробнику майже неможливо самостійно конкурувати без об’єднання, навіть у секторі нішевих культур. У перспективі кооперативи мають допомогти їх учасникам вийти не тільки на внутрішні, але й зовнішні ринки. Якщо ми хочемо досягти успіху, маємо активізувати ініціативність територіальних громад», – відзначила Олена Ковальова.

Уряд мав би проявити активність стосовно підтримки кооперативного руху ще в середині 90-х років, щоб згуртувати деморалізоване населення, яке звикло працювати в радгоспно-колгоспній системі координат. Вже тоді можна було б закласти підвалини формування прошарку заможних селян-одноосібників і поступово розвивати сучасну сільську інфраструктуру.

Український журнал «Економіст»