Системи водопостачання та водовідведення в Україні відзначаються високим рівнем спрацювання, що підвищує капіталомісткість надання водогосподарських послуг і відповідним чином відображається на величині тарифів за спожиту воду. Зниження якості очистки зворотних вод призводить до зростання рівня забруднення поверхневих вод, що підвищує ризик виникнення вогнищ різного роду захворювань. Натомість в державній екологічній політиці відсутні дієві інструменти, які стимулювали б залучення капітальних інвестицій саме в очищення зворотних вод.

Україна вже давно віднесена до групи країн з найвищим рівнем негативного техногенного впливу на довкілля. Це пов’язано з високим рівнем спрацювання не лише основного капіталу промислових підприємств і комунального господарства, а й об’єктів природоохоронної інфраструктури, призначенням яких є недопущення надмірних викидів та скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище.

Високий рівень фізичного спрацювання об’єктів природоохоронної інфраструктури мав би насторожити як керівництво країни і регіонів, так і окремих населених пунктів і змусити нарощувати обсяги капітальних інвестицій в модернізацію каналізаційних і водопровідних мереж.

У 2016 році порівняно з 2004 роком обсяг капітальних інвестицій в очищення зворотних вод в порівняних цінах 1996 року зменшився в 4,4 разу, порівняно з 2008 – в 2,8 разу. Якщо питома вага капітальних інвестицій в очищення зворотних вод в загальному обсязі інвестицій в охорону навколишнього природного середовища становила у 2004 році 41,4%, у 2008 – 24,8%, то у 2016 – 8,7%.

Хоча номінальні капітальні інвестиції в очищення зворотних вод в період з 1996 року по 2016 рік відображали досить неоднорідну динаміку: в період з 1996-2004 років спостерігався висхідний тренд, протягом наступних років відбулося почергове падіння-зростання даного показника з вершинами росту у 2008, 2014, 2016 роках.

Таким чином, у 1996 році даний показник становив відповідно 265 млн. грн., у 2000 – 317 млн. грн., у 2004 – 760 млн. грн., у 2008 – 925 млн. грн., у 2011 – 723 млн. грн., у 2014 – 1122 млн. грн., у 2015 – 849 млн. грн., у 2016 – 1160 млн. грн. Капітальні інвестиції в очищення зворотних вод у 2016 році порівняно з 1996 роком зросли у 4,4 рази, порівняно з 2000 – у 3,7 рази, порівняно з 2011 – у 1,6 рази (рис. 1).



Номінальне зростання цих інвестицій не є показником нарощення інвестиційного потенціалу модернізації водоохоронної інфраструктури. Збереження такої негативної тенденції на тлі надмірного рівня фізичного спрацювання основного капіталу водоохоронної діяльності та високого рівня зносу об’єктів водоохоронної інфраструктури ще більше поглибить екологічні проблеми соціально-економічного розвитку України і підвищить ймовірність настання водного колапсу.

Питома вага капітальних інвестицій в очищення зворотних вод в загальній величині капітальних інвестицій на охорону навколишнього природного середовища протягом аналізованого періоду відображала регресуючий тренд з 50,9 % у 1996 році до 8,7 % у 2016 році. Найвище значення даного показника мало місце у 2000 році – 52,3 %.

Капітальні інвестиції в очищення зворотних вод в порівняних цінах 1996 року відображали поступовий низхідний тренд, що був викликаний інфляційно-девальваційними процесами. Найбільше значення даного показника спостерігалося у 2004 році 260 млн. грн. У 2016 році порівняно з 1996 роком капітальні інвестиції в очищення зворотних вод в порівняних цінах 1996 року зменшилися у 4,5 разу, порівняно з 2007 роком у 3 рази, порівняно з 2013 роком у 1,6 разу, а порівняно з 2015 роком даний показник не змінився.

Така ситуація зумовлена недостатністю інвестиційних ресурсів у територіальних громад для модернізації систем водовідведення, а також реконструкції магістральних колекторів та систем водопідготовки. У більшості населених пунктів й надалі підвищується рівень фізичного спрацювання водогосподарських систем. Надзвичайно мляво місцева влада залучає приватні інвестиції для модернізації систем водопостачання та водовідведення, що поглиблює інфраструктурну кризу у державі в цілому.

Одним з дієвих шляхів нарощення обсягів фінансового забезпечення проектів модернізації, реконструкції та технічного переоснащення об’єктів водогосподарської інфраструктури, в першу чергу, систем водовідведення стала б прискорена імплементація директив Європейського Союзу, які стосуються якості питної води, очищення зворотних вод та захисту водних джерел від забруднення нітратами.

Європейський Союз активізує свою діяльність в питаннях надання Україні додаткових інвестиційних ресурсів при умові, що наша держава досягне суттєвих результатів в напрямі якісного покращення водогосподарської обстановки, виходячи з тих вимог, які пред’являються водними та водоохоронними директивами ЄС.

Формування сучасної системи водопостачання як для потреб господарського комплексу, так і питних потреб – є однією з найважливіших проблем зміцнення української державності. Якість питного водопостачання є чи не вирішальним чинником екологічної безпеки та зменшення рівня захворюваності пересічних громадян. Важливого значення набуває також модернізація систем очищення зворотних вод, які потрапляють в природні та штучні водні джерела.

Модернізація систем очищення зворотних вод стане можливою лише за умови суттєвого нарощення обсягів капітальних інвестицій. Нинішнє інституціональне підґрунтя інвестування водоохоронних проектів не забезпечує необхідних стимулів як для вітчизняного, так і закордонного бізнесу. Місцеве самоврядування не здатне самотужки фінансувати капіталомісткі проекти модернізації систем очищення зворотних вод. У короткостроковій перспективі дієвою формою залучення приватного капіталу у комунальний водогосподарський сектор виступають угоди державно-приватного партнерства.

Василь Голян,
директор Європейського аналітичного центру