Як в Міністерстві економіки гальмують український експорт


Віктор Галасюк, Голова Комітету ВР з питань промислової політики та підприємництва, заступник Лідера РПЛ з економічної політики, к.е.н.


Якщо раніше були сумніви, то зараз це абсолютно очевидно. Непрофесійність високопосадовців МЕРТ, помножена на імітацію бурхливої діяльності та часом відвертий саботаж, перетворює Україну на сировинну колонію - експортера сировини, робочих рук і капіталів.

СТАТУС КВО

Ми з Олегом Ляшко, командою РПЛ та кращими економістами й фінансистами країни довго напрацьовували і відшліфовували законопроект про експортно-кредитне агентство (ЕКА). Для того, щоб надати комплексну фінансову підтримку українським виробникам-експортерам несировинної продукції. Так, як це робиться в усьому світі, – через страхування і гарантування експортних контрактів, часткову компенсацію відсоткових ставок за експортними кредитами. ЕКА допомагає виробникам через ефективну «фінансову обгортку» зробити їхню продукцію більш конкурентною на зовнішніх ринках та, відповідно, збільшити обсяги експорту.

ЕКА – квиток до клубу індустріальних, розвинених країн. Діяльність ЕКА дозволить перейти від домінування дешевого сировинного експорту (пшениці, кукурудзи, металобрухту, руди тощо) до виробництва і експорту готової високотехнологічної продукції з високою доданою вартістю (літаків, кораблів, вагонів, трамваїв, турбін, с/г техніки, приладів, обладнання тощо). Це трамплін для України в заможне промислово-інноваційне майбутнє. З високими зарплатами та якістю життя.

В результаті майже дворічної роботи та дискусій Верховна Рада прийняла наш Закон про ЕКА наприкінці 2016 року. Він вступив в силу 01 січня 2017 року, на створення ЕКА уряду відводилось 6 місяців. Минув рік, українського ЕКА досі немає. Правда, за цей час в Мінекономрозвитку провели 1 (одну) загальну робочу групу під керівництвом заступника Міністра – торговельного представника України та ще кілька робочих підгруп. Кажуть, активно працювали закордонні експерти, очевидно, залучені на гранти. Українські ж виробники-експортери, для яких ЕКА і має бути створено, фактично були усунуті від процесу.

Як заступник Лідера РПЛ з економічної політики, голова Комітету промислової політики та один з авторів Закону про ЕКА я був змушений кілька разів офіційно звернутися до Прем’єр-міністра з вимогою припинення порушення законності і невідкладного створення ЕКА. Минулого тижня Прем’єр-міністр скликав нараду, де заслухав керівництво МЕРТ та експертів. Було прийнято рішення створити робочу групу високого рівня під керівництвом першого Віце-прем’єра – Міністра економіки Степана Кубіва. Від депутатського корпусу до неї увійшли я та виконавчий директор Нацкомітету розвитку промисловості Анатолій Гіршфельд. Сподіваюсь це допоможе уряду нарешті прискоритись та створити ЕКА. Проте провідні українські виробники вже заявили, що подають в суд на окремих керівників МЕРТ за їхню бездіяльність та зрив вчасного створення ЕКА.

В МЕРТ виправдовуються, що на створення ЕКА часу було відведено замало (хоча вже минув рік), і що, мовляв, ще треба вносити зміни в закон. Вони навіть підготували цілу презентацію з переліком проблем.

НЕДОСТАТНІСТЬ ФІНАНСУВАННЯ

В Мінекономрозвитку просили передбачити бюджетне фінансування в 345 млн грн, в Держбюджеті-2018 виділено 200 млн грн. Нарікають також на дефіцит донорських коштів.

Правда, незрозуміло, як в цих умовах Мінекономрозвитку офіційно відмовилось від 2 млрд грн (!) держгарантій для діяльності ЕКА, запропонованих в Бюджетних висновках Верховної Ради. Цитую офіційний лист МЕРТ: «Оскільки Мінекономрозвитку не має незалежної оцінки та розрахунків по цих витратах/потребах, зазначена пропозиція не підтримується».

Більш того, пільговий кредит від МБРР – 150 млн дол. США під 3-5% річних на 35 років з пільговим періодом 4 роки – влада чомусь намагається направити через Укрексімбанк на кредитування чого завгодно, у тому числі аграрного сировинного бізнесу, замість того, щоб спрямувати ці кошти на підтримку високотехнологічних виробництв через ЕКА.

Тобто має місце не дефіцит фінансування, а дефіцит професійності та державницької мотивації виконавців.

ГАЛУЗЕВІ ПРІОРИТЕТИ

В законі про ЕКА передбачений вичерпний перелік кодів (УКТЗЕД) продукції, експорт якої буде підтримуватись ЕКА. Це, передусім, високотехнологічний експорт – продукція машинобудування, літакобудування, вагонобудування, суднобудування, приладобудування, фармацевтична продукція тощо. В Мінекономрозвитку наполягають, що цей перелік в Законі зайвий, і підтримка має бути «необмеженою» (тобто розповсюджуватись і на сировинні товари) з додатковою пріоритезацією згідно експортної стратегії.

Ми з Олегом Ляшко, РПЛ та промисловим лоббі в парламенті категорично не згодні з такими «ідеями» окремих урядовців. Чіткий перелік видів продукції, на які розповсюджуються операції ЕКА, включений нами в закон з Конвенції ОЕСР 1978 року. Не треба вигадувати колесо. І тим більше перетворювати ЕКА на ручний інструмент підтримки сировинних олігархів. Ми цього зробити не дамо!
Державна економічна політика не повинна бути “нейтральною”. Згідно діючої редакції Закону ЕКА буде цілеспрямовано працювати на переорієнтацію української економіки з експорту сировини на виробництво та експорт продукції з високою доданою вартістю, що відповідає кращій світовій практиці.

ФУНКЦІЇ ЕКА

Як ЕКА має підтримувати українських експортерів? Здавалось би дуже просте питання. Є засадничі міжнародні нормативні документи, є краща світова практика. Ми заклали в закон про ЕКА класичний набір функцій, які реалізують подібні інституції в інших країнах, дотримуючись Консенсусу ОЕСР 1978 року (Arrangements on Officially Supported Export Credits). Тож українське ЕКА теж здійснюватиме страхування, перестрахування, надання гарантій за договорами, які забезпечують розвиток експорту, а також братиме участь у реалізації програми часткової компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами.

Ревізія чи скорочення переліку зазначених функцій ЕКА неприпустима і парламент її, безумовно, не підтримає. Що ж стосується етапності впровадження в життя послуг ЕКА, в залежності від наявних ресурсів та інших факторів – це питання в компетенції Кабміну та може регулюватись на підзаконному рівні.

МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ

Закон про ЕКА передбачає інклюзивне формування конкурсної комісії для обрання незалежної та професійної наглядової ради ЕКА і наступного формування правління за кращими принципами корпоративного управління. До конкурсної комісії, згідно закону, мають увійти 3 представника профільних міністерств, 3 представника від профільних комітетів Ради, 3 представника міжнародних організацій (Світовий Банк, ЮНІДО/ООН, ОЕСР), а також 2 представника реального сектору від провідних об’єднань виробників.
При цьому члени наглядової ради повинні обов’язково відповідати критеріям незалежності, що гарантуватиме їх об’єктивність та незаангажованість.

МЕРТ така збалансована модель чомусь не влаштовує. Може хочуть підлаштувати все під власну урядову вертикаль?

НЕДОСТАТНІСТЬ СТРОКІВ

В Мінекономрозвитку жаліються на недостатність строків, відведених на створення ЕКА. Втім, промисловці, підприємці, роботодавці вказують не лише на провал вчасного створення ЕКА згідно закону, а й на відсутність адекватного фахового діалогу з високопосадовцями МЕРТ. Схоже, що гранти освоювати легше ніж працювати на потрібний країні результат – інвестиції, виробництво, експорт.

Якщо МЕРТ не справляється з власними функціями та завданням ефективного запуску ЕКА, то ми з Олегом Ляшко, РПЛ та співавторами закону про ЕКА візьмемо його імплементацію під неухильний парламентський контроль.

---

По-перше, ми наполягаємо на негайному створенні ЕКА вже на першому засіданні уряду у січні 2023 року. Для цього є всі умови: закон, проекти підзаконних актів, гроші в бюджеті та політична воля парламенту і доручення Прем’єр-міністра.

По-друге, необхідно забезпечити належне фінансування ЕКА. Через зміни до Держбюджету, виділення держгарантій та залучення коштів Світового банку та інших міжнародних партнерів не на «що завгодно», а саме на підтримку несировинного високотехнологічного експорту через ЕКА.

По-третє, будь-які пропозиції щодо удосконалення закону парламент та профільні комітети готові розглядати та фахово обговорювати. Але виключно на професійній основі та виключно в конструктивному руслі. Будь-які необгрунтовані закиди щодо діючого закону будуть принципово відкинуті.






Друкувати
Найбільш популярні матеріали