Для створення українського експортно-кредитного агентства (ЕКА) є всі умови: закон про ЕКА, проекти підзаконних актів уряду, гроші в держбюджеті-2018, політична воля парламенту і доручення Прем’єр-міністра. Чому ж ЕКА досі не створено і не підтримує українських виробників несировинної продукції на іноземних ринках?

Закон про ЕКА був прийнятий Верховною Радою ще наприкінці 2016-го року в результаті майже дворічної роботи та дискусій, і вступив у силу 01 січня 2017 року. На створення ЕКА уряду відводилось 6 місяців.

Минув більш ніж рік, а українського ЕКА й досі немає. За цей час в Мінекономрозвитку провели 1 (одну) загальну робочу групу та ще кілька робочих підгруп, від участі в яких українські експортери фактично були усунуті.

У Держбюджеті-2018 на ЕКА виділено 200 млн грн - урядовці ж профільного міністерства нарікають на дефіцит як бюджетних, так і донорських коштів. При цьому, МЕРТ офіційно відмовилось від 2 млрд грн (!) держгарантій для діяльності ЕКА, запропонованих в Бюджетних висновках Верховної Ради. «Оскільки Мінекономрозвитку не має незалежної оцінки та розрахунків по цих витратах/потребах, зазначена пропозиція не підтримується», - сказано в офіційному листі МЕРТ. Більш того, пільговий кредит від МБРР – 150 млн дол. США під дуже низькі відсотки на 35 років з пільговим періодом 4 роки – влада чомусь намагається направити через “Укрексімбанк” на кредитування чого завгодно, у тому числі аграрного сировинного бізнесу, замість того, щоб спрямувати на підтримку високотехнологічних виробництв через ЕКА.

Законопроект про ЕКА ретельно напрацьовували і відшліфовували кращі економісти та фінансисти країни, щоб надати комплексну фінансову підтримку українським виробникам-експортерам несировинної продукції та збільшити український експорт на мільярди доларів. Так, як це робиться в усьому світі, – через страхування і гарантування експортних контрактів, часткову компенсацію відсоткових ставок за експортними кредитами. ЕКА допомагає виробникам через ефективну «фінансову обгортку» зробити їхню продукцію більш конкурентною на зовнішніх ринках та, відповідно, радикально збільшити обсяги експорту. В Мінекономрозвитку же наполягають, що підтримка має бути «необмеженою» (тобто розповсюджуватись і на сировинні товари) з додатковою пріоритезацією згідно експортної стратегії, що на думку депутатів-авторів закону, перетворило б інституцію на ручний інструмент підтримки сировинних олігархів.

ЕКА – це квиток до клубу індустріальних, розвинених країн, що дозволить перейти від домінування дешевого сировинного експорту (пшениці, кукурудзи, металобрухту, руди тощо) до виробництва і експорту готової високотехнологічної продукції з високою доданою вартістю (літаків, кораблів, вагонів, трамваїв, турбін, с/г техніки, приладів, обладнання тощо). Це трамплін для України в заможне промислово-інноваційне майбутнє. З високими зарплатами та якістю життя.

Найбільші виробничі підприємства, бізнес-асоціації, парламентарі, урядовці та експерти шукатимуть відповіді 30/01/2018 о 15:00 на парламентському круглому столі “Рік Закону про Експортно-кредитне агентство. Чому гальмують український експорт?” під егідою Комітету з питань промислової політики та підприємництва та Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності (вул. Грушевського 5, головна конференц-зала, вхід через 9-ий під’їзд).

30.01 о 15:00
вул. Грушевського, 5, конференц-зала (вхід через 9-ий під’їзд)

Акредитація представників ЗМІ (067 748 08 19)
Реєстрація учасників (044 255 35 95)

ПРОГРАМА круглого столу