На черговому засіданні Рахункова палата розглянула Звіт про результати аудиту ефективності та обґрунтованості застосування податкових пільг з податку на додану вартість за операціями з постачання та ввезення на митну територію України лікарських засобів і медичних виробів.

У розгляді питання брав участь перший заступник Голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками В.В. Цілина.

Представляючи Звіт, член Рахункової палати В.І. Невідомий зазначив, що в Україні не створено ефективної системи контролю за дотриманням законодавства суб’єктами господарювання, що виробляють, імпортують та здійснюють торгівлю лікарськими засобами і медичними виробами ще й користуються при цьому податковими пільгами з податку на додану вартість.

Аудитом встановлено, що серед основних факторів, які впливали на зростання цін на лікарські засоби і медичні вироби, була відсутність системного контролю та належної взаємодії з боку державних органів за ціноутворенням на ці товари. Внаслідок цього були ризики завищення митної вартості імпортованих лікарських засобів і медичних виробів при їх митному оформленні, зловживання монопольним становищем та необґрунтоване завищення торговельних надбавок. Через занадто високу вартість лікарських засобів і медичних виробів у дослідженому періоді майже чверть домогосподарств, у яких хто-небудь із членів сім’ї потребував медичної допомоги, не змогли їх придбати.

Попри те, що за 2015–2016 роки та 9 місяців 2017 року обсяги задекларованих платниками податків операцій, які оподатковувалися за пільговою ставкою (7 відс.), становили майже 490 млрд грн, органами Державної фіскальної служби не приділялась належна увага контролю за правомірністю застосування цієї податкової пільги, своєчасністю та повнотою звітування про обсяги отриманих податкових пільг. За офіційною інформацією ДФС недонадходження ПДВ до державного бюджету за рахунок застосування зниженої ставки податку за вказаний період склали 12,6 млрд гривень. При цьому, переважна більшість платників податків не звітувала органам ДФС про отримані суми вказаних податкових пільг. У 2015 році не звітувало 65 відс. платників податків, у 2016–2017 роках – більше половини.

Разом з тим, Державною фіскальною службою не затверджено нормативного акту, який би визначав алгоритм розрахунку сум податкових пільг за операціями з постачання лікарських засобів та медичних виробів, які оподатковуються за ставкою 7 відсотків. Як наслідок, інформація ДФС про суми недонадходжень до державного бюджету у зв’язку з отриманням суб’єктами господарювання цієї податкової пільги недостовірна та суттєво занижена.

Аудитом встановлено, що внаслідок бездіяльності посадових осіб органів ДФС протягом 2017 року не застосовувались до платників податків штрафні санкції, передбачені Податковим кодексом України за неподання або несвоєчасне подання звітів про отримані податкові пільги. Лише після настійних рекомендацій, під час проведення аудиту, контролюючих груп Рахункової палати, посадовими особами перевірених головних управлінь ДФС, було розпочато роботу із зазначеного питання. Загалом територіальні органи ДФС у 2017 році мали застосувати штрафні санкції приблизно до 2 640 платників податків. Натомість, за інформацією ДФС у 2017 році штрафні санкції було накладено лише на 474 платників податків, тобто, до 18 відс. порушників.

За оцінкою Рахункової палати (на підставі даних податкових декларацій з ПДВ, поданих платниками податків протягом зазначеного періоду), обсяги недонадходжень ПДВ до державного бюджету за рахунок цієї податкової пільги, розрахунково становили 63 млрд грн, тобто у п’ять разів більше ніж за даними ДФС.

Водночас слід зазначити, що на підставі лише даних податкових декларацій з ПДВ не має можливості здійснити точні розрахунки недонадходжень від податкових пільг, оскільки для здійснення операцій, що оподатковуються ПДВ за ставкою 7 відсотків, платниками ПДВ можуть придбаватись товари чи послуги, які оподатковуються як за ставкою 7 відсотків, так і за ставкою 20 відсотків.

Аудитом також встановлено, що ДФС не забезпечено системного контролю за наявністю у платників податків ліцензій на право здійснення виробництва, імпорту, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Наприклад, протягом дослідженого періоду понад 70 відс. імпортерів лікарських засобів не мали ліцензій на право ведення такої діяльності, а отже робили це незаконно. Непоодинокими є факти необґрунтованого отримання пільг імпортерами медичних виробів за рахунок невірної класифікації продукції за кодами УКТЗЕД при митному оформленні цих товарів. Митницями ДФС не вживалися необхідні заходи контролю за обґрунтованістю задекларованої митної вартості фармацевтичної продукції.

Потребує посилення і державний нагляд (контроль) у сфері виробництва, імпорту та обігу лікарських засобів і медичних виробів. На сьогодні Держлікслужбою не забезпечено зменшення кількості випадків реалізації на фармацевтичному ринку України неякісних, фальсифікованих та незареєстрованих лікарських засобів. Через недосконале законодавство поза контролем держави (щодо якості) залишаються:
• лікарські засоби, що закуповуються МОЗ за результатами закупівельної процедури, проведеної спеціалізованою організацією,
• незареєстровані лікарські засоби, ввезені на територію України для проведення доклінічних досліджень і клінічних випробувань АФІ (субстанції) та продукція "in bulk".

Це підвищує ризики загрози життю та здоров’ю громадян України.
Встановлення мораторію на проведення перевірок, зокрема при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) щодо якості лікарських засобів і медичних виробів, а також за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін на лікарські засоби і медичні вироби та вжиття невідкладних заходів реагування за їх результатами, не сприяло зменшенню на фармацевтичному ринку України кількості неякісних, фальсифікованих і незареєстрованих лікарських засобів і медичних виробів та упередженню зростання цін на ці товари.

Слід зазначити, що на запит Рахункової палати Міністерство охорони здоров’я не надало інформацію стосовно механізму контролю за цільовим використанням ввезених на митну територію України незареєстрованих лікарських засобів у випадках передбачених законодавством, а також порядку скасування або внесення змін, до раніше виданих дозволів на ввезення на митну територію України незареєстрованих лікарських засобів для проведення клінічних випробувань, в яких зазначені місця проведення клінічних випробувань в лікувальних закладах, що розташовані на тимчасово окупованій території Донецької і Луганської областей та в Автономній Республіці Крим. Неврегульованість цих питань створює ризики ухилення суб’єктами господарювання від оподаткування ПДВ при ввезенні незареєстрованих лікарських засобів.

Відповідно до статті 36 Закону України "Про Рахункову палату" установа за результатами контрольного заходу направить своє Рішення Кабінету Міністрів України, Міністерству охорони здоров’я, Держлікслужбі і Державній фіскальній службі та поінформує про його результати Верховну Раду України.

Повний Звіт та Рішення Рахункової палати про результати проведеного контрольно-аналітичного заходу будуть розміщені на офіційному веб-порталі установи.

Управління інформаційної політики