6 березня 2018 року відповідно до статті 98 Конституції України, статей 7, 25, 26, 35 і 36 Закону України "Про Рахункову палату" Рахункова палата розглянула Звіт про результати ефективності використання бюджетних коштів, виділених на здійснення правосуддя Вищим господарським судом України.

На розгляді питання на засіданні Рахункової палати була Голова ліквідаційної комісії з припинення діяльності Вищого господарського суду України Л.В. Соловйова.

Представляючи Звіт член Рахункової палати В.І. Невідомий відзначив, що Вищим господарським судом України протягом 2016–2017 років забезпечено законне використання затверджених бюджетних призначень в загальній сумі 262 375,6 тис. грн.

Разом з тим, аудитом встановлено окремі випадки порушення законодавства та неефективного використання бюджетних коштів. А саме прийняття необґрунтованих управлінських рішень з боку керівництва Вищого господарського суду України та недоліки в системі внутрішнього контролю. Наприклад, у результаті несвоєчасного розірвання договору оренди земельної ділянки з Київською міською радою, неекономно використано кошти Державного бюджету України в сумі 667,1 тис. грн.

В окремих випадках тендерним комітетом Вищого господарського суду України не дотримано передбачених процедур та принципів здійснення закупівель, що призвело до порушення статті 3, частини першої статті 30 Закону «Про публічні закупівлі». Як наслідок, недосягнено запланованих цілей. Зокрема, при необхідності здійснення консервації об’єкта будівництва, тендерний комітет Вищого господарського суду України тричі не спромігся провести прозору процедуру відкритих торгів, у тому числі через порушення законодавства. Це, у свою чергу, створило як ризики техногенної катастрофи, так і втрати бюджетних коштів внаслідок руйнування будівельних конструкцій, збудованих за бюджетний рахунок.

Варто відзначити, що нормативно-правове поле, яке визначало діяльність об’єкта аудиту зазнало докорінних змін. Починаючи з 15.12.2017 року Вищий господарський суд України припиняє свою діяльність та ліквідується у встановленому законом порядку. Належне йому державне майно, в тому числі незавершене будівництво передається до Верховного Суду.

Загалом, конституційні зміни в судовій системі призвели до необхідності вирішення не тільки визначення реальної потреби в приміщеннях для новоствореного органу, з урахуванням структурних змін, і матеріально-технічного забезпечення, а й законодавчого врегулювання вивільнення суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів і працівників апаратів з дотриманням їхніх конституційних прав.

Сьогодні фактично відстороненими від здійснення судочинства стали 42 судді Вищого господарського суду України. Законодавством їм гарантовано право переведення до іншого суду. Наразі Вища кваліфікаційна комісія суддів України, до обов’язків якої віднесено вирішення зазначеного питання, не розробила відповідні механізм та критерії вимог переведення суддів, що створює ризики фінансових наслідків для Державного бюджету України у вигляді виплати суддівської винагороди суддям, які фактично не здійснюють судочинство та подальшого утримання помічників цих суддів.

Про результати проведеного аудиту Рахункова палата проінформує Верховну Раду України, а Верховному Суду та Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, окрім інформації, надасть рекомендації. Зокрема, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України з метою усунення ризиків неефективного використання бюджетних коштів на оплату праці суддям, які не здійснюють судочинство та дотримання їх конституційних прав, рекомендується в найкоротші терміни розробити та затвердити механізм і критерії, необхідні для здійснення розгляду питання щодо переведення суддів відповідно до положень частини третьої статті 82 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Відомості про результати контрольного заходу будуть надіслані Кабінету Міністрів України. Рішення Рахункової палати та Звіт про результати аудиту - ліквідаційній комісії Вищого господарського суду України.

Рішення та Звіт будуть оприлюднені на офіційному веб-сайті Рахункової палати.

Управління інформаційної політики