Нацбанк має намір спростити нагляд за ломбардами, лізинговими, факторинговими та фінансовими компаніями, які не залучають кошти клієнтів.

«На компанії, які не несуть ризику кредитора, не поширюватимуться жорсткі пруденційні вимоги щодо капіталу і ліквідності. Основним законом для них буде закон про захист прав споживачів. Також ми плануємо спростити отримання ліцензій на різні види операцій. Будемо працювати з галуззю з розробки дорожньої карти: як ми будемо входити в нормальне регулювання», - цитує першого заступника голови НБУ Катерину Рожкову FinClub.

За перші півроку Нацкомфінпослуг вивела з ринку 18 ненадійних лізингодавців, при цьому було зареєстровано 20 нових компаній. Протягом перших шести місяців 2018 року - це 335 фінансових компаній і 106 юридичних осіб 4134 договорів фінансового лізингу на загальну суму 11,1 млрд грн, що на 93% більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

За станом на 30 червня 2018 року загальний портфель фінансового лізингу збільшився на 15,6% - до 26,5 млрд грн. Крім цього було зазначено, що концентрація ринку фінансового лізингу є достатньою високою. Так, на топ-5 припадає 74% ринку, а на топ-20 - 98%.

Що стосується банківських установ, то цілий ряд фінансових установ в Україні зараз ведуть бізнес по нежиттєздатній моделі, що пов'язано зі зниженням маржинальності банківського бізнесу в світі в цілому.

"Сьогодні ми бачимо 15-18 банків, бізнес-моделі яких вважаємо нежиттєздатними", - сказала Рожкова.

Рожкова уточнила, що це стосується середніх і невеликих банків. Найімовірніше, мова йде про стрес-тести, які проводив НБУ для банків.

"Зниження маржинальності в банківському секторі - це загальносвітова тенденція. Цьому є ряд причин: зниження ставок, розвиток фінансових технологій, які потроху "відкушують" банківські доходи, підвищення вимог до розкриття інформації, що збільшують витрати та інше. Як реагують банки в усьому світі: намагаються скорочувати мережу, аутсорсити деякі послуги, об'єднуватися з фінтехкомпаніямі. на жаль, в Україні ми цього не бачимо. Наші банки живуть за принципом "хочу все своє", особливо невеликі: всі вони хочуть свій процесинг, свій інтернет-банкінг, і все своє. Звичайно, в цих умовах говорити про те, що все прибутково і може бути привабливо, я не можу", - пояснила фінансист.

Нагадаємо, в ході стрес-тестування з'ясувалося, що українським банкам потрібно збільшувати капітали, щоб перенести економічні потрясіння в країні. 8 з 24 протестованих Нацбанком фінансових структур (90% активів всієї банківської системи) потребуватимуть такої капіталізації за двома сценаріями і 5 банків - тільки за несприятливим.

За базовим сценарієм на першому році загальна потреба в капіталі всієї банківської системи складе 6,1 млрд. грн. і вона зростає до 42,1 млрд. грн. в подальші роки при негативному сценарії.

У базовий сценарій нацбанківці заклали девальвацію гривні за три роки на 1,5-5,4%, зростання ВВП 2,9-3% і інфляцію 5,0-8,9%. Справжній економічний апокаліпсис був описаний в несприятливому сценарії: провал курсу нацвалюти до 23,1%, інфляція на рівні 9,3-18,7% і падіння ВВП до 3,8%.