Залежність України від зовнішніх запозичень звужує можливості Уряду для маневру, зокрема в частині формування пакету соціальних гарантій, що погіршує становище найбідніших верств населення. Україна вже більше 20 років працює з міжнародними фінансово-кредитними організаціями та урядами іноземних держав стосовно залучення додаткових ресурсів для забезпечення макроекономічної стабільності, що відповідно «затягує» кредитний зашморг.

Тому цілком природнім є інтерес суспільства стосовно перспектив відмови від кабальних умов зовнішніх запозичень з метою зміцнення фінансової незалежності держави. На думку відомого українського економіста Володимира Сіденка, «у стратегічному плані Україна дійсно повинна поступово відмовлятися від зовнішнього кредитування, але потрібні передумови для цього».

«По-перше, не потрібно було набирати стільки боргів. По-друге, якби створювали нормальні економічні умови, залучали кошти українців в інвестиції, то не було б таких проблем, які маємо сьогодні. Це стратегічна помилка – покладатися настільки сильно на зовнішні джерела фінансування», – зазначив Сіденко.

На думку експерта, «заяви про те, що стан економіки задовільний, – декларативна риторика. Пожвавлення є, але 3% зростання ВВП після багатьох років падіння – це вкрай мало… У нас вибір між поганим і ще гіршим.

Нагадаємо, що зростання величини зовнішніх боргових зобов’язань також пов’язано з тим, що за тривалий період в країні так і не сформовано передумов для реального соціально-економічного піднесення, що не дозволяє забезпечувати макроекономічну стабільність за рахунок внутрішніх джерел. Уряди змушені робити запозичення, щоб уникнути дефолту.