За результатами аналізу реалізації ЕСКО-проектів групою народних депутатів України у співпраці з Держенергоефективності та експертами ПРООН напрацьовано зміни щодо удосконалення ЕСКО-законодавства та вже зареєстровано у Парламенті:

- законопроект від 10.12.2018 № 9386 щодо внесення змін до Закону України щодо проведення масштабної енергомодернізації (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=65109);

- законопроект від 10.12.2018 № 9387 щодо внесення змін до Бюджетного кодексу (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=65110).

«Як відомо, діюче законодавство стало міцним фундаментом для запровадження енергосервісу в Україні. Ще у 2016 р. ми спостерігали укладання перших 20 ЕСКО-договорів на суму контрактів близько 18 млн гривень», - прокоментував Голова Держенергоефективності Сергій Савчук.

Удосконаливши правову базу у 2017 р., на сьогодні у системі “ProZorro” оголошено більше 600 ЕСКО-тендерів. За їх результатами укладено близько 190 договорів на суму контрактів більше 190 млн гривень.

Водночас досвід роботи замовників та виконавців енергосервісу дозволяє визначити актуальні для обох сторін договору питання та ще більше збалансувати їхні інтереси завдяки новим законодавчим змінам.

Прийняття законопроектів сприятиме:

- укладанню більшої кількості ЕСКО-договорів;

- залученню інвестицій, у т. ч. іноземних, в енергосервіс;

- впровадженню комплексних енергоефективних заходів за ЕСКО-контрактами.

Законопроектами пропонуються, зокрема, такі зміни:

- спростити процедуру затвердження істотних умов, надавши це право тим органам, які більш залучені до укладання ЕСКО-договорів та не будуть затягувати процес;

- унормувати процедуру ЕСКО для бюджетних установ, які не належать до органу влади, який давав би старт ЕСКО для них (наприклад, наукові інституції НАН України);

- дати можливість збільшення частки економії на користь замовника у разі впровадження ним додаткових заходів з енергоефективності під час дії ЕСКО-договору;

- переглядати ціну ЕСКО-договору з метою нівелювання валютних та інфляційних ризиків;

- зобов’язати сторони договору впроваджувати енергомоніторинг та системи енергоменеджменту на ЕСКО-об'єкті;

- надати замовнику право зазначати у тендерній документації мінімальний рівень скорочення енергоспоживання, що дозволить відбирати більш комплексні енергоефективні заходи за енергосервісом;

- передбачити норми щодо використання замовником зекономлених завдяки ЕСКО коштів для стимулювання подальшого впровадження систем енергетичного менеджменту, у т. ч. для матеріального заохочення енергоменеджерів.

«Щиро вдячний народним депутатам України за активну позицію щодо необхідності підвищення енергоефективності в країні. Це вчергове доводить, що питання енергоефективності аполітичне, міжгалузеве та потребує злагодженості дій для побудови енергонезалежної країни!», - наголосив С.Савчук.

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю