Міністерство фінансів ініціювало перехід до ризик-орієнтованого підходу в боротьбі з відмиванням доходів, йдеться в повідомленні Мінфіну.

Кабінет Міністрів підтримав відповідний законопроект, спрямований на комплексне вдосконалення національного законодавства в сфері фінансового моніторингу.

Цей законопроект адаптує українське законодавство з питань запобігання та протидії відмиванню доходів з нормами четвертої Директиви ЄС 2015/849 і Регламенту ЄС 2015/847, стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму (FATF).

Це передбачено домовленостями України з Європейським Союзом та Міжнародним валютним фондом.

Фахівці Мінфіну працювали над проектом закону спільно з Держфінмоніторингом, НБУ і міжнародними експертами проекту USAID "Трансформація фінансового сектора в Україні".

Законопроект, зокрема, пропонує зменшити кількість ознак фінансових операцій, про які банки, страховики, кредитні спілки, ломбарди, біржі, платіжні організації та інші фінансові установи - суб'єкти первинного фінансового моніторингу (СПФМ) - зобов'язані повідомляти Держфінмоніторингу.

При цьому з 150 тис. гривень до 300 тис. гривень збільшується сума операцій, про які вони повинні обов'язково звітувати, якщо їх здійснюють політично значимі особи або клієнти з країн, які не виконують рекомендації борців з легалізацією.

У той же час передбачається застосування ризик-орієнтованого підходу суб'єктами первинного фінансового моніторингу при проведенні належної перевірки своїх клієнтів і відповідно перехід до звітності про підозрілі операції (діяльності) своїх клієнтів.

До переліку спеціально визначених СПФМ включать суб'єктів господарювання, які надають інформаційно-консультаційні послуги з питань оподаткування, тобто аудиторів, ревізорів і податкових консультантів, оскільки існує ризик того, що їхні послуги можуть бути використані для відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом або з метою фінансування тероризму .

Проект закону деталізує механізм заморожування активів і зупинення фінансових операцій, посилює вимоги до розкриття кінцевих бенефіціарів власників компаній, а також посилює санкції за порушення цих вимог.
Так, за ненадання, несвоєчасне надання, або надання недостовірної інформації доведеться заплатити вже не 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 тис. гривень), а 50 000 - 850 тис. гривень.

Порушення порядку зупинення фінансових операцій буде коштувати не 34 тис. гривень, а 1,7 млн гривень, а невиконання законних вимог посадових осіб суб'єктів державного фінансового моніторингу обійдеться в 85-170 тис. гривень.

Проект передбачає також створення Державного реєстру національних громадських діячів і членів їх сімей.

Це автоматизована електронно-пошукова система збору, обліку, накопичення, обробки, захисту та надання інформації, яка дає можливість суб'єктам первинного фінансового моніторингу зіставляти (в тому числі в автоматичному режимі) отримані ідентифікаційні дані, що дозволяють встановити кінцевого бенефіціарного власника, з даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Проект закону вводить також обов'язок для платіжних систем супроводжувати грошові перекази інформацією про платника і одержувача переказу; забезпечувати наявність і повноту інформації про платника і одержувача платежу; запроваджувати заходи, спрямовані на протидію маніпуляціям з грошима, отриманими від злочинів, та збору грошей або майна для терористичних цілей.