Адміністративні області Західної України відзначаються значними запасами лісових ресурсів, що створює сприятливі передумови для виробництва продукції з деревини з високою часткою доданої вартості. Значна частина деревообробки перебуває на базі державних лісогосподарських підприємств, що робить її залежною від політики регіональних органів управління лісовим господарством, а це звужує підприємницьку ініціативу щодо розширення номенклатури продукції, пошуку контрагентів і виходу на нові ринки. Також поступово формується приватний сектор у сфері деревообробного виробництва, представлений підприємствами ряду транснаціональних корпорацій та вітчизняними суб’єктами деревообробного підприємництва.

Обмежуючим чинником щодо нарощення обсягів деревообробної галузі є те, що значна частина потужностей знаходиться у власності держави, у державній власності також знаходиться і лісосировинна база. З огляду на це сьогодні необхідно вирішувати дилему: залучити значні обсяги вітчизняних і закордонних інвестицій у модернізацію та реконструкцію деревообробних виробництв і при цьому не вивести їх з-під патронату держави. Світовий досвід показує, що така дилема вирішується шляхом створення на базі деревообробних підприємств державно-приватних партнерств.

Серед численних форм державно-приватного партнерства найбільш прийнятною для імплементації у деревообробну галузь є кластерна форма. Вона дозволяє поєднати зусилля деревообробних підприємств, регіональних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, фінансово-кредитних установ, навчальних і науково-дослідних закладів у напрямку встановлення партнерських відносин щодо розширеного відтворення потенціалу деревообробного виробництва. Тривалий період в окремих регіонах Західної України вже ведуться консультації щодо формування деревообробних кластерів.

15 березня 2013 р. за ініціативи Асоціації деревообробників Буковини та за підтримки GIZ Ukraine у Чернівцях відбулося засідання робочої групи «Кластер деревообробки: можливості для галузі та регіону», що стало першим кроком на шляху реалізації комплексного проекту зі створення на території Чернівецької області кластеру деревообробки.

За словами директора Асоціації деревообробників Буковини Володимира Дороша, проект розрахований на декілька років та передбачає залучення як грантових ресурсів, так і бюджетних коштів. До того ж, до його реалізації будуть залучені всі зацікавлені сторони: влада, деревообробні підприємства й громадські організації. У підсумку ж створення кластеру сприятиме глибинній переробці деревини в регіоні, дозволить залучити нові інвестиції в галузь та підвищити конкурентоздатність місцевих виробників.

За підсумками засідання робочої групи учасники дійшли одностайної думки про доцільність створення кластеру деревообробки у Чернівецькій області на базі Асоціації деревообробників Буковини та узгодили концепцію його формування [1].

Кластерна форма ведення деревообробного бізнесу здатна забезпечити баланс інтересів між підприємницькими структурами, органами влади та місцевим населенням. Для перших в межах кластера надаються гарантії щодо організаційної та фінансово-кредитної підтримки проектів модернізації деревообробного виробництва, для других – визрівають передумови для розширеного відтворення не лише безпосередньо деревообробної галузі, а й суміжних галузей, що позитивно вплине на динаміку надходжень до місцевих бюджетів, для третіх – створюються умови для реалізації відходів лісосічного виробництва та можливість працевлаштування на прийнятних умовах.

З метою повноцінної імплементації у практику господарської діяльності кластерної форми ведення деревообробного бізнесу необхідно в перелік видів діяльності, де можуть створюватись інститути державно-приватного партнерства (Закон України «Про державно-приватне партнерство»), внести всі види деревообробної і суміжні з нею види діяльності. Тоді розшириться інституціональне підґрунтя створення кластерів у різних фазах відтворення ресурсно-виробничого потенціалу лісового сектора держави.

Більше того, деревообробний кластер є ефективною формою встановлення партнерських відносин між бізнесом, владою та населенням, що унеможливить експансію транснаціональних корпорацій на регіональні ринки лісопродукції і сприятиме формуванню конкурентоспроможного деревообробного підкомплексу лісового сектора України.

Василь ГОЛЯН, головний редактор наукового
та громадсько-політичного журналу «Економіст»

[1] http://www.lesovod.org.ua/node/17318