За всі роки незалежності український уряд говорить про необхідність побудови інноваційної моделі національної економіки, але насправді Україна залишається одним з найбільших постачальників сировини та продуктів первинної переробки на світовий ринок. Значні запаси залізних руд та інших мінерально-сировинних ресурсів стали основою формування потужних фінансових груп, які отримують надприбутки за рахунок присвоєння природної ренти та мляво впроваджують інноваційні технології видобутку та переробки природної сировини. Тому й не дивно, що наша країна не може пробитися на ринки високотехнологічної продукції з високою часткою доданої вартості, проте входить в групу найбільших виробників чорних металів.

Україна в першому кварталі 2013 року посіла 7-е місце в світовому рейтингу виробників чавуну, збільшивши виробництво на 2,1% – до 7268000 тонн, повідомили на сайті Всесвітньої асоціації виробників сталі (World Steel Association). Раніше, за підсумками лютого, Україна опустилася з 7-го на 8-е місце в світовому рейтингу виробників чавуну, скоротивши виробництво на 2,5%.

При цьому в березні 2013 року по порівнянні з березнем 2012 року Україна збільшила виробництво чавуну на 1,5% – до 2,511 млн тонн, посівши 7-е місце за виробничими результатами місяця. Згідно з повідомленням, за підсумками 1-го квартал 2013 року найбільшим світовим виробником чавуну з показником 178 224 000 тонн (+8,1%) залишився Китай.

Разом з ним до десятки найбільших виробників увійшли Японія (+2,9%, 20554000 тонн), Росія (-1,1%, 12564000 тонн), Індія (+5,5%, 12317000 тонн), Південна Корея (-6,8%, 9718000 тонн), США (-5,2%, 8056000 тонн), Україна (+2,1%, 7268000 тонн), Німеччина (+1,1%, 6891000 тонн), Бразилія (-4%, 6486000 тонн) і Тайвань (+2,6%, 2907000 тонн).

Сировинна спрямованість вітчизняного експорту та більшості галузей матеріального виробництва й далі віддаляє Україну від перспектив масштабного оновлення техніко-технологічної бази промислового виробництва. Держава не використовує відомі в світі важелі стимулювання вітчизняних олігархічних структур до впровадження інноваційних проектів на всьому технологічному ланцюгу виробництва промислової продукції, що зберігає за українською економікою шлейф надмірної енерго- та ресурсомісткості.

Економіст