Умови ведення бізнесу в українській економіці для рядового інвестора в останні два роки значно ускладнилися. Поряд із високою залежністю фінансової системи країни від зовнішньої кон’юнктури, відсутністю системи захисту прав власності, недієвістю судової системи та високим рівнем тіньової економіки, накладається ще й і зростання податкового тягаря на вітчизняну економіку, яке супроводжується розширенням повноважень Державної податкової служби України та звуженням можливостей для реалізації бізнес-проектів в нашій країні.

Проведення такої податкової політики органами державної влади негативно вплине на темпи зростання національної економіки вже у поточному році та зумовить зниження валового внутрішнього продукту у наступні періоди. Наслідки таких рішень вже помітні як на макро-, так і на мікрорівні. Передусім це – зростання кількості бізнес-операцій, які проводяться поза офіційною статистикою, збільшення відтоку капіталу із країни, як такої, що не забезпечує прозорі правила ведення бізнесу. Все це накладає свій відбиток на фінансову систему України.

Одним із дієвих механізмів визначення рівня тиску зі сторони держави на вітчизняну економіку є співставлення суми фінансових потоків, які вилучаються державою в рамках існуючого інституціонального середовища, до значення номінального валового внутрішнього продукту, тобто розрахунок рівня фіскального навантаження в країні (рис. 1).

Податкові органи мобілізують кошти до двох основних фінансових фондів країни: Зведеного бюджету та Пенсійного фонду України, і саме в зв’язку із формуванням цих фондів виникає фіскальний тиск на національну економіку. Розрахунки показують незначне зниження фіскального навантаження відбулося у 2010 році, однак починаючи з 2011 року відбувається постійне зростання фіскального тиску на економіку України.

Політика податкових органів, яка проводиться в даному напрямку, є абсолютно недалекоглядною і єдина її ціль, яка успішно може бути досягнута, полягає в максимальному вилучені коштів до централізованих фондів держави. Але поряд із позитивними результатами, у вигляді зростання значення надходжень до Державного, місцевих бюджетів та Пенсійного фонду України, виникають серйозні ризики та структурні дисбаланси у фінансовій системі України на середньострокову перспективу. Позитивний ефект від росту фіскальних надходжень протягом періоду 2010-2012 років буде нівельований отриманими збитками від розвитку ряду деструктивних тенденцій у 2013-2014 роках, таких як звуження бази оподаткування, яке виникне в результаті зростання розміру тіньової економіки та відтоком фінансових ресурсів за межі країни, а також подальшим зменшенням експорту товарів та послуг.

Замість того, щоб проводити економічні реформи в напрямку формування законодавчо-нормативного середовища, яке буде сприяти зниженню собівартості та матеріаломісткості одиниці продукції і відповідно підвищенню конкурентоспроможності національних товаровиробників, влада України витрачає кошти Державного бюджету України на непрозорі державні закупки та розширення соціального пакету, фінансуючи таким чином імпорт товарів та послуг і створюючи навантаження на національну грошову одиницю.

Вадим БАРДАСЬ,
економічний аналітик