Про наслідки підписання угоди про асоціацію з ЄС у фінансовій сфері говорять куди менше, ніж, скажімо, про товарні ринки. Однак саме на банківську сферу вплив Угоди буде більш ніж значним. Головний наслідок – здешевлення банківських кредитів. Щоправда, це можливо тільки в тому випадку, якщо Нацбанк дозволить кредитувати у валюті, а самі європейські банки наважаться зайти на наш ринок.

Адже, як пишуть «Вести», наразі вони його в основному покидають (а Економіст про це повідомляв – ред.).

Вклади: зможемо відкрити депозит у євробанку без спецдозволу

Якщо європейські банки відкриють у нас філії, то їх вкладники можуть претендувати на європейські гарантії за своїми депозитами. Тобто не українські 200 тис. грн з нашого Фонду гарантування вкладів, а близько 100 тис. євро з аналогічних європейських структур (у кожній країні Старого Світу вони свої). Депозити будуть, природно, в євро, однак вони точно не принесуть надзвичайних доходів – ставки будуть коливатися в рамках 1-3% річних (зараз українські банки залучають євро по 5-8%). В цілому це має призвести до падіння ставок за депозитами і в українських банках. Тим більше, якщо філії євробанків видаватимуть дешеві кредити, то й наші змушені будуть знижувати свої ставки, щоб не залишитися за бортом кредитування. А значить, вони не зможуть залучати кошти під нинішні 16-20% річних за гривневими вкладами.

Ще один цікавий факт для наших вкладників: протягом найближчих декількох років Нацбанку, згідно з угодою про асоціацію, доведеться одне за одним скасовувати існуючі обмеження на перерахування коштів до країн ЄС. «Зараз це називається «виведенням капіталу» і вимагає отримання спеціальних дозволів Нацбанку (індивідуальних ліцензій) у кожному окремому випадку», – пояснює член правління Промінвестбанку Владислав Кравець. А як тільки Україна увійде в єдиний фінансовий простір Євросоюзу, то українці, які досі не реалізували своє бажання обзавестися рахунком у банку ЄС, зможуть це зробити без зайвих зволікань. Щоправда, все по тих же низьких европроцентах.

Кредити: будуть під 8-10%. Але не відразу

Найважливіший пункт Угоди з ЄС для фінансового ринку – дозвіл європейським банкам відкривати філії в нашій країні. Досі до нас банки з Європи (так само, як і з інших держав) могли заходити тільки через створення дочірніх структур. Що досить затратно – потрібно було виділяти кошти на формування капіталів, утримувати великий штат і, по суті, працювати як звичайний український банк. З філіями буде все набагато простіше – українець матиме справу де-факто безпосередньо з європейським банком, у якого з’явиться можливість заводити ресурси без зайвих перешкод. За логікою речей це повинно привести до значного зниження вартості кредитів. Правда, експерти вважають, що вони опустяться не до європейських 4-6%, а будуть дещо дорожчими – 7-10% в євро (все-таки ризики країни високі). Але і це для нашого ринку буде справжнім проривом.

Збільшиться також і кількість наданих європейськими банками нашим банкам та підприємствам синдикованих кредитів і кредитних ліній (тобто знизити ставки за кредитами зможуть і вітчизняні банки). Щоправда, є ряд моментів, які можуть відстрочити настання ери дешевого кредиту.

По-перше, у нас досі діє заборона на кредитування у валюті для населення. Без скасування цієї заборони Нацбанку кредити за низькими ставками з євробанків не прийдуть. У той же час можна припустити, що з часом цю проблему вирішать. «НБУ, швидше за все, змириться з видачею філіями європейських банків кредитів у євро всередині країни. Адже чому він заборонив валютне кредитування ? Бо після стрибка курсу з 5 грн/$ до 8 грн/$ пішли тотальні неповернення і почалися проблеми в українських банків. а якщо ми говоримо про філії європейських банків, то постраждала сторона – це структура не в Україні, а в ЄС. І захищати її інтереси НБУ не стане», – коментує перший заступник голови одного з банків.

По-друге, гривня у нас поки прив’язана до долара. Тому протягом року курс нашої нацвалюти по відношенню до євро може сильно стрибати, що не додасть популярності еврокредитам. «Курс євро до гривні – один з найменш передбачуваних. Протягом року він коливається від 10% до 15%, так що українці будуть замислюватися, наскільки вони готові брати на себе ризик таких-от коливань навіть при найпривабливіших ставках. Адже всі продовжать отримувати зарплати в гривні», – зауважує головний економіст відділу з операцій на міжбанківському ринку казначейства «Банку Національний кредит» Володимир Фенюк. Неофіційно деякі фінансисти допускають, що через 3-5 років наша влада може всерйоз задуматися про прив’язку курсу гривні до євро (і «відв’язку» його від долара). Але поки в це віриться мало.

По-третє, поки не вирішені проблеми зі стягненням боргів з позичальників, західні банки, що працюють в Україні, не можуть отямитися від тотальних неплатежів за кредитами і безрезультатних спроб стягнути з неплатників застави. «Кількість судових справ між банками і клієнтами помітно зросла. Позичальники, використовуючи прогалини в законодавстві, звертаються до судів з позовами про визнання недійсними кредитних договорів, договорів застави та домагаються права взагалі не повертати гроші», – констатує заступник голови правління, директор правового департаменту ПАТ «Укрінбанк» Марат Щадко. Крім того, через важку економічну ситуацію кількість платоспроможних позичальників взагалі сильно скоротилася. «Великі проекти, що вимагають залучення довгострокового ресурсу ззовні, більшість банків відклала до кращих часів», – каже начальник відділу рейтингів фінансової сфери рейтингового агентства IBI -Rating Ганна Апостолова. Тому чи не всі банки із західним капіталом сьогодні стоять на продажу і готові в будь-який момент піти з нашого ринку.

Тільки після вирішення перерахованих вище проблем можна розраховувати на прихід філій європейських банків з дешевими кредитами. На це піде, за прогнозами банкірів, від року до п’яти років.

Переділ: українські банки можуть не витримати конкуренції

Прихід на наш ринок філій європейських банків з низькими відсотками за кредитами і Єврогаранта за вкладами загрожує завдати важкого удару по українських банках, які не мають доступу до дешевих ресурсів. Під контроль євробанкірів може перейти як кредитування підприємств, так і населення. «Є ймовірність, що іноземні банки захоплять командні висоти на банківсько-фінансовому ринку країни. Для прикладу: в деяких країнах Східної Європи частка іноземного капіталу сьогодні сягає 70-80%. Однак Україну може оберігати те, що вона ще не увійшла ні до ЄС, ні в єврозону», – вважає експерт ПАТ «Укрсоцбанк» Тантелі Ратувухері.

Страхування: компанії зроблять прозорими

Мало порадує підписання угоди про асоціацію українських страховиків. У ній є пункт про обов’язок СК надавати повну інформацію про свою діяльність клієнтам і громадськості, а головне – вони повинні будуть правильно вибудувати систему ризиків (компаніям не дозволять працювати за принципом піраміди – здійснювати виплати старим клієнтам за рахунок залучення грошей у нових). «Як тільки будуть впроваджені європейські стандарти, підвищиться надійність і платоспроможність страхових компаній», – говорить в.о. директора ТДВ «СТ «Домінанта» Олексій Румянцев. Але витримають нові нормативи далеко не всі, і комусь доведеться згорнути свою діяльність. Тим більше що до нас, так само, як і на банківському ринку, після підписання Угоди зможуть прийти філії найбільших європейських страхових компаній (не відразу, а з п’ятирічною відстрочкою), які запропонують клієнтам вигідніші умови і більш високу надійність, ніж наші страховики.

Фондовий ринок: інвестори отримають держгарантії

Підписання угоди з ЄС дозволить захистити права українських приватних інвесторів, що вкладають кошти в інвестиційні компанії. Нашій країні доведеться створити спеціальний фонд, з якого у разі банкрутства інвесткомпаній виплачуватимуться компенсації – щось схоже на Фонд гарантування вкладів для банківських клієнтів. «Ми вже розробили концепцію законопроекту, який передбачає створення Фонду гарантування інвестицій: з нього будуть здійснюватися компенсаційні виплати інвесторам, якщо ті втратили інвестиції, передані торговцю цінними паперами (за договорами про управління цінними паперами) або вкладені в цінні папери інститутів спільного інвестування», – повідомляє директор департаменту аналізу, стратегії та розвитку законодавства Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку Максим Лібанов. Єдине, що зараз невідомо, то це, скільки саме складе розмір компенсації. Та й фондовий ринок у нас швидше мертвий, аніж живий.