Зміни до держбюджету призведуть до скорочень виплат у соціальній сфері та посилення фіскального тиску, проте дозволить відновити співпрацю з МВФ, що водночас викличе приплив іноземних інвестицій. Вони, в свою чергу, можуть стати порятунком і для великого, і для малого бізнесу, а це значно знизить градус соціальної напруженості, пише Forbes.ua.

Для того щоб зрозуміти нову, післяреволюційну податково-бюджетну політику нового уряду на нинішній рік, потрібно оцінити основні макроекономічні показники України, над переоцінкою яких працював Мінфін останні тижні.

Ця оцінка проводилася з урахуванням двох основних аспектів реального часу.

По-перше, українська влада перейшла до іншої форми співпраці з міжнародними фінансовими інститутами. Якщо ще два-три місяці тому українські чиновники були абсолютно закритими для діалогу й уникали зустрічей, не надавали оперативну інформацію про стан справ в економіці і системі державних фінансів, що не ділилися планами на майбутнє, то зараз ситуація змінилася на 180 градусів.

Більше того, сьогодні погляди щодо перспектив вітчизняної економіки українських і західних експертів майже збігаються.

По-друге, до складного економічного становища України додалося різке напруження, м’яко кажучи, у відносинах з Російською Федерацією і додаткові витрати бюджету, пов’язані з посиленням обороноздатності, що вимагає значних фінансових ресурсів.

Як свідчать останні дані Держкомстату, індекс промислової продукції в січні-лютому 2014 року, порівняно з відповідним періодом 2013 року, склав 95,8%. Тобто в Україні продовжується тривалий період економічного спаду. Також негативним фактором є подальше зменшення обсягів капітальних інвестицій. Протягом 2013-го підприємствами та організаціями освоєно 247,9 мільярда гривень, що на 11,1% менше, ніж у 2012 році.

У той же час серед показників січня-лютого цього року є і позитивні. Це стосується обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, а також видобутку газу та нафти.

У розпорядженні видання опинилися макроекономічні прогнози Кабміну, на підставі яких розраховувався оновлений бюджет.

За останніми прогнозами Мінекономрозвитку, номінальний ВВП України до кінця 2014 року може скласти 1 трлн 524,2 млрд грн, хоча також існують розрахунки, за якими ця цифра дорівнює 1 трлн 574,3 млрд грн.

Прогноз індексу промислової продукції на 2014 рік, прорахований у березні, становить 95%. Індекс споживчих цін в середньому по відношенню до попереднього року, за прогнозами відомства, складе 108,5%, а грудень до грудня – 112,3%.

Порівняно з 2013 роком приблизно на 10 млрд грн можуть вирости збитки підприємств, вони складуть 247,2 млрд грн, при цьому прибуток підприємств до оподаткування прогнозується на рівні 253,5 млрд грн.

Ускладнення у фінансово-економічній царині негативно вплинуть на рівень безробіття. Так, рівень безробіття населення віком 15-70 років до економічно активного населення з 7,5% за підсумками 2013-го зросте до 8,2% до кінця цього року.

Дефіцит платіжного балансу в кінці 2014 року може досягти $12,6 млрд, що, в свою чергу, буде тиснути на валютний ринок і резерви Національного банку. Водночас негативне сальдо буде менше на $2,6 млрд порівняно з підсумками минулого року.

Враховуючи наростаючі протиріччя з Росією, зменшаться обсяги зовнішньої торгівлі України в цілому. Так, імпорт прогнозується в обсязі $95,3 млрд, а експорт – $82,7 млрд.

У Кабміні прогнозують середньорічний курс гривні до долара на рівні 10 гривень, а до кінця 2014 року – 10,2 гривні. Слід зазначити, що приблизно на такому ж рівні прогнозують курс й експерти МВФ: середньорічний курс – 10,2, а до кінця року – 10,5 гривні за долар.

Розроблений урядом проект бюджету, який буде розглядатися на цьому тижні в парламенті, також враховує зміни зовнішньополітичного курсу України, що насамперед позначилось у сфері державного боргу.

Так, проект бюджету на нинішній рік, підготовлений «попередниками», передбачав пріоритет для внутрішніх запозичень і враховував лише хиткі домовленості з Росією про викуп єврооблігацій на загальну суму $5,4 млрд. При цьому питома вага запозичень за загальним фондом становила приблизно 70%.

Зараз ситуація змінилася кардинально. Україна за рахунок домовленостей з МВФ може розраховувати на залучення значних фінансових ресурсів, які в перерахунку в національну валюту складуть приблизно 80-85 млрд грн.

Основними джерелами поставок валюти в Україну будуть Міжнародний валютний фонд і Європейське співтовариство. У підсумку співвідношення запозичень на внутрішньому і зовнішньому ринках для уряду виявиться на рівні 50 на 50.

Ще одним важливим фактором для боргової та, відповідно, для бюджетної безпеки буде збільшення питомої ваги середніх і довгострокових боргових інструментів.

Однак висока питома вага зовнішніх запозичень або запозичень на внутрішньому ринку, але в іноземній валюті, значно збільшують валютні ризики.

До речі, саме фактор росту прогнозованого офіційного обмінного курсу став головною причиною для збільшення обсягу запозичень. Якщо обсяг запозичень за загальним фондом ще в січні передбачався в сумі приблизно 157,3 млрд грн, то з урахуванням курсових коливань цей показник може скласти 171 млрд грн.

Абсолютно ясно, що окрім уряду, допомоги від міжнародних фінансових організацій потребує і Нацбанк. Відсутність ресурсів центрального банку негативно відбивається на обмінному курсі і збільшує відповідні ризики у сфері державних фінансів. За даними, в переговорах з МВФ йдеться про суму допомоги, еквівалентної $5-7 млрд.

Основним ризиком нового законопроекту є наявність значного дефіциту. Згідно з попередніми розрахунками, його відношення до ВВП становить 4,5%, і це лише трохи менше рівня, отриманого за підсумками минулого року.

Для скорочення дефіциту державного бюджету податковій службі доведеться збільшити обсяг податкових надходжень. При цьому на сьогодні ситуація не така вже й критична. За даними, протягом першої половини березня значно – порівняно з аналогічним періодом минулого року – зросла сплата податку на прибуток (приблизно в 1,7 рази), але скоротилися надходження з податку на додану вартість та акцизного податку.

При цьому обсяг надходжень до загального фонду держбюджету вже перевищує 20%. Однак у Мінфіні не розраховують на значне зростання податкових надходжень, про що свідчать прогнози зростання збитків підприємств.

Зрозуміло, що секвестр бюджету – річ для населення не дуже зрозуміла, і негативна реакція на ці явища цілком природна. Адже зміни призведуть до скорочень виплат у соціальній сфері та посилення фіскального тиску.

Найбільше невдоволення викликає пропозиція про фіксацію (замість очікуваного зменшення) діючих ставок з податку на додану вартість та податку на прибуток. У Кабміні також пропонують перенести відшкодування ПДВ при експорті зерна до 2016 року.

Разом із секвестром держбюджету уряд пропонує виключити з чинної редакції статтю про застосування фінансових казначейських векселів, які застосовувалися при відшкодуванні ПДВ й оплати послуг з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії і т.д.

Також в уряді розглядають можливість підвищення ставок за надрокористування при видобутку вугілля та залізної руди. Уряд орієнтується і на підвищення ставки екологічного податку.

Серед різних варіантів з податкових нововведень найбільш резонансним може стати введення валютного податку. Ставка податку на валютні транзакції складе 0,5%, але його дія не буде зачіпати готівковий валютний ринок, а стосуватися лише операцій на міжбанку, тому населенню хвилюватися з цього приводу не варто.

Під прискіпливим поглядом новий державний бюджет на цей рік буде містити чимало прорахунків і складнощів для багатьох секторів економіки. Проте все це буде нівельовано рішенням МВФ про надання фінансової підтримки.

Відновлення співпраці з фондом дасть поштовх для іноземних інвесторів, що, враховуючи значні боргові ризики, є дуже важливим. Приплив прямих іноземних інвестицій не буде створювати нових державних боргів, і при цьому може стати порятунком як для великого, так і для малого бізнесу, що значно знизить градус соціальної напруженості в Україні.