Запровадження податку на доходи з депозитів понад 100 тис. грн, за словами банкірів, лише трохи скоротить і так зависоку дохідність вкладів фізосіб. Натомість збір до Пенсійного фонду при купівлі іноземної валюти зажене «в тінь» значну частину валютних операцій.

Найближчим часом на українців чекає серйозне збільшення податкового та тарифного навантажень. Державний бюджет відчуває гострий дефіцит, тому потребує термінового наповнення, яке буде відбуватися за рахунок громадян, пише ТСН.ua.

Новою нормою, за рахунок якої уряд має намір поповнити держбюджет і яка ляже на плечі українських громадян, стане податок на доходи від депозитів. Спочатку мова йшла про те, що обкладатися податком будуть всі вклади на суму понад 50 тис. грн – власників саме такого обсягу коштів прем’єр-міністр Арсеній Яценюк вважає багатими людьми.

Проте потім поріг оподатковуваних коштів був підвищений. Відповідний підхід зафіксований у законопроекті «Про запобігання фінансовій катастрофі та створення передумов для економічного зростання в Україні», який був прийнятий минулого тижня. Ним була встановлена прогресивна шкала оподаткування податком на доходи фізичних осіб за ставками 15%, 17%, 20%, 25%, 30%. Мова йде про всі доходи, зокрема дивіденди, відсотки, роялті, інвестиційний прибуток.

«Ті, хто отримує доходи з усіх пасивних джерел, включаючи відсотки за депозитами, об’ємом від 20 тис. грн і до 236 тис. грн, повинні будуть сплатити податок за ставкою 15%. Доходи від 236 тис. грн до 1 млн будуть обкладати податком за ставкою 20%, понад 1 млн грн – 25%», – повідомив міністр фінансів Олександр Шлапак.

Зараз, за даними Українського індексу ставок за депозитами фізосіб, середня прибутковість за річними гривневими вкладами становить близько 19%. Тому на практиці податок доведеться платити лише тим особам, в яких у банку розміщені кошти на суму від 100 тис. грн. Більшості громадян цей податок просто не торкнеться, оскільки вони зберігають у банках набагато менші обсяги коштів – за даними Фонду гарантування вкладів фізосіб, зараз середня сума депозиту становить лише 7619 грн.

Банкіри зазначають, що фактично ця норма мало що змінить для вкладників. Вони зможуть відчути цей податок тільки у формі скорочення дохідності за своїми вкладами. Однак зараз український ринок і так пропонує надзвичайно високі відсотки за депозитами, які не можуть тривалий час залишатися адекватними. За даними компанії «Простобанк консалтинг», деякі банки пропонують своїм клієнтам до 27,5% річних у гривні.

Ще один запропонований урядом податок також стосується грошових операцій – Кабінет міністрів введе збір до Пенсійного фонду при купівлі іноземної валюти. Такий податок вже діяв раніше на рівні 0,5%, однак лише для підприємств і на початку 2011 року він був скасований. В кінці 2012 року така ініціатива знову подавалася в парламенті, її головним лобістом був Нацбанк. Тоді депутати пропонували зобов’язати громадян при обміні іноземної валюти на готівкову гривню сплачувати збір до Пенсійного фонду у розмірі 15% від суми операції. Однак ця норма так і не була прийнята.

Зараз мова йде про те, що збір буде запроваджено для операцій з валютою не тільки підприємств, а й громадян – для них також повинен бути зафіксований податок у розмірі 0,5%. Тобто його доведеться платити навіть при купівлі валюти для погашення кредитів. За даними Нацбанку, зараз обсяг кредитів в іноземній валюті, що обслуговуються населенням, становить 80,4 млрд грн в еквіваленті (40% загального роздрібного портфеля позик).

З урахуванням того, що гривня вже девальвувала на близько 30%, цей податок ще більше збільшить навантаження на позичальників. За оцінками уряду, він того вартий, бо введення такого збору дозволить Пенсійному фонду отримати 9,1 млрд грн для виплати пенсій.

Ініціатори законопроекту вважають, що такий податок повинен скоротити обсяг спекуляцій на валютному ринку. Тобто при купівлі, наприклад, $100 за ринковим курсом 11,5 грн, клієнт повинен буде заплатити податок на 5,75 грн. Проте, як показує практика, найімовірніше частина операцій може просто піти «в тінь».

Учасники ринку побоюються, що введення цього податку може спровокувати скорочення надходження валюти на ринок. «Будь-які обмеження завжди викликають відтік коштів. Наприклад, до того, як було введено правило обміну валюти за паспортами, громадяни щомісяця продавали близько $1,5 млрд. Після того, як почало діяти це правило, вони почали продавати в середньому по $1 млрд», – зазначив скарбник одного з великих банків.