Білорусь вирішила вибірково обмежувати ввезення на свою територію українських товарів, Росія не пускає українську картоплю до анексованого Криму, й обидві держави не можуть порозумітися між собою – так, РБ має намір обмежити імпорт побутової техніки з РФ.

Після підписання Україною економічної частини угоди про асоціацію з ЄС Білорусь буде самостійно приймати рішення про введення загороджувальних заходів щодо українських товарів.

Рішення про введення таких заходів не було прийнято на засіданні Ради ЄЕК.

Як заявив charter97.org заступник начальника відділу прес-служби Євразійської економічної комісії Олег Горбатов, питання спільного введення імпортних мит відносно українських товарів обговорювалося на Раді ЄЕК.

«Спробую пояснити в двох словах. Ситуація гранично проста. Україна не є членом ні Митного союзу, ні майбутнього Євразійського. Відповідно, все що стосується України, це справи конкретних країн і їх взаємовідносин з ними. Це справи Білорусі та України, Казахстану та України. Це все досвід двосторонніх відносин із третьою країною, яка не входить до Митного союзу. Ми просто фізично не можемо коментувати це питання, тому що воно не наше. Це питання компетенції уряду Білорусі і треба звертатись із запитами до них», – заявив представник ЄЕК.

«Я можу лише сказати, що питання спільного введення імпортних мит відносно українських товарів обговорювалося на Раді ЄЕК. Але перед цим перший віце-прем’єр Росії Ігор Шувалов абсолютно чітко заявив, що до Євразійського союзу і до діяльності Євразійської економічної комісії це абсолютно не має жодного відношення. Це питання обговорюватиметься конкретно в уряді Російської Федерації: що буде, які ті чи інші речі будуть застосовуватися. Рішення буде прийматися не на рівні трьох країн», – підкреслив Горбатов.

Прес-служба білоруського уряду ніяк не коментує відмову від введення спільних з Росією і Казахстаном мит на українську продукцію.

Нагадаємо, 23 червня перший віце-прем’єр РФ Ігор Шувалов заявив, що після відмови Білорусі та Казахстану від спільного введення мит відносно українських товарів уряд РФ отримує можливість самостійно застосовувати заходи митно-тарифного регулювання.

У свою чергу, Білорусь у травні в односторонньому порядку ввела ліцензування імпорту з-за меж Митного союзу. Обмеження торкнулися української продукції (кондитерські вироби, пиво).

Як розповів білоруський експерт Леонід Злотников, Росія може відреагувати на рішення Білорусі не брати участь у спільному введенні загороджувальних заходів.

«Реакція може бути на політичному рівні. Наприклад, Росія не поспішає надавати двохмільярдний кредит, хоча обіцяли ще наприкінці минулого року», – заявив експерт.

«Білорусь не скасує вже наявні ліцензії на пиво і на кондитерські вироби. Бо що стосується пива – то це власні справи між Білоруссю та Україною. Наше пиво програвало конкуренцію українському пиву. Українське пиво – і більш дешеве, і більш якісне – краще тут продавалося. Тому це обмеження пов’язане з наповненням скарбниці за рахунок власної продукції. тут Росія ні при чому. Те ж стосується і кондитерських виробів. Навряд чи Росія б тут чіплялась: ось, цукерочки треба не пустити. Такими шляхами Білорусь вирішувала свої проблеми», – вважає Злотников.

«Зараз в економіці дуже важка ситуація, мені здається, уряд не знає, що й робити, звідки брати валюту. Якщо такого припливу валюти в країну, який необхідний, не буде, то можуть з’явитися і нові обмеження в торгівлі між Україною та Білоруссю. Ситуація нестійка. Але мені здається, що великих обмежень не буде. Наш експорт до України залишиться таким же, та й нам потрібно багато чого в Україні купувати: макуху, олію, зерно, металопрокат. Але це не такі вже обсяги, щоб це істотно впливало на економічне становище в країні», – говорить експерт.

«Після підписання угоди України з Євросоюзом може щось змінитися. Але для цього має пройти час, адже на перших етапах відбувається підписання угоди з політичних питань, а до питань експорту-імпорту ще час є», – вважає білоруський економіст.

Україна планує в п’ятницю, 27 червня, підписати економічну частину угоди про асоціацію з Євросоюзом, що передбачає, в тому числі, входження в зону вільної торгівлі ЄС.

Інспектори управління Россільгоспнагляду по Криму і Севастополю не пустили на територію півострова з материкової України десять автомобілів із продовольчою картоплею загальною вагою 7,5 тонн. Про це повідомляє прес-служба Россільгоспнагляду, передає ЛІГАБізнесІнформ.

«Всупереч введеним Россільгоспнаглядом тимчасовим обмеженням на поставку продовольчої картоплі з України в Російську Федерацію, співробітниками відомства за останню добу зафіксовано декілька спроб ввезення небезпечної продукції на територію півострова», – сказано в повідомленні.

Нагадаємо, з 16 червня почала діяти заборона на ввезення української картоплі в Росію. 29 травня 2014 від Россільгоспнагляду через Міністерство закордонних справ України надійшло повідомлення по виявлення в трьох партіях картоплі, які були відправлені з Львівської області, карантинного шкідливого організму – золотистої картопляної нематоди. За даними фактами Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України направила лист про проведення розслідування Державною фітосанітарною інспекцією Львівської області. Інспекція, проведена українськими фахівцями, не виявила ніяких шкідливих організмів у згаданих партіях картоплі, стверджують у міністерстві.

Зазначається також, що за останні роки (з 2008 року) нотифікаційних повідомлень про виявлення золотистої картопляної нематоди від Російської Федерації Держветфітослужба України не отримувала.

Водночас Білорусь збирається обмежити імпорт побутової техніки з Росії. Під загрозою проблем з поставками на ринок обсягом понад $600 млн на рік продавці і виробники вже звернулися до президента РБ Олександра Лукашенка та Євразійської економічної комісії з проханням відмовитися від цієї ідеї. Але можливості ЄЕК вплинути на ситуацію обмежені, і її врегулювання ризикує затягнутися на роки, а темпи падіння товарообігу між країнами Митного союзу прискорюються, пише «КоммерсантЪ», інформує еizvestia.com.

Російська асоціація торгових компаній і товаровиробників електропобутової і комп’ютерної техніки (РАТЕК) направила Лукашенку і голові колегії Євразійської економічної комісії Віктору Христенку листи з приводу можливого введення нетарифного регулювання імпорту в країну побутової техніки та електроніки.

За даними асоціації, обговорюються, зокрема, два потенційні заходи: закріплення виключного права на імпорт за державою та запровадження інституту ліцензування імпорту. РАТЕК просить Лукашенка утриматися від таких кроків, а Христенка – «застосувати свій вплив», щоб допомогти переконати Мінськ. «Такі рішення можуть загальмувати запущені процеси інтеграції та призвести до втрати довіри з боку виробників продукції до ЄЕК», – йдеться у листах. У колегії ЄЕК підтвердили одержання листа, відмовившись детально коментувати ситуацію до її розгляду профільними відомствами.

Білорусь – важливий ринок для РАТЕК, підкреслює представник асоціації Антон Гуськов. Мова йде не тільки про товари, вироблені в Росії, – значна частина імпорту електроніки в Білорусь іде з російського боку.

Ініціативи щодо обмеження імпорту не суперечать угодам ЄАЕС, визнає Антон Гуськов, але «можуть ускладнити взаємодію в рамках союзу». У листах РАТЕК також вказує, що великі міжнародні виробники у зв’язку зі створенням єдиного економічного простору в Митному союзі вже почали перебудовувати свою систему дистрибуції. Вони створюють у Білорусі склади та логістичні підрозділи, а також включають свої товарні знаки до місцевого митного реєстру (зокрема, Bosch, Apple, Xerox, Canon, Electrolux та ін.) За даними Національного статистичного комітету Білорусі, в січні-квітні 2014 країна імпортувала мобільних телефонів на $53,9 млн, у тому числі з Росії – на $25,6 млн. Телевізорів було ввезено на $53,6 млн, з Росії – на $45,4 млн. Імпорт електроплит, включаючи побутові, склав $31,9 млн ($17,5 млн – з Росії), побутових автоматичних пральних машин – $9,6 млн ($8,3 млн – з Росії). Комп’ютерів і портативних комп’ютерів ввезено на $104,5 млн і $53,9 млн відповідно, з Росії – $13,2 млн і $9,3 млн відповідно.

Переведення імпорту окремих товарів у Білорусь в руки держави планувалося закріпити відповідним указом Лукашенка, копія проекту якого є у журналістів. Згідно з ним імпорт радіо-, теле-, відео-і побутової техніки, а також електроніки планувалося повністю доручити трьом місцевим виробникам – «Горизонту», «Атланту» й «Інтегралу». Але термін узгодження проекту міністерствами закінчився минулого понеділка. За інформацією прес-служби Мінпрому Білорусі, «введення спецімпортера надалі не планується».

Водночас Білорусь уже кілька років, незважаючи на протести РФ і ЄЕК, зберігає інститут спецімпортера алкоголю і продуктів переробки риби. З 2010 року комісії вдалося домогтися скасування обмежень на імпорт в Білорусію спочатку морської, а в 2013 році і річкової риби, але спецімпортерами продуктів її переробки та в 2014 році залишалися 18 компаній (проти 11 рибних спецімпортерів у 2013-му і 39 – в 2012-му). Спецімпортери алкоголю (33 компанії в 2014 році) також втратили частину ринку після введення в 2008-му держмонополії на імпорт алкоголю і заміни імпортних квот конкурсом імпортерів. Зараз фінальний список спецімпортерів алкоголю затверджує особисто Лукашенко, а скасування інституту ув’язується з відміною експортного мита на російську нафту.

Це політичне рішення пов’язане з «перезапуском» ЄЕП, поки відкладеним на початок 2015 року, і МЗС Білорусі відповідає на російські претензії обіцянкою скасувати інститут спецімпортера 1 січня 2015 року. Логіка розвитку подій дозволяє припустити, що навіть якщо це відбудеться, Мінськ знайде способи більш мяко обмежити перелік компаній, допущених до ввезення чутливих для Білорусі товарів. Так, учора на питання про можливість введення ліцензування імпорту в Мінпромі Білорусі не відповіли. Тим часом товарообіг між Росією та Білорусі падає: у першому кварталі він скоротився на 7,3%, а в цілому обсяг взаємної торгівлі в країнах Митного союзу впав відразу на 13% після першого падіння на 5,5% за підсумками 2013 року.