Багатостраждальні зміни до Податкового кодексу та держбюджету, через які прем’єр-міністр Арсеній Яценюк голосно «грюкав дверима» і погрожував покинути свій пост, таки були проголосовані Радою, підписані президентом і вступили в силу 3 серпня. Що передбачає черговий перегляд бюджету, хто і скільки недоотримає, і на що пустять зекономлені кошти?

Про основні новації та вражаючі казуси проголосованих законопроектів інформує еizvestia.com.


З основних нововведень прийнятих законопроектів – «військовий збір» з фонду оплати праці в розмірі 1,5%, який потрібно буде сплачувати з будь-яких премій, грошових заохочень, а також з виграшу в лотереї. В уряді очікують поповнити за рахунок цього збору бюджет на 2,9 млрд грн. Військовий збір ввели, правда, війну поки офіційно ніхто не оголосив, як і військовий стан. Ще одним, цілком стандартним методом поповнення державної скарбниці в період кризи, яким в Україні користуються вже давно й успішно, є збільшення ставок акцизного податку. Цього разу на 5% збільшена ставка акцизу на тютюнові вироби. Планується, що від «податку на шкідливі звички» цьогоріч бюджет отримає 32 млрд грн.

Ввели, в результаті, і податок на доходи за депозитами. Діяти він почне з 1 серпня, зі ставкою в розмірі 15%. Від податку на депозитні доходи планують виручити ще 3 млрд грн. Вищеописані заходи допоможуть залучити додатково близько 6 млрд грн з населення, і це без урахування того, що уряд планує на 6,2 млрд збільшити доходи бюджету від ПДФО, які в новій редакції закону очікуються на рівні 14,2 млрд грн.

Що ж до підприємств, то тут Кабмін обрав тактику «точкових» ударів по окремих бізнесах. Так, до 1 січня 2015 року підвищено ренту на видобуток залізної руди з 5% до 8%, нафти – з 39% до 45%, газу з покладів до 5 км – з 28% до 55%, газу з покладів понад 5 км – з 15% до 28%. Від підвищення плати за користування надрами розраховують отримати додатково 4,6 млрд грн (у першому варіанті законопроекту ця цифра повинна була скласти 9 млрд, але тоді Рада «провалила» проект Кабміну). В інших же сферах Кабмін навпаки вирішив не «вичавлювати» гроші з бізнесу, і в новій редакції бюджету доходи від податку на прибуток підприємств знизилися на 2,8 млрд грн, а від ПДВ – майже на 8 млрд грн. Також планують залучити додатково 63 млрд грн за рахунок внутрішніх запозичень.

В цілому ж дохідна частина нового Держбюджету збільшилася на 4,8 млрд грн.


У новому варіанті бюджету фінансування уріжуть практично всім профільним міністерствам і відомствам. Найбільш відчутним це скорочення буде для Пенсійного фонду (-2 млрд грн), Мінсоцполітики (-2,1 млрд грн) і Міненерго (-1 млрд грн). Правда, в уряді стверджують, що перегляд бюджету ніяк не позначиться на виплаті пенсій та виконанні Пенсійним фондом своїх зобов’язань, а 2 млрд грн для нього планують вилучити з Фондів соцстраху. Що стосується Міненерго, то тут скорочення пов’язане з тим, що на 1 млрд грн – до 11670000000 грн – уріжуть державну програму підтримки вугільних підприємств. Офіційна причина – зростання цін на вугільну продукцію та оптимізація витрат у структурі собівартості.

Урізали в новому бюджеті на 70% і витрати на забезпечення діяльності центральних органів влади. За рахунок цього заощадять 600 млн грн. Скоротили і витрати на оплату праці нардепів на 30,8 млн грн. Розмір фонду щорічної разової допомоги ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань зменшився на 49,4 млн грн, щоправда, причина в тому, що кількість оних теж зменшилася. Одними з небагатьох міністерств, фінансування яких не було урізано, виявилися МЗС та Мінекономіки.

Природно, виручені шляхом перегляду бюджету кошти уряд планує пустити на потреби армії. На фінансування АТО, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, переселення біженців і відновлення об’єктів інфраструктури виділили 11 млрд грн. Також планують виділити 343 млн грн на програму часткової компенсації процентних ставок (у розмірі 9%) за кредитами на здійснення інвестпроектів. Планується, що це дозволить залучити додатково близько 15 млрд грн. Поповнили на 1,8 млрд грн і бюджет столиці.


Не обійшлося в новому бюджеті і без казусів. І якщо деякі з них ще можна якось пояснити, то над іншими «голову ламати» можна довго.

Зокрема, на тлі серйозного скорочення витрат по багатьох статтях, Державне космічне агентство отримує додаткових 326 млн грн. Здавалося б, які космічні проекти в умовах війни? І правда, ніяких. Левова частка майже трьохмільярдного бюджету агентства (2,66 млрд грн) піде на погашення кредитів, залучених під державні гарантії для реалізації проектів «Циклон-4» та «Створення Національної супутникової системи зв’язку».

Абсолютно нелогічними в цьому зв’язку виглядають виділення 14 млн грн на функціонування Ради міністрів АРК і 8 млн грн на функціонування Севастопольської держадміністрації. Чи планує Яценюк віддати ці гроші Аксьонову? І якщо так, то за які заслуги? А якщо ні, то куди підуть ці гроші, і навіщо їх взагалі було виділяти – питання відкрите. Зазначимо, що ці статті з бюджету не вилучили, а фінансування по них скоротили.

За словами економіста Бориса Кушнірука, в цілому зміни до Держбюджету внести було необхідно, але реалістичність виконання нового головного фінансового плану країни викликає багато запитань. «Головна проблема нового бюджету – нереалістичність його виконання з точки зору прибуткової бази. Він розраховувався виходячи з показника падіння ВВП на 6%, хоча за моїми прогнозами, цей показник складе 8-10%. Дохідна частина була спланована некоректно, і є ризик того, що бюджет знов не буде виконано», – вважає експерт.

З ним згоден провідний аналітик Інституту публічної політики Ільдар Газізулін. «Прийняття цього бюджету було проміжним рішенням. Є високі ризики того, що бюджет цей по доходах виконано не буде через погіршення економічної ситуації в країні і зростання витрат, пов’язаних із проведенням АТО», – говорить економіст. На його думку, цей перегляд бюджету може бути не останнім у 2014 році, і за підсумками третього кварталу уряд знову може піти на коригування головного фінансового плану.