Видатному економістові Богдану Гаврилишину днями виповнилося 88 років. Попри свій поважний вік Богдан Дмитрович багато подорожує світом, напружено працює, передусім надаючи перевагу молодіжній аудиторії. Ось і під час відвідин «Львівської політехніки» він насамперед прагнув спілкуватися з теперішнім студентством.

А лейтмотивом усього виступу Богдана Гаврилишина була теза про унікальність України, особливо, коли йдеться про її талановитий освічений народ та незліченні природні ресурси країни. Промовець дав зрозуміти аудиторії, що він не ідеалізує соціально-економічну модель США, де, скажімо, 50 мільйонів людей не мають доступу до якісних медичних послуг. Не все так однозначно і з Євросоюзом, у якому немає єдності з багатьох питань і викликів сучасного світу.

На думку науковця, прикладом для наслідування і запозичення досвіду для України нині можуть слугувати Австрія, Німеччина. Норвегія, Швейцарія, Швеція, а також Польща — наш найближчий сусід. Це країни, для яких характерне гармонійне поєднання політичної свободи ( коли йдеться про прозорість і відкритість влади), мінімальний рівень економічного добробуту для всього населення, соціальна справедливість, зокрема, у сферах освіти, охорони здоров'я, пенсійного забезпечення, турбота про збереження довкілля.

Відтак, вивчення досвіду цих країн для глибокої трансформації усіх сфер життя в Україні є метою діяльності створеного Богданом Гаврилишиним наприкінці 2012 року благодійного Фонду “Молодь змінить Україну”. Промовець підкреслив: “Моя роль - давати молоді натхнення, спонукати її мріяти високо і відважно”. А після Євромайдану, який подав світові дивовижні приклади самоорганізації громадянського суспільства, Україна, на думку гостя, може відігравати у світі велику цивілізаційну роль: “Ми маємо полікувати цей хворий світ”.

Богдан Гаврилишин задекларував і прийняття світовою спільнотою Універсальної декларації обов'язків людини. Люди знають про свої права, але часто забувають про обов'язки, або ж просто не знають їх. Ось один з його аргументів: мільйони людей на нашій планеті, насамперед, у Африці, вмирають з голоду, не мають вдосталь питної води, доступу навіть до початкової освіти. Отож обов'язок кожної цивілізованої країни, кожної людини - поділитися своїм багатством, своїми надбаннями з тим, хто бідніший і слабший.

Наприкінці Богдан Гаврилишин подарував викладачам і студентам “Львівської політехніки” цілий стос своєї останньої книги під назвою “Залишаюсь українцем”.

Ігор Галущак
Фото прес-служби “Львівської політехніки”
Львів