2014 став роком справжніх випробувань для української банківської системи: гривня знецінилася вдвічі, вкладники вилучили 29% депозитів, 33 банки «лопнули». За оцінками експертів, у 2015 році негативні тенденції продовжаться, оскільки стабілізація фінсистеми вимагає вливань в капітал на рівні 170 млрд грн і подальшого виведення з ринку банків-«зомбі», пише УНІАН.

Українці в 2014 році скинули тирана-Януковича, але поплатилися за це анексією Криму і спровокованою Росією війною на Донбасі. В результаті зовнішні фінансові ринки закрилися для українських кредиторів, а закордонні інвестори практично зупинили фінансування проектів в нашій країні. Нестача валюти на тлі накопичених боргів, дефіцитного держбюджету і збитків від втрати територій спровокувала знецінення гривні відносно долара майже вдвічі, національна валюта намацала новий історичний мінімум за офіційним курсом на рівні 15,85 грн/дол.

Потрясіння 2014 не обійшли стороною банківську систему. Як заявила голова Національного банку України Валерія Гонтарєва на підсумковій прес-конференції, відтік вкладів з банків сягнув 126 млрд грн, що становить близько 29% депозитів фізичних осіб. Погіршилось обслуговування кредитів позичальниками, що спровокувало зростання простроченої заборгованості в банках до 12%, за оцінками НБУ, і до 50% – за оцінками експертів, з урахуванням реструктуризованих кредитів. В результаті українські банки за 11 місяців отримали 22,4 млрд грн збитків, і це ще не межа – дані за рік будуть оприлюднені тільки в другій половині січня.

Банкіри не наважуються прогнозувати обсяг збитків за підсумками 2014 навіть приблизно. «Збитки банківської системи будуть величезними. За сумою складно спрогнозувати навіть приблизно, але вони точно будуть обчислюватися десятками мільярдів гривень. Цього року негативний фінансовий результат буде максимальним за весь час роботи банківського сектора», – прокоментував ситуацію керівник відділу загальнобанківських ризиків банку «Фінанси та Кредит» Микола Войтків.

Враховуючи його прогнози, банківська система за 2014 поставить новий антирекорд за збитками після 31,5 млрд грн у кризовому 2009 році.

Ще один антирекорд уже досягнутий – Нацбанк з початку 2014 року визнав неплатоспроможними 33 банки, а Фонд гарантування вкладів фізичних осіб приступив до виведення їх з ринку. І це теж не межа, оскільки черги під банками та акції протесту під НБУ ошуканих вкладників не рідшають, а на початку грудня Фонд повідомив, що чекає на команду ввести тимчасову адміністрацію ще в 10 банків. Виникає питання – наскільки глибинними є проблеми банківської системи, наскільки вона взагалі життєздатна після пережитих потрясінь?

Майже на дні

Відтік вкладів з банків у десятки разів перевищує показник кризового 2009 року, а в окремих банках вкладники вилучили до 50% депозитів. Банкіри натякають, що самі з цією проблемою не впораються. «Це – найбільш значний відтік вкладів населення з банківської системи за останні роки. У масштабах окремого банку зниження ресурсної бази до 50% означає його неплатоспроможність і необхідність введення тимчасової адміністрації», – пояснила директор департаменту роздрібного бізнесу банку «Хрещатик» Марина Нестеровська. За її словами, крім економічних причин, поведінка вкладників зумовлена втратою довіри до банківської системи, відновлення якої – процес кропіткий і вимагає об’єднання зусиль комерційних банків та регулятора.

Директор центру роздрібного бізнесу UniCredit Bank Любомир Пунч попереджає, що зниження обсягу депозитів на 15% уже провокує відхилення в інших сегментах системи. «Відтік ліквідності відразу обмежує кредитування, що призводить до фінансових труднощів компаній, негативно позначається на економіці країни і наших особистих бюджетах», – сказав він. За словами банкіра, велика частина вилучених коштів спрямовується на купівлю валюти й осідає в сейфах або «під матрацом» , що провокує ще більш глибоку девальвацію. «Відтік коштів обмежує можливості зростання будь-якої економіки, але для України, враховуючи політичні і соціальні хвилювання, це – дійсно критично», – додав він.

Є у банків ще одне слабке місце – проблемні кредити. Директор департаменту корпоративних фінансів компанії «Делойт» Олексій Аристов прогнозує, що девальвація і триваючий відтік вкладів можуть призвести до подальшого зростання проблемних активів. «За даними НБУ, показник сумнівних і безнадійних кредитів на кінець 2013 становив 12,9%, хоча реальний обсяг проблемних активів уже тоді був значно вищим – приблизно 30-40%, за різними оцінками», – зазначив Аристов.

Експерт підкреслив, що всьому виною «некомфортний» валютний курс, оскільки баланси банків практично наполовину номіновані в іноземній валюті, і в результаті банкам доводиться вдвічі більше виплачувати клієнтам за валютними депозитами, в той час як погашення валютних кредитів погіршилося.

Здавалося б, рецепт стабілізації банківської системи простий – потрібно поповнити капітал банків. У 2014 році 35 найбільших банків пройшли стрес-тестування для визначення потреб у докапіталізації, за результатами якого вийшли на показник в 66 млрд грн. Експерти вважають такі обсяги недостатніми.

«Припущення, які бралися до уваги при проведенні стрес-тестів, були занадто оптимістичними, оскільки з часу їх проведення істотно знизився курс гривні і пройшли інтенсивні бойові дії на Донбасі», – вважає аналітик банківського сектора групи ICU Михайло Демків. На його думку, обсяг докапіталізації повинен скласти 170 млрд грн для всієї системи, у тому числі для ТОП-35 банків – 134 млрд грн. Експерт підкреслив, що потрібно продовжувати позбуватися неплатоспроможних банків, що працюють на материнські фінансово-промислові групи.

Таким чином, головним стрес-тестом для банків у 2014 році стали реалії ринку, і його пройшли не всі. За оцінками банкірів, 33 «впалих» банки – не межа, оскільки в даний час банківська система «хвора» на 25%.

«Незалежна асоціація банків України виступає за очищення системи від банків, які є неплатоспроможними або займаються сумнівною діяльністю. Такі дії будуть першими кроками на шляху відновлення довіри до банківської системи в цілому», – вважає виконавчий директор асоціації Олена Коробкова. У той же час, вона зазначила, що механізми виявлення проблемних банків на ранній стадії потребують удосконалення.

Процес очищення ще не завершений, і свого «дна» банківська система ще не сягнула. Разом з тим, у банкірів уже є маса питань і пропозицій до регулятора, для якого 2014 теж став іспитом на міцність.

Випробування для регулятора

Національний банк у 2014 році став головним героєм численних міфічних теорій. Міф перший: НБУ свідомо «валить» гривню. Насправді, в лютому 2014 наша країна перейшла до гнучкого курсоутворення, до слова, будучи ще у веденні команди Януковича-Азарова. Гривня знецінилася до долара вдвічі, але це – не вперше в нашій історії. У 1998 році національна валюта знецінилася майже втричі – до 5 грн/дол., у 2008 році – майже вдвічі, до 8 грн/дол. І це при фіксованому на той час курсі, до анексії Криму та військових дій на сході. Саме ситуація на Донбасі, втрата експортних галузей переполошили кредиторів та інвесторів, змусивши їх практично зупинити рух валюти в нашу країну, що й викликало її дефіцит. Зрозуміло, якщо валюти не вистачає, то вона буде дорожчати, як будь-який товар.

Тим не менш, на Нацбанк продовжують сипатися звинувачення. Враховуючи, що золотовалютні резерви опустилися нижче 10 млрд дол., оновивши десятирічний мінімум, Нацбанку довелося припинити масштабні інтервенції на підтримку гривні і застосовувати жорсткі адміністративні заходи. Найбільш резонансними з них стали підвищення норми обов’язкового продажу виручки експортерами до 100% зі зниженням згодом до 75%, обмеження на дострокову видачу валютних депозитів і продаж готівкової валюти населенню, а також уже недіюча на сьогодні заборона на купівлю валюти під імпорт без ввезення товару в Україну. До кінця 2014 року регулятор перейшов до такого собі симбіозу ринково-адміністративного регулювання курсу, вказуючи ринку індикативний курс за допомогою проведення щоденних аукціонів в невеликих обсягах. Але гривня продовжувала падати.

Другий міф про Нацбанк – регулятор виводить з ринку хороші, платоспроможні банки. «Це застаріла проблема. Систему не чистили, і ці банки вже були практично «мертві» тривалий період часу. Процес формування «зомбі-банків» посилився в період кризи 2008-2009 років, і найкращий час для «чистки» був у 2009-2010 роках», – зазначив перший заступник голови НБУ Олександр Писарук. За його словами, проблема української банківської системи в тому, що при її створенні в 90-х роках «було модно мати свій бізнес, коханку і банк». Переважна більшість фінустанов належать колишнім чи нинішнім депутатам Верховної Ради або високопоставленим чиновникам, з якими регулятору боротися досить складно. «Для чого вони створювали банки? Щоб грошей зібрати і профінансувати себе самого, свій бізнес. Або – відмивання грошей, готівка, відхід від податків. Нацбанк намагався щось робити, але цього не давали робити, було «кришування», покриття», – пояснив Писарук.

Третій міф – НБУ роздає величезні суми рефінансування наближеним банкам. Статистика підтверджує, що обсяг кредитів рефінансування в 2014 році дійсно значний – в січні-листопаді регулятор видав банкам 179 млрд грн. Але одночасно Нацбанк проводив операції з мобілізації ресурсів, і за аналогічний період зібрав з ринку 1 трлн 317 млрд грн, продаючи депозитні сертифікати. Тобто, фактично регулятор назбирав у 7 разів більше ресурсів, ніж видав. Для порівняння: за 2013 НБУ видав банкам 71,5 млрд грн рефінансування й одночасно зібрав з ринку 270 млрд грн ресурсів, тобто тільки втричі більше. Що стосується індивідуального підходу у визначенні банків, які можна кредитувати, то це – цілком розумно, оскільки видані кредити хочеться повернути, а не просто подарувати.

У той же час, твердження про проведення банками валютних спекуляцій схожі на правду. Результат банків від операцій з валютою за 9 місяців 2014 року в 2,6 рази перевищує показник за весь 2013 рік, так що питання до регулятора залишаються. Писарук пояснює, що Нацбанк має досить обмежені повноваження, але в той же час визнає, що банківський нагляд був «сильно політизований і корумпований одночасно», у зв’язку з чим регулятор кардинально його перебудовує. «Впроваджується принцип оновлення крові, ротації. Ми намагаємося на базі фінансового моніторингу, валютного контролю та банківського нагляду створити централізований підрозділ, який буде чітко відслідковувати схеми виведення капіталу, аналізувати кредитування пов’язаних осіб, вести базу даних пов’язаних осіб, щоб при перевірці ми цією інформацією володіли», – підкреслив він.

Якщо говорити про ситуацію в Криму і на сході України, то тут регулятор спрацював на випередження. Приміром, коли президент Петро Порошенко своїм указом запропонував Нацбанку в місячний термін припинити обслуговування банками рахунків суб’єктів господарювання і населення в зоні АТО, то в цей час уже діяла заборона НБУ для фінустанов на проведення будь-яких операцій на територіях, непідконтрольних українським властям. А в рамках законодавства про вільну економічну зону «Крим» регулятор на початку листопада прирівняв жителів півострова до нерезидентів, але згодом скасував своє рішення для переселенців, що проживають на материковій частині України. Таким чином, Нацбанк показав себе як досить винахідливий і гнучкий регулятор, але, можливо, учасникам ринку не вистачає прозорості та послідовності в його діях.

Можливо, довіра до НБУ похитнулася через часті кадрові перестановки. У 2014 році Нацбанк двічі змінив керівника – в лютому ставленик «сім’ї» Ігор Соркін поступився місцем «коменданту Майдану» Степану Кубіву, а в червні, після президентських виборів, Нацбанк очолила ставлениця президента Валерія Гонтарєва. За підсумками року очевидно, що для стабілізації банківської системи зміни голови НБУ, як і зусиль одного лише Нацбанку, мало. Тому 2015 буде не менш складним.

Закласти фундамент і вивести термітів

Банкіри прогнозують, що в 2015 році криза підштовхне їх до оптимізації витрат і вдосконалення сервісів для клієнтів. При цьому рекомендують владі вжити заходів для відновлення довіри до банків. «Для підвищення довіри та покращення очікувань потрібно, в першу чергу, стабілізувати економічну ситуацію в країні і курс національної валюти, що в поєднанні з припиненням військових дій на сході країни забезпечить підвищення стійкості роботи банків», – підкреслив Войтків.

Банкіри також попереджають, що не зможуть повернути депозити в банки без належного захисту прав кредиторів. «Потрібні структурні, юридичні та процедурні зміни. Будь-який інвестор повинен бути впевнений, що якщо він фінансово допомагає суб’єкту, то цей суб’єкт буде вважати свої зобов’язання з повернення коштів таким же нормальним явищем», – пояснив Пунч. Потрібно зауважити, що девальвація відбила охоту погашати кредити у валюті навіть у порядних позичальників.

Профільний комітет Верховної Ради поділився своїми планами щодо стабілізації банківської системи. На думку заступника голови парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Руслана Демчака, потрібно, в першу чергу, забезпечити прозорість рефінансування банків, впровадити строкові депозити без можливості дострокового зняття коштів, вирішити питання розкриття реальних власників банків і доопрацювати валютне законодавство для забезпечення єдиної валютної політики та збереження купівельної спроможності гривні.

Нацбанк стверджує – стабільність гривні можлива тільки при об’єднанні зусиль всіх гілок влади. «Всі чомусь думають, що забезпечення стабільності грошової одиниці – це її курс по відношенню до долара, євро та російського рубля. Насправді це – підтримка цінової стабільності в державі», – пояснила голова НБУ. Вона підкреслила, що регулятор зацікавлений у сильній гривні, але ні уряд, ні Нацбанк не могли б заспокоїти паніку населення та бізнесу, який в період загострення ситуації на сході України намагався будь-якими шляхами вивести гроші з країни.

У той же час, регулятор визнає, що девальвація – це неминуча плата за своєчасну виплату пенсій, зарплат і забезпечення військових у зоні АТО. Цього року Нацбанк профінансував витрати держбюджету і НАК «Нафтогаз України» на 175 млрд грн, і альтернативи такому шляху в українських реаліях просто немає. «Потрібні консолідовані дії влади – якомога менш дефіцитний бюджет, якомога більше стимулювання експорту. Нехай консолідують бюджет, щоб він не був дефіцитним», – рекомендувала голова НБУ уряду.

Прогнозів щодо курсу на 2015 рік Нацбанк не дає, уряд при розрахунку все ще дефіцитного бюджету орієнтується на середній курс 17 грн/дол., економісти передрікають подальшу девальвацію. «Висока волатильність курсу гривні буде спостерігатись, як мінімум, протягом наступних 1,5-2 років. Протягом 2015 курс продовжить тестувати дно», – вважають експерти аналітичної групи «Da Vinci AG», обґрунтовуючи свої оцінки тим, що приплив валюти в країну і зміцнення гривні можливі тільки при кардинальних перетвореннях в економіці і судовій системі, викоріненні корупції.

Враховуючи обережні прогнози і мізерні рецепти порятунку банківської системи, напрошується висновок, що панацеї не знайдено. І в 2015 році нас знову чекають імпровізації у сфері банківського регулювання, а в результаті «виживуть лише найсильніші». Але щоб побудувати новий будинок, іноді потрібно зруйнувати старий дощенту. Розчищення місця під забудову вже майже закінчилося. Залишилося правильно залити фундамент, поповнивши капітал та повернувши депозити в систему, і вивести термітів, включаючи п’яту колону, яка так відчайдушно чіпляється за звичні схеми.

Ольга Гордієнко, УНІАН