Надмірне підвищення комунальних тарифів призводить до того, що населення не має можливості повною мірою і вчасно їх сплачувати. Уряд мав би це розуміти і не допускати швидкого підвищення такого роду платежів. Ситуація дуже складна і потребує перегляду політики надання субсидій.

Після підняття тарифів на комуналку українці стали гірше оплачувати рахунки. Про це заявив заступник міністра регіонального розвитку Едуард Кругляк. «Рівень платежів по квартплаті впав на 6-8% – до 89-90%. Це пов’язано як з оформленням субсидій, так і з тим, що у людей стало менше грошей і це ще до настання зими. Тенденція може бути такою, що на початку опалювального сезону в листопаді-грудні рівень платежів може ще скоротитися», – сказав Кругляк.

Б’ють на сполох і в Закарпатті. Тут люди не платять за газ. «Після підняття тарифів катастрофічно впали платежі – до 60%. Люди не можуть платити за газ і відмовитися від нього не можуть», – говорить глава правління ПАТ «Закарптгаз» Віталій Шатило.

Президент українського аналітичного центру Олександр Охріменко наводить ще цифри: «Борг по комунальних платежах по країні становить 12 млрд грн, якщо порівняти дані Держстату, то рівень платежів тільки за газ у червні порівняно з квітнем впав у 2,4 рази. У квітні ще платили за старими тарифами, а у травні – вже за новими. Що буде з настанням опалювального сезону, коли люди побачать платіжки за світло, тепло, газ – припустити важко. Тут цифра вже може бути не 12 млрд, а всі 20 млрд».

Експерти в один голос кажуть: проблема в тому, що уряд замість того, щоб провести реформу ЖКГ, а потім піднімати тарифи, зробив все навпаки. Але з іншого боку, саме підвищення тарифів було однією з умов МВФ для виділення нам грошей.

«Люди не довіряють комунальникам, – вважає екс-мер столиці Олександр Омельченко. У Києві одночасно прийшли дві платіжки за газ – одна від «Київгазу», друга від посередника, якого вони найняли. Люди в розгубленості – кому і що платити. Другий приклад. Українцям, у яких немає лічильників води, а це зазвичай пенсіонери, малозабезпечені люди, досі надсилають платежі на 9-11 кубів води! Це дуже багато. Замість того, щоб взяти і порахувати в середньому воду по дому, у кого стоять лічильники, вони всі свої борги списують на пенсіонерів», – вважає Омельченко.

Екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко вважає, що в першу чергу потрібно було всіх забезпечити системами обліку комунальних витрат, запровадити програму утеплення та економії, і тільки після цього піднімати тарифи: «Ті, хто зараз розповідає казки, що в квартирах потрібно встановити лічильники на тепло, просто не розбираються в темі. У нових будинках це зробити можна, у старих – ні. Потрібні прилади обліку в кожному будинку, а потім потрібно ставити індивідуальні теплопункти, щоб по трубах не гріти землю. Після цього потрібна програма утеплення будинків і коли все буде враховано, і люди зможуть серйозно економити, після цього піднімати тарифи».

За словами Охріменка, комунальна сфера занадто монополізована. «Влітку ціна газу впала до 5000 гривень за тисячу кубометрів А населенню газ під різними приводами продають по 7000. Ось вам і монополія», – говорить Охріменко.

За словами експерта, восени ми можемо зіткнутися або з тим, що підприємства перестануть надавати послуги через те, що населення не платить, або ж владі доведеться увімкнути друкарський верстат, щоб були гроші для компенсації комунальних боргів. Підсумок – новий виток інфляції.

Недалекоглядність багатьох українських урядів в питаннях реформування ЖКГ призвела до ситуації, коли внаслідок різкого підняття тарифів розмір заборгованості буде зростати. Ще 15 років назад необхідно було розробити стратегію реформування комунального господарства із залученням іноземців та приватних підприємницьких структур, що дало б можливість на порядок зменшити потребу в природному газі та електроенергії.

Український журнал «Економіст»