Історія українського журналу «Економіст»
Англійський журнал «The Economist», який почав виходити в 1843 році, наштовхнув редакторів і видавців на створення подібних журналів в інших країнах. Можна з упевненістю сказати, що українці «не пасли задніх». За даними історика, дослідника розвитку економіки, львів’янина Степана Злупка, ідея створити український журнал «Економіст» обговорювалась у Львові 1897 року серед активістів кооперативного руху та за участю інших досить відомих людей. У 1898 році вийшло декілька номерів українського «Економіста», більше схожого на газету. 1904 року щомісячник «Економіст» став виходити регулярно.
Як встановив дослідник Володимир Олекса, самі видавці в першому номері визначили завдання журналу так:
- аналіз діяльності економічних товариств, поради щодо правильного ведення їхнього господарства;
- роз’яснення способів правильного здійснення різних форм економічної діяльності: фінансово-кредитної, торгівлі, промисловості, сільського господарства тощо.
А найголовніше завдання «Економіста» його редакція сформулювала так: «Пильнувати, аби маєток народний не марнувався, але розумним господарством та сполученими силами збільшився і дав нам силу добробуту».
Тому тематика журналу була дуже різноманітною: тексти та коментарі до нормативних актів, матеріали для навчання та підвищення кваліфікації, макроекономічні матеріали, огляди стану певних галузей, країн, форм господарювання.
Скажімо, протягом кількох номерів виходили друком статистично-економічний аналіз «Розвиток селянських господарств у Східній Галичині», порівняльно-аналітичний матеріал «Коопераційний рух в Англії» і т.ін. Звертають на себе увагу ґрунтовні дослідження «Заробітна платня у Франції, Німеччині і Канаді» та «Економічний розвиток Японії». Вражає, як точно зумів автор останнього, Іван Бачинський, розгледіти народження майбутнього «економічного дива».
Багато уваги приділяв «Економіст» і проблемам сільського господарства – не тільки з економічної, а й з агротехнічної точки зору. Цікавим є матеріал «Про рільничу артилерію», який свідчить, що застосування гармат проти граду – не таке вже й нововведення.
Постійно виходили добірки цін на продукцію підприємств, курси акцій, інформація про новинки економічної літератури та добірки новин, де повідомлення про події економічного життя співіснували з просто корисним та цікавим – скажімо, інформацією про перший вдалий політ літака братів Райт.
Як свідчать дослідження Сергія Береславського, видавцем журналу «Економіст» у той час був Михайло Коцюба – діяльний організатор економічного кооперативного руху та культурного життя в Галичині: чільник товариства «Українська бесіда» та Станіславської філії «Просвіти» (1895-1902), засновник кредитової спілки «Народний дім». А головним редактором журналу – Кость Паньківський, член-засновник Наукового товариства ім. Шевченка, який у 1898-1904 роках очолював «Крайовий союз кредитовий», а потім співпрацював із Михайлом Коцюбою в раді директорів «Крайового союзу ревізійного» і з 1912 по 1914 рік обіймав посаду виконавчого директора. Офіційним друкованим органом саме цієї організації і був український журнал «Економіст». Публіцистика Костя Паньківського значною мірою була спрямована на популяризацію ідей кооперації серед українців як Галичини, так і Наддніпрянщини.
Журнал виходив до Першої світової війни. Потім, у 30-х роках, були спроби відродити його у тодішній столиці України Харкові. Однак остаточне відродження друкованого видання відбулося в незалежній Україні, столиці Києві. Перші шість номерів вийшли в 1997 році.
Цей проект реалізовано завдяки зусиллям Юрія Коваленка, Юрія Федорюка (видавнича фірма «Колегіум»), Валерія Геєця, Бориса Кваснюка (Інститут економіки і прогнозування НАН України) і багатьох інших небайдужих учасників та авторів. Зараз головним редактором журналу є доктор економічних наук, професор Василь Голян. Проте це вже новітня історія українського журналу «Економіст».
Англійський журнал «The Economist», який почав виходити в 1843 році, наштовхнув редакторів і видавців на створення подібних журналів в інших країнах. Можна з упевненістю сказати, що українці «не пасли задніх». За даними історика, дослідника розвитку економіки, львів’янина Степана Злупка, ідея створити український журнал «Економіст» обговорювалась у Львові 1897 року серед активістів кооперативного руху та за участю інших досить відомих людей. У 1898 році вийшло декілька номерів українського «Економіста», більше схожого на газету. 1904 року щомісячник «Економіст» став виходити регулярно.Як встановив дослідник Володимир Олекса, самі видавці в першому номері визначили завдання журналу так:
- аналіз діяльності економічних товариств, поради щодо правильного ведення їхнього господарства;
- роз’яснення способів правильного здійснення різних форм економічної діяльності: фінансово-кредитної, торгівлі, промисловості, сільського господарства тощо.
А найголовніше завдання «Економіста» його редакція сформулювала так: «Пильнувати, аби маєток народний не марнувався, але розумним господарством та сполученими силами збільшився і дав нам силу добробуту».
Тому тематика журналу була дуже різноманітною: тексти та коментарі до нормативних актів, матеріали для навчання та підвищення кваліфікації, макроекономічні матеріали, огляди стану певних галузей, країн, форм господарювання.
Скажімо, протягом кількох номерів виходили друком статистично-економічний аналіз «Розвиток селянських господарств у Східній Галичині», порівняльно-аналітичний матеріал «Коопераційний рух в Англії» і т.ін. Звертають на себе увагу ґрунтовні дослідження «Заробітна платня у Франції, Німеччині і Канаді» та «Економічний розвиток Японії». Вражає, як точно зумів автор останнього, Іван Бачинський, розгледіти народження майбутнього «економічного дива».
Багато уваги приділяв «Економіст» і проблемам сільського господарства – не тільки з економічної, а й з агротехнічної точки зору. Цікавим є матеріал «Про рільничу артилерію», який свідчить, що застосування гармат проти граду – не таке вже й нововведення.
Постійно виходили добірки цін на продукцію підприємств, курси акцій, інформація про новинки економічної літератури та добірки новин, де повідомлення про події економічного життя співіснували з просто корисним та цікавим – скажімо, інформацією про перший вдалий політ літака братів Райт.
Як свідчать дослідження Сергія Береславського, видавцем журналу «Економіст» у той час був Михайло Коцюба – діяльний організатор економічного кооперативного руху та культурного життя в Галичині: чільник товариства «Українська бесіда» та Станіславської філії «Просвіти» (1895-1902), засновник кредитової спілки «Народний дім». А головним редактором журналу – Кость Паньківський, член-засновник Наукового товариства ім. Шевченка, який у 1898-1904 роках очолював «Крайовий союз кредитовий», а потім співпрацював із Михайлом Коцюбою в раді директорів «Крайового союзу ревізійного» і з 1912 по 1914 рік обіймав посаду виконавчого директора. Офіційним друкованим органом саме цієї організації і був український журнал «Економіст». Публіцистика Костя Паньківського значною мірою була спрямована на популяризацію ідей кооперації серед українців як Галичини, так і Наддніпрянщини.
Журнал виходив до Першої світової війни. Потім, у 30-х роках, були спроби відродити його у тодішній столиці України Харкові. Однак остаточне відродження друкованого видання відбулося в незалежній Україні, столиці Києві. Перші шість номерів вийшли в 1997 році.Цей проект реалізовано завдяки зусиллям Юрія Коваленка, Юрія Федорюка (видавнича фірма «Колегіум»), Валерія Геєця, Бориса Кваснюка (Інститут економіки і прогнозування НАН України) і багатьох інших небайдужих учасників та авторів. Зараз головним редактором журналу є доктор економічних наук, професор Василь Голян. Проте це вже новітня історія українського журналу «Економіст».
Вимоги
Требования