|
|
||
|
|
||
 Переформатування політичного ландшафту, яке відбулося у зв’язку з обранням нового Президента України, не знімає актуальності роками законсервованих проблем розвитку окремих секторів національної економіки. Однак, одним із небагатьох секторів, де вдалось впровадити антикризові заходи й певною мірою забезпечити прискорені темпи модернізації основного капіталу та диверсифікації виробництва, є деревообробна промисловість. Не секрет, що не лише екологічні міркування, а й пріоритетність розширеного відтворення потенціалу деревообробної галузі спонукала українських законодавців запровадити мораторій на експорт лісу-кругляка, щоб захистити довкілля і збільшити ресурсну базу для розвитку вітчизняних деревообробних виробництв. Із питаннями щодо правильності та обґрунтованості введення мораторію на експорт необробленої деревини крізь призму основних трендів у інвестиційному забезпеченні введення додаткових деревообробних потужностей ми звернулися до одного з ініціаторів інституціоналізації заборони на вивіз необробленої деревини, народного депутата України, голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва, заступника Лідера РПЛ з економполітики Віктора Валерійовича Галасюка. Виходячи з того, що Віктор Валерійович також очолює Українську асоціацію Римського клубу та є професійним економістом, ми поцікавилися в політика його баченням перспектив забезпечення сталого розвитку країни та наближення системи підготовки економічних кадрів в Україні до кращих світових практик.
|
|
|
||
|
|
||
 У 2014-2015 роках у науковому та громадсько-політичному журналі «Економіст» було опубліковано цикл інтерв’ю («Україна може остаточно втратити своє національне багатство», «Бізнесові структури проявляють значний інтерес до волинського сапропелю», «Кластерна модель розвитку окремих галузей – основний резерв створення робочих місць на Волині») з відомим українським вченим, фахівцем у галузі сільськогосподарського машинобудування та комплексного розвитку АПК, доктором технічних наук, професором Володимиром Федоровичем Дідухом. Зміст цих інтерв’ю стосувався проблем раціоналізації аграрного природокористування, розширення масштабів застосування технологій органічного землеробства, формування організаційно-економічного механізму господарського освоєння запасів сапропелю, запровадження кластерної моделі розвитку АПК Волинської області. Виходячи з надзвичайної актуальності досліджень стосовно інженерно-технічного забезпечення відновлення посівів льону та його первинної переробки, які проводяться Володимиром Федоровичем та його науковою школою, редакція вирішила відновити цикл інтерв’ю з відомим українським вченим.
|
|
|
||
|
|
||
 Посилення сировинної спрямованості розвитку національної економіки поглиблює інституціональні та технологічні розриви між нашою країною та передовими країнами світу. Україна поступово стає технологічною периферією в глобальному масштабі. Проблеми інноваційно-технологічної модернізації сфери матеріального виробництва ускладнюються несформованістю базових політичних інститутів, що закладає деструктивні імперативи в діяльність політичних гравців та суб’єктів господарської діяльності. У результаті Україна так і не змогла вийти зі стагнаційної фази розвитку, що породжує численні ризики щодо забезпечення прийнятного рівня господарської самодостатності як у середньостроковій, так і в стратегічній перспективі. Ми звернулися до голови Науково-технічної ради Національної науково-технічної асоціації України, доктора технічних наук, професора Олександра Федоровича Морозова з питаннями, які стосуються фундаментальних причин виникнення інституціональних розривів у системі інноваційно-технологічного розвитку України та впливу політичних циклів на функціонування суспільних інститутів у цілому.
|
|
|
||
|
|
||
 Нарощення Україною обсягів експорту сільськогосподарської сировини на порядок підвищило рівень капіталізації великого аграрного бізнесу, однак при цьому поглибило структурні перегини у вітчизняному АПК. Це, з одного боку, знаходить свій прояв у гіпертрофованому розвитку окремих ланок, зокрема птахівництва, а з другого – в подальшому скороченні поголів’я великої рогатої худоби, що знижує рівень комплексності розвитку аграрного сектора та звужує базу розвитку органічного землеробства. Подальше підвищення рівня концентрації сільськогосподарського виробництва не завжди корелює з пріоритетами розвитку сільських територій, і дуже часто поглинання акулами аграрного бізнесу дрібних виробників поглиблює соціальні колізії на селі. Водночас сільські території різних природно-кліматичних зон з огляду на відсутність збалансованої аграрної політики не використовують унікальних можливостей для розвитку трудомістких видів сільськогосподарського виробництва, збільшення поголів’я великої рогатої худоби, запровадження технологій ґрунтозахисного землеробства, диверсифікації діяльності шляхом піднесення зеленого та сільського туризму. З питаннями щодо перспектив розвитку екологічно чистого сільськогосподарського виробництва, кооперації дрібних сільськогосподарських виробників, відновлення потенціалу тваринництва в секторі особистих селянських господарств ми звернулися до керівника фермерського господарства «Стельмащук» Олександра Петровича Волинця.
|
|
|
||
|
|
||
 ЮРІЙ ЛУЧЕЧКО: ВИХІД НА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ РИНОК БІОЕТАНОЛУ ПРИСКОРИТЬ МОДЕРНІЗАЦІЮ СПИРТОВОЇ ГАЛУЗІ YURIY LUCHECHKO:ENTRANCE TO THE EUROPEAN BIOETHANOL MARKET WILL ACCELERATE THE MODERNIZATION OF THE ALCOHOL INDUSTRY
|
|
|
||
|
||
 ЮРІЙ МАРЧУК: ЛЮДИ ДЛЯ ЛІСУ – ЛІС ДЛЯ ЖИТТЯ YURIY MARCHUK: PEOPLE FOR THE FOREST, THE FOREST FOR LIFE
|
|
|
||
|
|
||
 Однією з найбільш досліджуваних тем аграрної економічної науки є тема сільського розвитку в Україні, яка об’єднала навколо себе науковців та практиків. З цього питання прийнято чимало нормативно-правових актів, програм, інших документів, що номінально регулюють суспільні відносини в межах сільського простору. У спеціалізованих вчених радах із зазначеної тематики з початку 2000-х років захищено десятки кандидатських і докторських дисертацій, опубліковано значну кількість монографій.
|
|
|
||
|
|
||
 Розвиток спиртової галузі в останні роки є однією з найбільш резонансних проблем розвитку переробного сегмента АПК України в цілому. Створення у 2010 році ДП «Укрспирт» було спрямоване на підвищення результативності управління спиртовим виробництвом та забезпечення принципово нового рівня конкурентоспроможності продукції. Незважаючи на сприятливі організаційні, ресурсно-виробничі та технічні передумови для розширеного відтворення, підприємству тривалий час не вдавалося подолати стагнаційні прояви і вийти на висхідний тренд розвитку.
|
|
|
||
|
|
||
 Проблеми реформування лісової галузі в останні роки набули нечуваного резонансу з огляду на надмірний інтерес окремих політичних сил, бізнесу та громадських організацій до цього сегмента національного господарства. Лісова тема увійшла до спектру основних пріоритетів економічної програми ряду політичних партій, у тому числі й парламентських, що почало створювати додаткові перешкоди для формування сучасної лісової політики, спрямованої на забезпечення безперервного та невиснажливого лісокористування й підвищення дієвості впливу лісогосподарського та деревообробного виробництва на темпи соціально-економічного піднесення країни та окремих регіонів.
|
|
|
||
|
|
||
 Позитивні зрушення, які намітилися в національній економіці в останні роки, великою мірою зумовлені збільшенням обсягів виробництва й нарощенням експорту в аграрному секторі. Значний потенціал до подальшого зростання вітчизняного АПК пов’язується із впровадженням інноваційних технологій та введенням додаткових потужностей у переробно-харчовому сегменті, що дасть можливість збільшити обсяг виробництва продукції з високою доданою вартістю. Стосовно перспектив розвитку аграрного сектора національної економіки ми звернулися до Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Івановича Кубіва.
|
|
|
||
|
|
||
 – Юрію Володимировичу, що спонукало вас до написання такої доволі розлогої та фундаментальної статті саме зараз?
|
|
|
||
|
||
 ЯРОСЛАВ ГАДЗАЛО: АГРАРНІЙ НАУЦІ Є ЩО ЗАПРОПОНУВАТИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ВИРОБНИЦТВУ YAROSLAV HADZALO: AGRARIAN SCIENCES HAVE SOMETHING TO OFFER TO AGRICULTURAL INDUSTRY
|
Вимоги
Требования