ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАН УКРАЇНИ

THE INSTITUTE OF REGIONAL RESEARCH OF THE NAS OF UKRAINE

Свою історію Інститут веде з 1964 року, коли у м. Львові було створено Львівське відділення Інституту економіки АН України. Із здобуттям незалежності перед Україною гостро постали питання формування державної регіональної політики, раціонального використання виробничого, трудового, природно-ресурсного та інтелектуального потенціалів регіонів України. Враховуючи актуальність проблематики та наявний науковий потенціал, Президія Національної академії наук України своєю постановою за № 233 від 19 жовтня 1994 р. утворила на базі Львівського відділення Інституту економіки АН України Інститут регіональних досліджень Національної академії наук України, на який були покладені завдання комплексного дослідження проблем управління соціально-економічним розвитком регіонів України. Директором Інституту у 1994-2006 рр. був д.е.н., професор, академік НАН України М.І. Долішній. З 2006 р. Інститут очолює д.е.н., проф. В.С.Кравців.
Впродовж часу свого функціонування головна діяльність Інституту була спрямована на вирішення фундаментальних та практичних проблем соціально-економічного розвитку регіонів України та розробку теоретико-методологічних основ регіональної політики в державі..В Інституті створені відомі в країні та за її межами наукові школи з проблем регіоналістики, розвитку підприємництва та промислового виробництва регіонів, транскордонного співробітництва та еколого-економічного розвитку територіальних суспільних систем. Інститут став однією із провідних вітчизняних академічних установ економічного профілю, відомим центром регіоналістики в Україні.

В Інституті проводяться фундаментальні і прикладні дослідження:

• проблем формування регіональної політики;
• систем управління та еколого-економічного регулювання розвитку регіонів;
• процесів раціонального використання виробничого, трудового, природно-ресурсного та інтелектуального потенціалу регіонів;
• ринкової інфраструктури і підприємництва;
• зовнішньоекономічної діяльності та транскордонного співробітництва;
• розвитку фінансових взаємовідносин в регіоні;
• методологічних та прикладних проблем моніторингу регіональних процесів;
• проблем соціально-гуманітарного розвитку регіонів;
• просторової організації соціально-економічних систем.

Інститут також здійснює:
• підготовку проектів програм соціально-економічного розвитку різних територіальних одиниць, підприємств, організацій;
• розробку методик, проектів законодавчих і нормативних актів;
• наукові експертизи;
• організацію нарад, семінарів, конференцій;
• надає консультації з усіх напрямків своєї наукової діяльності.

Відповідно до Постанови Президії НАН України № 45 від 22.02.2006 р. «Про наукову та науково-організаційну діяльність Інституту регіональних досліджень НАН України» головними напрямами наукової діяльності Інституту регіональних досліджень НАН України є:
- Наукові засади розвитку регіональної політики та територіальних суспільних систем;
- Еколого-економічні проблеми та перспективи раціонального використання природно-ресурсного потенціалу регіонів України, сталого розвитку гірських територій;
- Фінансові ресурси регіону та проблеми його інноваційно-інвестиційного забезпечення;
- Перспективи розвитку транскордонного співробітництва та посилення конкурентоспроможності прикордонних територій.
За результатами проведених досліджень в процесі виконання відомчої, конкурсної та госпдоговірної тематики вченими Інституту в 2010 р. опубліковано 16 монографій, 8 підручників та навчальних посібників, понад 400 статей. Центральним та регіональним органам влади надіслано 90 аналітичних та доповідних записок, наукових доповідей, рекомендацій.
Основу наукового потенціалу Інституту складають 19 докторів та 42 кандидати наук.

ІНСТИТУТ АГРОЕКОЛОГІЇ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

INSTITUTE OF AGROEСOLOGY AND NATURE MANAGEMENT OF NATIONAL ACADEMY OF AGRARIAN SCIENCES OF UKRAINE

На сьогодні Інститут агроекології і природокористування НААН – це провідна в Україні науково-дослідна установа з питань визначення наукових засад державної політики в галузі агроекології, економіки природокористування, раціонального природокористування та охорони навколишнього природного середовища. Інститут займається системними спостереженням за природними ресурсами агросфери, комплексною оцінкою їх стану, розробленням еколого-економічних основ механізмів реалізації сталого розвитку агропромислового виробництва, землекористування і сільських територій.

Інститут є головною установою Науково-методичного центру «Агроекологія» і проводить комплексні дослідження у всіх природно-кліматичних зонах України, які включають фундаментальні й прикладні дослідження щодо агроекологічного моніторингу, у т.ч. засобами дистанційного зондування землі, біобезпеки, еколого-економічної оцінки природних ресурсів агросфери, вивчення екостану земель спеціального призначення (спеціальні сировинні зони, сільські території, природно-заповідні території у структурі Пан-Європейської екомережі), наукового забезпечення ведення агропромислового виробництва на радіаційно забруднених територіях та територіях, які зазнали техногенного впливу, ефективного управління водними, земельними, лісовими ресурсами, екологічної експертизи тощо.

Інститут є членом Національної асоціації виробників дитячого харчування України та його визнано Постановою Кабінету Міністрів України і Наказом Міністерства аграрної політики України уповноваженою науково-дослідною установою, яка здійснює аналіз матеріалів та підготовку агроекологічного обґрунтування на відповідність сільськогосподарських угідь виробників сировини статусу спеціальних сировинних зон.

Інститут є членом міжурядової організації COST зі співробітництва у сфері науки й техніки і входить до відділення COST 859 (Агрономія та біотехнологія), підтримує тісні зв'язки з науковими установами Російської Федерації, Білорусі, Литви, Польщі, Угорщини, Німеччини тощо.

В Інституті ведеться підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації через аспірантуру і докторантуру, функціонує спеціалізована вчена рада із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.

Інститут є співзасновником «Агроекологічного журналу» – науково-теоретичного періодичного видання, який внесено у перелік ВАК України як фаховий із сільськогосподарських і біологічних наук.

Розробки інституту широко впроваджені у сільськогосподарське виробництво і навчальний процес у вищих навчальних закладах аграрного і екологічного профілю, використовуються спеціалістами Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства екології та природних ресурсів України, Держкомлісгоспу, Держкомводгоспу та ін.

Інститут на період 2011-2015 pоків є головною установою і координатором наукових досліджень за двома програмами наукових досліджень Національної академії аграрних наук України:
1) «Екологічна безпека агропромислового виробництва» («Агроекологія»):
• моніторинг ресурсів агросфери;
• екологічна безпека у галузі рослинництва;
• екологічна безпека у галузі тваринництва;
• біологічна безпека;
• екологічні ризики застосування пестицидів;
• екологічна безпека і лікарське рослинництво;
• виробництво сільськогосподарської продукції на радіоактивно забруднених територіях;
• інноваційний маркетинг у галузі агроекології.
2) «Еколого-економічні засади збалансованого розвитку агропромислового виробництва, землекористування і сільських територій» («Економіка природокористування»):
Наукові основи раціонального землекористування в агросфері
• моніторинг земельних ресурсів засобами дистанційного зондування;
• менеджмент природних ресурсів агроекосистем.
Економічні механізми реалізації екологічної політики у сільському господарстві
• стратегія раціонального природокористування агропромислового виробництва;
• методологія та концепція збалансованого розвитку ландшафтів.

ІНСТИТУТ ТАКОЖ ЗДІЙСНЮЄ:
• підготовку проектів та наукових досліджень з агроекології, економіки природокористування, еколого-економічної оцінки природних ресурсів агросфери, екологічної безпеки агротехнологій;
• розробку методик, проектів законодавчих і нормативних актів з питань агроекології і природокористування в агросфері;
• лабораторні агрохімічні аналізи зразків ґрунту, води, рослинної продукції;
• екологічні експертизи інвестиційних проектів в агросфері;
• екологічні експертизи технологій вирощування сільськогосподарських культур;
• розробку екологічної політики і планів управління для аграрних підприємств;
• організацію агроекологічних семінарів, тренінгів, громадських обговорень з питань економіки природокористування.