|
||
|
||
![]() |
|
||
|
||
![]() |
|
||
|
||
![]() |
|
||
|
||
![]()
Володимир Олефір кандидат економічних наук, старший науковий співробітник відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Київ У вересні 2014 р. Верховна Рада України ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Тим самим Україна взяла на себе низку зобов’язань: гармонізувати вітчизняне законодавство із законодавством ЄС, відкрити внутрішній ринок для товарів з Євросоюзу, створити поглиблену і всеохоплюючу зону вільної торгівлі, скасувати субсидування експорту сільськогосподарської продукції, досягти відповідності з технічними регламентами ЄС та системами стандартизації, метрології, акредитації, робіт з оцінки відповідності та ринкового нагляду ЄС тощо. |
|
||
|
||
![]() Незважаючи на це, тривалий час з уст керманичів області лунали реляції та заяви про прискорений соціально-економічний розвиток регіону та небувалий підйом окремих секторів у соціальному житті області. Але, як показав час, «волинське економічне диво» виявилося намаганням вищого управлінського керівництва догодити Києву і надалі отримувати від столиці значні фінансові преференції з використанням останніх непрозорими методами. «Реформаторський курс» губернаторів не цікавили науково-практичні напрацювання та пропозиції вчених і практиків регіону. Однією з останніх розробок є регіональна Програма «Інвестиційно-інноваційний розвиток Волинської області в період 2014-2020 рр.», науковим керівником якої є доктор технічних наук, професор Володимир Федорович Дідух. |
|
||
|
||
![]()
9-11 жовтня 2014, Економічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка Київ, Україна http://gcereceec.org.ua В роботі круглих столів взяли участь 120 учасників, експертів високого рівня, що представляють освіту, науковий сектор, уряд, громадянське суспільство, бізнес-співтовариство, які долучилися до діалогу і консультацій про те, як визначити практичні рішення для спільних економічних та екологічних проблем. Учасниками конференції було визначено як найбільш актуальні екологічні ризики та виклики |
|
||
|
||
![]() |