Обмеження пенсійного забезпечення українців, зокрема розміру виплат працюючим пенсіонерам, принесе більше проблем, ніж користі, стверджує заслужений економіст України Олексій Мірошниченко.

У тіні такої грандіозної події, як Олімпіада-2014, можуть уявлятися менш значними деякі вкрай важливі тенденції, що в змозі визначальним чином вплинути на наше майбутнє. Зокрема – модернізація трудових відносин. Втім, глибинний зміст сьогоднішніх подій та майбутнього становища багато в чому закладається кричущим протиріччям між конкурентним політичним середовищем (де вже ефективно змагаються політичні сили та лідери, на президентському посту фігури регулярно змінюються, опозиція деколи стає владою – і навпаки, причому складаються і відповідні традиції) і застарілими відносинами праці, менеджменту і капіталу у виробничій сфері.

18 грудня у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулася науково-практична конференція «Фінанси інституційних секторів економіки України: стан, тенденції розвитку, практика реформування».

Під час конференції, організованої Центром економічних досліджень економічного факультету університету, близько 140 учасників, серед яких 25 представників центральних органів виконавчої влади та 28 докторів наук з провідних вищих навчальних закладів і наукових установ України, обговорили питання інституційних засад модернізації державних фінансів в Україні, розвитку системи управління державними фінансами в сучасних умовах, інституціональних деформацій у контексті загроз фінансовій безпеці України. Загалом дискусії відбувалися за кількома напрямами: нефінансові підприємства і організації (виробництво товарів та нефінансових послуг з метою отримання прибутку); фінансові організації (фінансове посередництво або допоміжна фінансова діяльність); домашні господарства (фізичні особи, виробники та споживачі товарів і послуг); некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства (громадські, політичні, релігійні і т.д.); державне управління (обслуговування умов життєдіяльності населення і підприємств) та зовнішньоекономічні зв’язки.

26-27 листопада 2013 року в Державному вищому навчальному закладі «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за ініціативою кафедри макроекономіки та державного управління було проведено Міжнародну науково-практичну конференцію «Державне антикризове управління економікою в умовах глобалізації».

Офіційними партнерами конференції стали:
• Шанхайський університет фінансів та економіки (Китай);
• Вроцлавський університет (Польща);
• Санкт-Петербурзький державний економічний університет (Росія);
• Брестський державний технічний університет (Білорусь);
а також провідні вітчизняні установи, серед яких:
• ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»;
• Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економічного розвитку і торгівлі України;
• Львівський національний університет імені Івана Франка;
• Львівський державний університет внутрішніх справ;
• Національна академія управління;
• Національна академія природоохоронного та курортного будівництва;
• Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського;
• Тернопільський національний економічний університет;
• Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна;
• Український журнал «Економіст».

Держбюджет 2014 – швидше бюджет проїдання, ніж економічного розвитку. Про це заявив ректор Київського інституту банківської справи, доктор економічних наук Василь Фурман в прямому ефірі телеканалу «112 Україна», повідомляє прес-служба вишу.

За словами економіста, в ньому немає великих інвестиційних програм, спрямованих на розвиток тих чи інших пріоритетних галузей.

«Зменшення ціни на російський газ – це в абсолютних цифрах плюс 10 млрд дол. до бюджету. Якщо ці кошти використовувати – то на розвиток якихось галузей. Але коли ми дивимося бюджет, там цих пріоритетних галузей немає», – сказав він.

Ректор Київського інституту банківської справи, доктор економічних наук Василь Фурман переконаний, що до президентських виборів в Україні 2015 року курс гривні не зміниться.

«Все буде під контролем, як було протягом чотирьох років. Я вам скажу відкрито: за 2014 до президентських виборів навряд чи зміниться курс гривні, якщо не буде якихось форс-мажорних обставин. Якщо їх не буде, то буде все під контролем», - заявив Фурман в коментарі для інформаційного порталу Inpress.ua.

Події навколо опозиційних мітингів ще раз привернули увагу до питання щодо співвідношення стратегії і тактики проведення суспільних трансформацій, а також ролі суспільствознавчої науки в оптимізації методології їхнього здійснення. Чи оцінювати теперішні події з позицій травми від тривалих пострадянських трансформацій або в контексті чистого прояву рис постмодерну (з його безперервної конвеєрних інновацій, в тому числі і соціально-політичних) –якість соціального рівня свідомості в будь-якому випадку демонструє своє визначне значення для характеру влади. Але що є головним, а що другорядним у соціальних змінах? І чи пропонує суспільствознавство адекватний інструментарій аналізу, прогнозу та впливу для оптимізації процесів?