Посилення бюджетного дисбалансу в Україні набуває все більшого загострення як результат сповільнення економічної динаміки, започатковане у другій половині 2012 року. Зменшення обсягу бюджетних надходжень, запланованих на 2013 р., стало причиною пошуку додаткових джерел фінансування дефіциту державного бюджету. Враховуючи фактор затягування світової фінансової кризи, а також загострення політичної боротьби у зв’язку з неформальним стартом передвиборчої президентської кампанії 2015 р., підвищуються ризики дестабілізації макроекономічного середовища, що сприятиме подальшому падінню обсягів виробництва.

Нещодавно відбулася досить цікава конференція на тему «Зміни в податковій системі України у контексті Угоди про асоціацію з ЄС». Були керівники різних державних та приватних структур, в тому числі Міністерства зборів та доходів. Говорили про податки, їх кількість та зменшення їх розмірів. Дискусія була плідною. Але скільки їх було у нас в державі – конференцій, слухань з тих чи інших питань – сотні чи тисячі. І наче і є розуміння держструктур, і обіцянки є, а бізнесу все гірше й гірше, інвестори виводять капітали, люди бідніють…

Останні 20 років розвитку нашої держави можна сміливо назвати роками втрат. Ми програли практично всім нашим сусідам за різними соціально-економічними показниками. За 10 років ВВП таких країн як Польща, Туреччина, Росія зріс на 200-300%, а у нас лише на 30%...

Відсутність довгострокової стратегії розвитку держави, неефективність державного управління призвели до того, що ми маємо найвищі податки та найбільшу їх кількість у Європі, незахищеність прав власності та «продажні» суди, високу частку тіньової економіки, масову гіперкорупцію, повністю розбалансовану економіку…За роки незалежності частка економіки України в світовій економіці зменшилась у десять разів!!! І далі падає.

Початок нового навчального року в Україні відзначився, серед іншого, примітною цікавинкою: на «мапі» центрів вищої економічної освіти з’явився ще один – Факультет економіки моря Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова (http://www.nuos.edu.ua/uk/новини). Для журналу «Економіст» це непересічна подія, оскільки йдеться про наших давніх партнерів та активних дописувачів, відомих дотепер як Інженерно-економічний факультет НУК. Певні думки декана, члена редакційної колегії журналу із приводу згаданої події не залишать байдужими читачів.

Володимир ПАРСЯК, доктор економічних наук, професор
Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, м. Миколаїв

Економіка моря?



Серед добре відомих визначень економіки, що мають відношення до тієї чи іншої наукової галузі, зосередимо у цій публікації особливу увагу лише на одному: діяльність, пов’язана з утворенням матеріальних умов життя людей. З огляду на її масштаби, розрізняють світову економіку або окремих держав, регіонів, міст, сфер господарювання (наприклад, морського транспортного комплексу, сільського господарства, суднобудування тощо).

За таким критерієм як інтенсивність обмінів із зовнішнім оточенням: відкриту або, навпаки, економіку автократії. Останнім часом впродовж дискусій, які відбуваються у професійних співтовариствах (наукових та підприємницьких), усе частіше й у різних аспектах можна почути про «економіку моря», або «морську економіку». Свого апогею вони досягли напередодні та відразу після ухвалення у 2009 р. Кабінетом Міністрів «Морської доктрини України на період 2035 р.», але (хіба що з меншою інтенсивністю) продовжуються дотепер.

Володимир Шедяков, доктор соціологічних наук

Асоціація з Євросоюзом могла б призвести до різних коротко-, середньо- та довгострокових наслідків в різних сегментах економіки. Що підвищує необхідність ретельного відстоювання національних інтересів, а також підготовки до трансформації конфігурації можливостей і загроз, зміни шансів в нашому економічному / соціальному / політичному житті.

Володимир Шедяков, доктор соціологічних наук

У змісті як заочного, так і очного обміну думками президентів США та Росії, а також керівників їх зовнішньополітичних відомств можна чітко розрізнити риси не тільки відображення позицій у конкретних актуальних світових сюжетах, а й роздуми про оптимальні структури відносин, принципи та механізми допустимих і можливих взаємодій, про стратегічні питання державного розвитку. Й лідери громадських рухів, релігійних течій і політичних партій сьогодні також активно здійснюють пошук нових рубежів суспільно-державного балансу, який був би здатний забезпечити стабільність і розвиток країн сьогодні і завтра.

Володимир Шедяков, доктор соціологічних наук

Чергова зустріч лідерів країн «Великої двадцятки» в Санкт-Петербурзі в числі інших проявила і закономірність посилення розгляду навіть фінансових проблем в контексті соціальних питань. Це природно. Часткові рішення зі сфери використання монетарних методів і кредитно-грошового інструментарію об'єктивно не в змозі задовольнити назрілі суспільні та особисті потреби під час кардинальних трансформацій стратегічного рівня.

Володимир Шедяков, доктор соціологічних наук

Світ стрімко змінюється. Епохи ніколи не збігаються зі століттями. І сьогодні українській народ вже давно на порозі нової епохи. А стереотипи і штампи часто колишні, з минулого часу. Й актуальність стратегічного вибору майбутнього зумовлена, насамперед, необхідністю вирішення завдань, пов'язаних з потребою для України бути напоготові до відбиття загроз завтрашнього дня, а не до вирішення проблем, характерних для ситуації минулої епохи.