Нещодавно Верховна Рада України прийняла на основі урядового законопроекту №9202 з урахуванням поправок Президента України Закон «Про розвиток та державну підтримку малого та середнього підприємництва в Україні». Закон, за задумом його авторів та загалом парламентарів, покликаний збільшити частку малого та середнього бізнесу в економіці країни.

Однак не поспішаймо радіти за подальшу долю вітчизняних малих підприємців. Мислячій людині прийняття Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого та середнього підприємництва в Україні» не просто не додає підстав для оптимізму, а скоріше навпаки.

У чому ж річ?

Безперечно, 7 березня ні в якому разі не стане в Україні щорічним днем трауру. Хоча саме цього дня 2012 року в державі відбулося розширене засідання Кабінету Міністрів, на якому Президент Віктор Янукович заявив, що ріст економіки дає можливості для покращення соціальних стандартів, і озвучив свої соціальні ініціативи – а це, нагадаємо, підвищення розміру пенсій уже з 1 травня щонайменше на 100 гривень кожному з 9 мільйонів пенсіонерів, причому з подальшим поетапним перерахунком у бік збільшення, і продовження виплат вкладів Ощадбанку СРСР у розмірі 1000 грн. усім, хто не встиг отримати «юліну тисячу». Хоча, більше того, прем’єр-міністр Микола Азаров пообіцяв – подумати тільки! – за найближчі десять років вирішити в Україні «квартирне питання» завдяки державній програмі «Доступне житло», яка має запрацювати теж-таки з травня і полягатиме в наданні населенню іпотечних кредитів на 10-15 років під 2-3%.

Хто одразу здогадався, до чого тут взагалі «траур» і чому ж його не оголошуватимуть, – може далі не читати. В іншому разі пропоную вашій увазі роздуми над імовірними наслідками вищезгаданих соцініціатив: якими методами вони втілюватимуться в життя і до чого це призведе в підсумку. А також над тим, чому правляча партія – наголошую, саме вона, а не особисто пан Янукович – не змогла обійтися без даних заходів з поліпшення соцстандартів.

Событием, которое никак не получается оставить без внимания и отклика, на прошлой неделе оказалась встреча премьер-министра Украины Николая Азарова с учеными, состоявшаяся 28 февраля. Во время совещания и сразу после него глава правительства и представители отечественной научной элиты сделали несколько заявлений, вызвавших сильное удивление и много вопросов.

Что же это за заявления?

Во-первых, Азаров подчеркнул, что отдельной темой сотрудничества правительства с учеными станет вопрос ликвидации разрыва между доходами различных слоев населения. Речь идет о том, чтобы увеличить доходы бюджета за счет изменения системы налогообложения, а именно – ввода прогрессивной шкалы, серьезного обложения налогами сверхдоходов, собственности, предметов роскоши.

Во-вторых, академик НАН Украины Валерий Геец отметил, что для решения проблем украинской экономики необходимо использовать системный подход и переориентацию производства на внутренний рынок.

«Європейський вибір України», «європейська інтеграція», «альтернативи шляху до Європи Україна не має» – ці сполучення слів міцно ввійшли до лексикону українських політиків. Як свідчить практика розбудови незалежної держави, лише під час перебування тих чи інших політичних сил в опозиції їх представники ще можуть виступати за якнайтісніші взаємини з Росією та іншими державами пострадянського простору, натомість після приходу цих-таки політсил до влади їх речники починають заявляти про безальтернативність курсу на Зону вільної торгівлі з ЄС та асоційоване членство у Євросоюзі.

Темою цієї публікації є здобутки і втрати України на шляху її європейського вибору, а також якомога об’єктивніший прогноз щодо майбутніх європерспектив нашої молодої держави.

СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ІНСТИТУЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

THE STRUCTURAL SPECIALITIES OF THE INSTITUTIONAL SURROUNDING OF THE UKRAINIAN ECONOMICS

Тамара КАЧАЛА,
доктор економічних наук,
Черкаський державний
технологічний університет

Tamara KACHALA,
PhD Economics,
Cherkassy State
Technological University

У роботі розглянуто проблеми змістовної оцінки, інтерпретації традиційних агрегованих показників економічної динаміки. Поглиблено змістовний контекст обговорення поточного стану національної економіки за допомогою розширення спектра інтерпретаційних можливостей, виявлено перешкоди на шляху прогресивних інституційних змін, обґрунтовано необхідність створення нових ринкових інститутів.

We consider the problem of content evaluation, an interpretation of the traditional aggregate indicators of the economic dynamics. The meaningful context of the discussions the current state of the national economy by expanding the range of possibilities interpretation is extended, the obstacles on the way of the progressive institutional changes are revealed, the necessity of creating the new commercial institutions is founded.

ПЕРЕДУМОВИ ВИБОРУ НАЦІОНАЛЬНОЇ МОДЕЛІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

PRECONDITIONS OF CHOOSING THE NATIONAL MODEL OF SOCIAL-ECONOMIC DEVELOPMENT

Інна КІРНОС,
кандидат наук з державного управління,
Донецький національний технічний університет

Inna KIRNOS,
PhD in Public Administration,
Donetsk National Technical University

У статті виявлено першопричини низької результативності економічних реформ. Проаналізовано тенденції соціальних витрат держав ОЕСР та України. Доведено, що наявність національної ідеї є однією з ключових умов успішної реалізації моделі економічного розвитку. Пропонується національну модель соціально-економічного розвитку будувати з урахуванням історичних умов та сучасних процесів глобалізації.

In the article the main reasons of low effectiveness of economic reforms are revealed. Trends in social expenditures of OECD countries and Ukraine are analyzed. National idea is proved to be one of the key conditions of successful economic development model. National model of social-economic development is proposed to be built taking into account historical and modern globalization processes.