Націоналізація Приватбанку стала важливою віхою в розвитку вітчизняної фінансово-банківської системи, оскільки фактично перекроїла багаторічну панораму банківського бізнесу. Що ж стало причиною націоналізації найпотужнішого комерційного банку України? Економічна доцільність чи боротьба за перерозподіл сфер впливу?

Після націоналізації Приватбанку пройшов вже деякий час для того, щоб робити неупереджені висновки та стверджувати про правильність чи неправильність цього кроку. Докапіталізація цієї фінансово-кредитної установи лягла додатковим тягарем на фінансові фонди держави, що врешті-решт спровокувало численні ризики для стабільності функціонування фінансово-банківської системи в цілому.

В НБУ зазначають, що націоналізація Приватбанку призвела до умов, за якими відбулися суттєві зміни в підходах щодо функціонування банківської системи України. У процентних доходах зростає частка коштів, отриманих за цінними паперами, зокрема державними, та депозитними сертифікатами Національного банку.

Концентрація банків на інвестуванні коштів у державні цінні папери призводить до зниження кредитного потенціалу банківської системи. За зростаючого попиту на кредити це може мати наслідком витіснення регульованого кредитного ринку нерегульованим, що по своїй природі є джерелом фінансових криз.

Націоналізація Приватбанку призвела до того, що питома вага держави в банківському секторі становить більше половини. В результаті відбулась переорієнтація банківської системи від класичних для себе функцій на обслуговування потреб державного сектора, що вже у короткостроковому періоді призведе до незадоволення попиту реального сектору в кредитних ресурсах, що спровокує фінансову кризу та згорне ділову активність в структуроутворюючих ланках національної економіки.

Український журнал «Економіст»