• 0
Нардепи взялися за реформування НАН України
Група народних депутатів, яким небайдужа доля української науки та економіки, ініціювала системне реформування та розвиток Національної Академії Наук. Про це повідомив заступник лідера Радикальної партії з економічної політики, голова Комітету ВР з питань промполітики та підприємництва Віктор Галасюк.
Детальніше
  • 0
Регіональні глибинні сейсмічні дослідження літосфери території України
Геофізичні дослідження літосфери території України – це основа пошуків мінеральних та енергетичних ресурсів країни, нарощування яких має виняткове значення для зміцнення вітчизняної економіки. Провідною українською науковою установою, яка має достатній потенціал для виконання цих робіт, є Інститут геофізики імені С.І. Субботіна НАН України. Найперспективнішим геофізичним методом таких досліджень учені Академії вважають глибинне сейсмічне зондування (ГСЗ).
Детальніше
  • 0
Системи прогнозування перебігу надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру
Передбачення перебігу природних і техногенних надзвичайних ситуацій дає змогу своєчасно оцінювати рівні нововиниклих ризиків, оперативно реагувати на ці події, запобігати численним майбутнім небезпекам та мінімізувати негативні наслідки таких ситуацій. Із цією метою одразу після аварії на 4-му енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС) у квітні 1986 року вчені Інституту проблем математичних машин і систем (ІПММС) НАН України розпочали дослідження в напрямі створення прогностичних систем перебігу надзвичайних ситуацій. У межах бюджетних тем НАН України, а також міжнародних проектів рамкових програм Європейського Союзу, наукових програм НАТО тощо активно розроблюються та впроваджуються математичні моделі прогнозування погоди й розповсюдження забруднень в атмосфері, водному середовищі та біоті, на основі яких (моделей) розроблюються, у свою чергу, інформаційні системи підтримки рішень у галузі екологічної безпеки.
Детальніше
  • 0
Недооцінка природного багатства – причина низької ефективності використання природних ресурсів
Науковцями Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України» під керівництвом академіка НАН України Сергія Івановича Пирожкова та академіка НААН України Михайла Артемовича Хвесика розроблено методологію покомпонентної та комплексної вартісної оцінки природного багатства й обґрунтовано шляхи його ефективного використання.
Детальніше
  • 0
Системні дослідження в галузі сталого природокористування  у відділі комплексної оцінки та управління природними ресурсами  ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»Проблеми сталого природокористування є актуальним напрямом наукових досліджень Державної установа "Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України". Завдання забезпечення сталого природокористування, згідно сучасних наукових поглядів, озвучених на саміті «Ріо-2012» вимагає інституціональних перетворень, включення оцінок природного капіталу в господарський процес, переформатування системи управління природокористуванням в напрямі децентралізації та створення системи сталих фінансів, побудованої за рахунок природних та похідних від них фінансових активів.
Детальніше
  • 0
Міжнародне визнання розробок вчених Державної установи "Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України"
На відомій конференції ООН «Ріо+20» акцентувалась необхідність розроблення та імплементації більш ємних підходів до вимірювання економічного прогресу, які враховуватимуть вплив економіки на довкілля і забезпечуватимуть прийняття більш обґрунтованих рішень у процесі формування державної політики. Це є досяжним завдяки розвитку нових видів інструментів екологічного регулювання, які дають можливість брати до уваги специфіку еколого-економічних взаємозв’язків функціонування національного господарства та збалансовувати його розвиток.
Детальніше
  • 0
Економічне процвітання України залежить від відновлення потенціалу меліорації
Осушені землі в окремих адміністративних областях України становлять значну частку території і відновлення їх потенціалу може стати одним з локомотивів соціально-економічного піднесення цих регіонів. Саме інвестування проектів реінжинірингу використання осушених угідь може забезпечити відновлення традиційної сільськогосподарської спеціалізації областей Поліського економічного району та прискорити відродження сільських депресивних територій.
Детальніше