Валерій Геєць: "Довгострокові умови та фактори розвитку економіки України" (1999)ДОВГОСТРОКОВІ УМОВИ ТА ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

LONG-RUN CONDITIONS AND FACTORS OF THE DEVELOPMENT OF UKRAINIAN ECONOMY

Валерій ГЕЄЦЬ
,
директор Інституту економічного прогнозування НАН України,
академік НАН України

Valery HEYETS,
Director of the Institute of Economic Forecasting of the NAS of Ukraine,
Academician of the NAS of Ukraine

Зміни, що відбулися в економіці України протягом останніх 7 років, дозволяють і одночасно зумовлюють розробку стратегічних прогнозів та програм, в яких мають знайти відображення напрями вирішення проблем, що нагромадилися, з чітким відображенням перспектив розвитку. Для розв’язання кола проблем, які мають місце в даний час і які не можуть бути вирішені найближчим часом, але рішення щодо яких можуть і повинні бути прийнятими, вже зараз необхідно враховувати саме умови та фактори, від яких залежить той чи інший результат. Виходячи з таких міркувань, автором підготовлена стаття, в якій подається аналіз та прогноз змін у найважливіших складових, що визначатимуть перспективи розвитку економіки України на найближчі 10-15 років у частині обороту основного капіталу, динаміки і структури зайнятості населення, перспектив науково-технологічного прогресу, а також глобальних змін у світовій економічній системі та змін на світових ринках окремих видів продукції, які є важливою складовою українського експорту та імпорту. Крім того, наводяться матеріали аналізу та окремі пропозиції щодо подолання бар’єрів, які стоять на шляху прискорення економічного зростання в Україні.

The changes that have taken place in Ukrainian economy during recent 7 years allow and at the same time urge to construct strategical forecasts and programs which should reflect the ways to solve the present problems and clearly determine the prospects for development. In order to solve the circle of existing problems that can not be solved in next future, but decisions on which may and must be taken, now it is necessary to take into account the most meaningful conditions and factors. On that basis, the author has prepared an article published in this issue that provides analysis and forecast of the changes in the most important parameters that will determine this country’s economic development for he next 10-15 years in the spheres of fixed capital turnover, changes in the dynamics and structure of employment, prospects for scientific and technological progress global changes in the world economic system and corresponding changes on the world markets of individual items that are important components of Ukrainian exports or imports. The article also provides analysis and individual proposals individual obstacles on the way of this country’s economic growth.
Детальніше
Валерій Геєць: "Довгострокові умови та фактори розвитку економіки України" (1999) - закінченняЧитати початок статті

На довгострокову перспективу – до 2010 року зовнішні чинники розвитку економіки матимуть також серйозний вплив, насамперед за рахунок глобалізації економіки, хоча заперечення щодо перспектив її формування останнім часом активізувалися. Це відбувається внаслідок світової фінансової кризи, що може мати подальше загострення, і події в Латинській Америці в січні 1999 року підтверджують це. Однак є більш глибоко аргументовані заперечення. Згідно з дослідженням, проведеним В. Павленко, встановлено, що у подальшому доля Росії пов’язана з тим, які процеси (інтеграційні чи реінтеграційні) переможуть серед країн СНД. Це залежить значною мірою від політичного майбутнього України. Якщо Україна буде втягнута в орбіту Росії, то остання має шанс відновити східноєвропейсько-євразійську субцивілізаційну систему. В іншому разі цей простір очікує стан, близький до латиноамериканського – конгломерату політично слабких, безпосередньо залежних від Заходу держав. Для України обидві перспективи маловтішні. Долі обох цих субцивілізаційних світів (латиноамериканського та східно-євразійського) такі, що можуть трансформуватися в кожній з них в систему іншого типу, але не в західну соціально-ринкову систему [6]. Все це може серйозно стримувати формування єдиної глобальної економічної системи з відтворенням відповідних економічних механізмів, хоча розвиток економіки здійснюватиметься насамперед під впливом новітніх технологічних змін у тих країнах, що мають для цього відповідний потенціал, а потім розповсюджуватимуться згідно з механізмами, які вже існують і навряд чи зміняться за вказаний період на протилежні. Це може в свою чергу поглибити нерівності між народами та окремими країнами, оскільки такі технологічні зміни здійснюються, як відомо, під егідою ТНК, які не несуть соціальної відповідальності перед окремими народами та країнами, бо виявляються сильнішими, передусім у фінансовому відношенні, порівняно з можливостями урядів окремих країн щодо захисту своїх національних економічних, екологічних та соціальних інтересів. На жаль, така ситуація відповідає природі сучасної економічної моделі як такої, і зміна характеру вищевказаної діяльності є проблемою глобального масштабу.
Детальніше
  • 51
Минеральные ресурсы Украины в рыночных трансформациях (2012)Владимир МИЩЕНКО,
доктор экономических наук,
ГУ «Институт экономики природопользования и устойчивого развития Национальной академии наук Украины», Киев

Volodymyr MISHCHENKO,
PhD Economics,
SE “Institute of Environmental Economics and Sustainable Development of the National Academy of Sciences of Ukraine”, Kyiv


Начиная с 90 х годов прошлого столетия, минеральные ресурсы в Украине стали объектом едва ли не наибольшего мифотворчества. Богатства недр, высокий уровень обеспеченности запасами, наличие якобы уникальных месторождений подавались как наиболее очевидная гарантия будущего экономического благополучия страны. Такие представления были свойственны не только отечественным политикам, но и ученым. Они подогревались также зарубежными публикациями, в частности, оценками ресурсного потенциала стран СНГ Дойче Банка (1991 год).

Это порождало настроения пассивного ожидания результатов, которые, однако, не спешили приходить. Инвестиционная отдача недр оказалась недопустимо низкой, во многом разочаровывающей. Причины же произошедшего неоднозначны, и об этом здесь пойдет речь.
Детальніше
  • 0
Неустойчивое развитие страны как проблема национальной и всеобщей безопасности (2012)Вячеслав СТЕПАНОВ,
доктор экономических наук,
Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, Одесса

Vyacheslav STEPANOV,
PhD Economics,
Institute of Market Problems and Economic & Ecological Research, NAS of Ukraine, Odessa


Начиная с середины 80-х годов и по настоящее время, современное мировое социально-экономическое развитие во взаимосвязи с экологическим фактором проходит под девизом «устойчивое развитие». Применительно к Украине этой проблеме посвящено большое количество работ, к числу которых можно отнести фундаментальные исследования украинских ученых: Л.Г.Мельника [1], О.Г.Белоруса и Ю.М.Мацейко [2], С.К.Харичкова [3] и многих других.

Становление парадигмы устойчивого развития проходило под знаками классических понятий экономики и экологии как искусства ведения национального хозяйства с учетом экологических факторов. Но в последние 10-15 лет особенно заметно стали проявляться тенденции превращения экономических и экологических факторов из первичных, которыми они всегда были и учитывались в рамках термина «устойчивого развития», во вторичные.
Детальніше
  • 0
Політика державних запозичень та управління корпоративними боргами в умовах фінансової кризи (2009)Тетяна ВАХНЕНКО, доктор економічних наук, Інститут економіки та прогнозування НАН України, Київ

Tetyana VAKHNENKO, PhD Economics, Institute for Economy and Forecasting, Ukrainian NAS, Kyiv

Стабілізація макроекономічного середовища та проведення дієвих структурних реформ у банківському секторі мають ключове значення для зменшення гостроти фінансової кризи в Україні та пом’якшення її впливу на реальний сектор економіки. Серед заходів антикризового управління вагоме місце посідають інструменти забезпечення зовнішньої платоспроможності Уряду та корпоративних позичальників на міжнародних ринках.
Детальніше
  • 0
Кредитний бум в Україні в системі координат світових фінансів (2008)Тетяна ВАХНЕНКО, доктор економічних наук, Інститут економіки та прогнозування НАН України, Київ

Tetyana VAKHNENKO, PhD Economics, Institute for Economy and Forecasting, Ukrainian NAS, Kyiv

В останні роки в економіці України спостерігається процес стрімкого зростання банківських кредитів. На кінець 2007 року вимоги банків за кредитами, наданими суб’єктам економіки України, досягли 426,9 млрд. гривень, що становило 60,2% ВВП за 2007 рік. За останні два роки сума наданих банками кредитів збільшилася майже на 30% ВВП. У країнах з перехідною економікою український показник рівня наданих банками кредитів відносно ВВП є одним з найвищих (табл.1). У 2007 році більш високі показники демонстрували лише Хорватія (77,2% ВВП) і Казахстан (66,6% ВВП). У 2006 році поточний рівень банківських кредитів відносно ВВП в Україні перевищили Естонія (82,7% ВВП) і Латвія (86,8% ВВП). В той час у Болгарії сума вимог банків за кредитами, наданими суб’єктам економіки, становила 47,2% ВВП, у Польщі – 33,4% ВВП, у Румунії – 27,2% ВВП, у Словаччині – 38,6% ВВП, у Чехії – 40,6% ВВП, в Угорщині – 55,4% ВВП, у Росії – 41,5% ВВП.
Детальніше
Олександр Амоша. Інноваційний шлях розвитку України: проблеми та рішення (2005) – закінчення
Динаміка і масштаби інновацій у сучасних умовах істотно залежать від рівня інформатизації всіх сфер економіки. Вплив інформатизації на інноваційні процеси можна розглядати з декількох боків.

По-перше, сам процес інформатизації висуває нові вимоги як у галузі технічного забезпечення, так і технологічного (телекомунікаційного), організаційного.

По-друге, із впровадженням інформаційних систем практично в усі сфери діяльності людини з’являється необхідність і можливість удосконалення організації самого процесу її діяльності, зростає потреба в технічних і технологічних інноваціях виробництва.

По-третє, інформатизація наукової сфери, освіти, медицини, бібліотечного фонду тощо, словом, тієї сфери діяльності людини, що формує електронні інформаційні ресурси, дозволяє в кілька разів скоротити пошук того, що вже зроблено, винайдено, і тим самим сприяє скороченню термінів розробки і впровадження нового.

По-четверте, інформатизація сприяє просуванню товарів як на внутрішній ринок, так і на світовий і в той же час забезпечує швидке ознайомлення з аналогічним товаром конкурентів. Щоб товар був конкурентоспроможним, виробникам необхідно витримувати певні вимоги покупців. Тому постійне відстеження і використання інновацій, що дозволяють поліпшити якість та інші характеристики товару, дозволяють підприємству бути конкурентоспроможним.

Для зростання темпів впровадження інновацій необхідно виділити необхідні кошти і скоротити термін впровадження програми «Електронна Україна».
Детальніше