• 0
Петро САВЧУК: Тільки успішні університети можуть забезпечити повноцінне оновлення регіональних елітЗначний технологічний розрив між Україною та високорозвиненими країнами вимагає модернізації вітчизняної системи підготовки інженерних кадрів для забезпечення прискореної імплементації кращих іноземних практик створення й комерціалізації продуктових і процесних інновацій. Більше того, глобальні тренди інноваційно-технологічного розвитку підтверджують необхідність оволодіння інженерними кадрами реінжиніринговими, франчайзинговими, бенчмаркінговими та аутсорсинговими технологіями, що дасть можливість задіяти економічні механізми масового оновлення промислової індустрії та об’єктів виробничої інфраструктури. За таких умов зростає роль технічних університетів не лише як «кузні кадрів» для країни в цілому та окремих регіонів, а й як осередків генерації нових пріоритетів соціально-економічного розвитку, зокрема розширеного відтворення галузі матеріального виробництва та впровадження додаткових потужностей в IT та інші високотехнологічні сектори.

Фактично технічні університети мають стати інноваційним ядром розвитку окремих регіонів, що забезпечуватиме перманентне продукування сучасних технологій та управлінських рішень, які прискорюватимуть входження регіонів України в глобальні ланцюги доданої вартості. З питаннями стосовно вибору пріоритетів розвитку технічного університету, диверсифікації напрямів підготовки інженерних і управлінських кадрів та максимального наближення навчального процесу до реальної практики господарювання ми звернулися до доктора технічних наук, професора, заслуженого працівника освіти України, ректора Луцького національного технічного університету Петра Петровича Савчука.
Детальніше
  • 0
Віталій Чудовець: Після закінчення спеціальності «Облік і оподаткування» ніколи не виникне необхідності отримувати іншу освіту
Один із відомих класиків пов’язував успішне функціонування суспільно-економічних формацій із налагодженою системою обліку та контролю. Нинішня глобалізація та транснаціоналізація бізнесової діяльності ставлять нові вимоги до підготовки фахівців з обліку, аудиту та оподаткування. Зокрема, імплементація міжнародних стандартів фінансової звітності суттєво впливає на формування навчальних програм щодо підготовки фахівців з обліку, аудиту та оподаткування, а перманентне внесення змін у законодавче та нормативно-правове забезпечення фінансової звітності значною мірою детермінує підготовку високоосвічених і компетентних кадрів. З питаннями щодо нових трендів у підготовці фахівців з обліку та аудиту ми звернулись до завідувача кафедри обліку і аудиту Луцького національного технічного університету (Луцького НТУ), кандидата економічних наук, доцента, сертифікованого аудитора Віталія Васильовича Чудовця.
Детальніше
  • 0
Віктор ГАЛАСЮК: Мораторій на експорт лісу-кругляка спрацював дуже потужно і дуже ефективноПереформатування політичного ландшафту, яке відбулося у зв’язку з обранням нового Президента України, не знімає актуальності роками законсервованих проблем розвитку окремих секторів національної економіки. Однак, одним із небагатьох секторів, де вдалось впровадити антикризові заходи й певною мірою забезпечити прискорені темпи модернізації основного капіталу та диверсифікації виробництва, є деревообробна промисловість. Не секрет, що не лише екологічні міркування, а й пріоритетність розширеного відтворення потенціалу деревообробної галузі спонукала українських законодавців запровадити мораторій на експорт лісу-кругляка, щоб захистити довкілля і збільшити ресурсну базу для розвитку вітчизняних деревообробних виробництв. Із питаннями щодо правильності та обґрунтованості введення мораторію на експорт необробленої деревини крізь призму основних трендів у інвестиційному забезпеченні введення додаткових деревообробних потужностей ми звернулися до одного з ініціаторів інституціоналізації заборони на вивіз необробленої деревини, народного депутата України, голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва, заступника Лідера РПЛ з економполітики Віктора Валерійовича Галасюка. Виходячи з того, що Віктор Валерійович також очолює Українську асоціацію Римського клубу та є професійним економістом, ми поцікавилися в політика його баченням перспектив забезпечення сталого розвитку країни та наближення системи підготовки економічних кадрів в Україні до кращих світових практик.
Детальніше
  • 0
Володимир Дідух: Відродження льонарства залежить від фанатично відданих цій справі людейУ 2014-2015 роках у науковому та громадсько-політичному журналі «Економіст» було опубліковано цикл інтерв’ю («Україна може остаточно втратити своє національне багатство», «Бізнесові структури проявляють значний інтерес до волинського сапропелю», «Кластерна модель розвитку окремих галузей – основний резерв створення робочих місць на Волині») з відомим українським вченим, фахівцем у галузі сільськогосподарського машинобудування та комплексного розвитку АПК, доктором технічних наук, професором Володимиром Федоровичем Дідухом. Зміст цих інтерв’ю стосувався проблем раціоналізації аграрного природокористування, розширення масштабів застосування технологій органічного землеробства, формування організаційно-економічного механізму господарського освоєння запасів сапропелю, запровадження кластерної моделі розвитку АПК Волинської області. Виходячи з надзвичайної актуальності досліджень стосовно інженерно-технічного забезпечення відновлення посівів льону та його первинної переробки, які проводяться Володимиром Федоровичем та його науковою школою, редакція вирішила відновити цикл інтерв’ю з відомим українським вченим.
Детальніше
  • 0
Олександр МОРОЗОВ: Без революційних викликів  здійснилася мрія молодого покоління пожити в новій еріПосилення сировинної спрямованості розвитку національної економіки поглиблює інституціональні та технологічні розриви між нашою країною та передовими країнами світу. Україна поступово стає технологічною периферією в глобальному масштабі. Проблеми інноваційно-технологічної модернізації сфери матеріального виробництва ускладнюються несформованістю базових політичних інститутів, що закладає деструктивні імперативи в діяльність політичних гравців та суб’єктів господарської діяльності. У результаті Україна так і не змогла вийти зі стагнаційної фази розвитку, що породжує численні ризики щодо забезпечення прийнятного рівня господарської самодостатності як у середньостроковій, так і в стратегічній перспективі. Ми звернулися до голови Науково-технічної ради Національної науково-технічної асоціації України, доктора технічних наук, професора Олександра Федоровича Морозова з питаннями, які стосуються фундаментальних причин виникнення інституціональних розривів у системі інноваційно-технологічного розвитку України та впливу політичних циклів на функціонування суспільних інститутів у цілому.
Детальніше
  • 0
Олександр Волинець: Не існує офшорних рахунків ціною в мрію батьків та дідівНарощення Україною обсягів експорту сільськогосподарської сировини на порядок підвищило рівень капіталізації великого аграрного бізнесу, однак при цьому поглибило структурні перегини у вітчизняному АПК. Це, з одного боку, знаходить свій прояв у гіпертрофованому розвитку окремих ланок, зокрема птахівництва, а з другого – в подальшому скороченні поголів’я великої рогатої худоби, що знижує рівень комплексності розвитку аграрного сектора та звужує базу розвитку органічного землеробства. Подальше підвищення рівня концентрації сільськогосподарського виробництва не завжди корелює з пріоритетами розвитку сільських територій, і дуже часто поглинання акулами аграрного бізнесу дрібних виробників поглиблює соціальні колізії на селі. Водночас сільські території різних природно-кліматичних зон з огляду на відсутність збалансованої аграрної політики не використовують унікальних можливостей для розвитку трудомістких видів сільськогосподарського виробництва, збільшення поголів’я великої рогатої худоби, запровадження технологій ґрунтозахисного землеробства, диверсифікації діяльності шляхом піднесення зеленого та сільського туризму. З питаннями щодо перспектив розвитку екологічно чистого сільськогосподарського виробництва, кооперації дрібних сільськогосподарських виробників, відновлення потенціалу тваринництва в секторі особистих селянських господарств ми звернулися до керівника фермерського господарства «Стельмащук» Олександра Петровича Волинця.
Детальніше
  • 0
Юрій Лучечко: Вихід на європейський ринок біоетанолу прискорить модернізацію спиртової галузі

ЮРІЙ ЛУЧЕЧКО: ВИХІД НА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ РИНОК БІОЕТАНОЛУ ПРИСКОРИТЬ МОДЕРНІЗАЦІЮ СПИРТОВОЇ ГАЛУЗІ

YURIY LUCHECHKO:ENTRANCE TO THE EUROPEAN BIOETHANOL MARKET WILL ACCELERATE THE MODERNIZATION OF THE ALCOHOL INDUSTRY
Детальніше
  • 0
Юрій Марчук: Люди для лісу – ліс для життя

ЮРІЙ МАРЧУК: ЛЮДИ ДЛЯ ЛІСУ – ЛІС ДЛЯ ЖИТТЯ

YURIY MARCHUK: PEOPLE FOR THE FOREST, THE FOREST FOR LIFE
Детальніше
  • 0
Олександр ПАВЛОВ: без розвинутого сільського розвитку Україна не має майбутнього!Однією з найбільш досліджуваних тем аграрної економічної науки є тема сільського розвитку в Україні, яка об’єднала навколо себе науковців та практиків. З цього питання прийнято чимало нормативно-правових актів, програм, інших документів, що номінально регулюють суспільні відносини в межах сільського простору. У спеціалізованих вчених радах із зазначеної тематики з початку 2000-х років захищено десятки кандидатських і докторських дисертацій, опубліковано значну кількість монографій.
Детальніше
  • 68
Юрій Лучечко: вихід на європейський ринок біоетанолу прискорить модернізацію спиртової галузіРозвиток спиртової галузі в останні роки є однією з найбільш резонансних проблем розвитку переробного сегмента АПК України в цілому. Створення у 2010 році ДП «Укрспирт» було спрямоване на підвищення результативності управління спиртовим виробництвом та забезпечення принципово нового рівня конкурентоспроможності продукції. Незважаючи на сприятливі організаційні, ресурсно-виробничі та технічні передумови для розширеного відтворення, підприємству тривалий час не вдавалося подолати стагнаційні прояви і вийти на висхідний тренд розвитку.
Детальніше
  • 34
Юрій Марчук: Люди для лісу – ліс для життяПроблеми реформування лісової галузі в останні роки набули нечуваного резонансу з огляду на надмірний інтерес окремих політичних сил, бізнесу та громадських організацій до цього сегмента національного господарства. Лісова тема увійшла до спектру основних пріоритетів економічної програми ряду політичних партій, у тому числі й парламентських, що почало створювати додаткові перешкоди для формування сучасної лісової політики, спрямованої на забезпечення безперервного та невиснажливого лісокористування й підвищення дієвості впливу лісогосподарського та деревообробного виробництва на темпи соціально-економічного піднесення країни та окремих регіонів.
Детальніше
  • 17
Степан Кубів: аграрний сектор перетворюється в основну бюджетоформуючу сферу української економікиПозитивні зрушення, які намітилися в національній економіці в останні роки, великою мірою зумовлені збільшенням обсягів виробництва й нарощенням експорту в аграрному секторі. Значний потенціал до подальшого зростання вітчизняного АПК пов’язується із впровадженням інноваційних технологій та введенням додаткових потужностей у переробно-харчовому сегменті, що дасть можливість збільшити обсяг виробництва продукції з високою доданою вартістю. Стосовно перспектив розвитку аграрного сектора національної економіки ми звернулися до Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Івановича Кубіва.
Детальніше