• 0
Контакты с Беларусью: Алег Сиваграков
Наша редакция продолжает развитие международных контактов, и сегодня наш гость – из Беларуси. Это Сиваграков Алег Владимирович, доцент кафедры философии, социологии и экономики Международного государственного экологического института имени А.Д. Сахарова Белорусского государственного университета (г. Минск), заместитель председателя правления международного общественного объединения «Центр устойчивого развития», кандидат экономических наук, старший научный сотрудник, доцент, автор более 150 публикаций.
Детальніше
  • 0
Дмитро Крисанов: Впровадження системних методів безпечності в агрохарчовому секторі України – необхідна передумова для виходу на ринки ЄС
У квітні 2016 року Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) розпочала свою діяльність. Цьому передувала двадцятимісячна процедура переходу від пострадянської системи перевірки дотримання вимог стандартів якості й безпечності агрохарчової (сільськогосподарської та харчової) продукції до моделі безпечності харчових продуктів та кормів для тварин, що запроваджена та успішно функціонує в Європейському Союзі. Процеси зміцнення матеріальної та фінансової бази зазначеної Служби, освоєння її фахівцями закріплених функцій і наданих повноважень поєднуються із роботами по завершенню формування національної системи технічного регулювання, впровадженню вимог безпечності в сфері ветеринарного й фітосанітарного контролю та на підприємствах агрохарчового сектора. З питаннями щодо оцінювання реального просування у згаданих секторах до європейської моделі ринкового нагляду та за дотриманням вимог безпечності харчовою продукцією, ми звернулись до доктора економічних наук, професора Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Дмитра Федосовича Крисанова.
Детальніше
  • 0
Михайло Хвесик: Україна зобов’язана вийти на траєкторію сталого розвитку
У зв’язку з поглибленням кризових явищ в економіці України все інтенсивніше почали лунати думки представників вищих гілок влади та експертного середовища стосовно перегляду пріоритетів сталого розвитку національного господарства. Звуження внутрішніх інвестиційних можливостей, низький рівень інвестиційної привабливості навіть найбільш ліквідних об’єктів, виведення значних обсягів вільних капіталів потребують від управлінських інститутів та наукових установ розглядати в іншому ракурсі перспективи та ресурсні можливості досягнення окремих пріоритетів, які мають обов’язково бути гармонізовані із 17 Цілями сталого розвитку, схваленими ООН. Необхідність корекції зазначених пріоритетів також зумовлена поглибленням процесів децентралізації влади та реформи місцевого самоврядування, що зміщує центр тяжіння в досягненні окремих із них на рівень регіонів і територіальних громад. З питаннями щодо подальшої імплементації 17 Цілей сталого розвитку у вітчизняну практику макроекономічного регулювання, вибору секторальних пріоритетів, децентралізації влади і реформи місцевого самоврядування ми звернулись до академіка НААН України, директора Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України» Михайла Артемовича Хвесика.
Детальніше
  • 0
Михайло Хвесик: чи можливий сталий розвиток України?
З початку 90-х років минулого століття світова спільнота розглядає сталий розвиток як магістральний напрям та необхідну передумову розширеного відтворення глобальної економіки з урахуванням соціальних, екологічних та природно-ресурсних обмежень, свідченням чого стали міжнародні форуми планетарного масштабу, де були сформульовані цілі сталого розвитку. В Україні перспективи та механізми переведення національного господарства на модель сталого розвитку перебували в площині декларацій та в кращому випадку формування концептуальних засад.
Детальніше
  • 17
Ганна Харламова: «Як українському вченому-гуманітарію вдало публікуватися в рейтингових виданнях та бути успішним грант-аплікантом»
Останні декілька років відзначилися в науково-освітянському вітчизняному просторі потужними кроками в напрямку входження в світову наукову спільноту. Україна підписала Н2020, ввела вимоги до індексації статей вчених, за підтримки МОН проходять численні тренінги та семінари для науковців та викладачів вищої школи по надбанню досвіду, як же стати успішним автором чи грантоаплікантом. Але, звичайно, ці навики не можна отримати за день, чи за тренінг. В Європі науковців готують до такого типу конкуренції майже з студентства. Це зовсім інший підхід для розуміння ключових моментів наукової діяльності і особливо стилістики викладення її результатів та принципових складових. В Україні починає набувати значення «принцип унікальності», що цілком логічно стає передумовою необхідності появи «принципу персоналізації» – так званого життєвого портфоліо персоналії (чи то студента, чи то викладача, чи то науковця). Із розвитком світової мережі Інтернет, інформація про кожного учасника науково-освітнього процесу стає наявною, доступною, накопичуваною. Навіть на рівні ВНЗ стає нормою відслідковування рейтингових позицій протягом довгого періоду. Цей принцип дуже вдало працює для формування члена суспільства, який є свідомим у кожному своєму кроці, адже це «його історія» у цьому суспільстві як особистості, так і як спеціаліста на ринку праці. Але щоб швидко і вдало напрацювати успішний профіль, науковець в Україні має неабияк попрацювати, особливо в сфері гуманітарних наук. Про те, як сьогодні гуманітарію можна ввійти в ці сучасні конкурентні процеси, про можливості й обмеження для публікації та грантоотримання погодилася розповісти кандидат економічних наук, доцент Ганна Олексіївна Харламова. Ганна Олексіївна вже майже 20 років є успішним автором на міжнародній науковій арені, вдало виводить в міжнародні наукометричні бази науковий журнал своєї альма-матер – «Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка» (як відповідальний редактор), є успішним грантоаплікантом та учасником багатьох міжнародних проектів та ініціатив.
Детальніше
  • 0
Сергій Пирожков: Економіка природокористування має стати стратегічним напрямом економічних досліджень в умовах нової системи геополітичних координат та природно-ресурсних обмежень
В умовах кардинального переформатування центрів тяжіння у глобальному економічному просторі, особливо Східної Європи, перед Україною постало важливе завдання максимально ефективного використання ендогенних чинників соціально-економічного піднесення. Враховуючи те, що наша країна до цього часу де-факто не вступила у постіндустріальну фазу розвитку і не модернізувала виробничо-технічну базу та інфраструктуру матеріального виробництва до вимог п’ятого й шостого технологічного укладу, у спектрі базових ендогенних чинників найбільш вагомими є природно-ресурсні. Більше того, високий рівень ресурсомісткості виробництва переважної кількості видів продукції та значна залежність від зовнішніх джерел постачання паливно-енергетичних ресурсів вимагають перегляду підходів до господарського освоєння власного природно-ресурсного потенціалу як фактора виробництва та базової детермінанти зміцнення енергетичної самодостатності країни. Все це потребує вдосконалення методологічного й прикладного інструментарію економічних досліджень, пов’язаних із застосуванням сучасних форм, методів та механізмів економічного регулювання природокористування. З питаннями про нові тренди й виклики в економіці природокористування ми звернулися до віце-президента НАН України, академіка НАН України Сергія Івановича Пирожкова.
Детальніше
  • 0
Дмитро Крисанов: На шляху до європейської моделі безпечності харчових продуктів
У вересні 2015 р. набрала чинності низка важливих пунктів, які викладені в Прикінцевих і перехідних положеннях Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (третя редакція рамкового закону від 22.07.2014 р. № 1602-УІІ). Основні положення цього закону базуються на директивах і регламентах ЄС щодо безпечності та якості харчової продукції, які чинні та успішно запроваджені в країнах-членах Співдружності. Їх ключове положення: харчова продукція, що імпортується з третіх країн на продовольчі ринки ЄС, повинна повністю відповідати вимогам європейських нормативних документів. З питаннями щодо оцінювання нинішньої ситуації у сфері виробництва харчових продуктів та проблем і перспектив впровадження вимог технічних регламентів безпечності й стандартів якості на підприємствах продовольчого комплексу України, ми звернулись до доктора економічних наук, професора, провідного наукового співробітника Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Дмитра Федосовича Крисанова.
Детальніше
  • 0
Водні ресурси України значно недооцінені
На поточний момент складається ситуація, коли, у контексті розвитку фінансів та економіки, відбувається залучення водно-ресурсного потенціалу до цих процесів. Водні ресурси набувають рис і здатності генерувати ринкову вартість. Вони поступово включаються до діяльності окремих фінансових секторів та визначаються значним потенціалом розвитку бізнес-процесів.
Детальніше
  • 0
Науковий погляд на реформу науки
Останнім часом почастішали згадки в періодичній пресі про діяльність НАН України та розлогі коментарі з цього приводу різного роду «експертів» та політиків. Одні світлі голови з високих печерських кабінетів пишуть про академію суто в темних кольорах, а інші їх колеги (підлеглі чи домочадці тому, що вони самі вже мають науковий ступінь) в газеті «Освіта України» публікують оголошення про прилюдний захист своїх кандидатських чи докторських праць.
Детальніше
  • 0
Про принципи та практику фінансування наукових досліджень і розробок у сучасному світі: коментар до виступу В. Пинзеника
Нещодавно народний депутат України В. Пинзеник висловив свою думку щодо нового варіанту Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
Детальніше
  • 0
Структурні диспропорції українського експорту товарів до країн ЄС та напрямки їх подолання
Європейський союз є одним з найбільших і найпривабливіших регіональних ринків світу. На його частку, включаючи внутрішній торговельний оборот між країнами ЄС, припадає майже третина від загального обсягу світового імпорту товарів, в тому числі: чорних металів – 38,7%, продукції машинобудування – 29,8%; продукції борошномельно- круп'яної промисловості – 34,7%; зернових культур – 22,5%. Водночас присутність українських товаровиробників на ньому, попри прийняту, ще у 1998 р. Стратегію європейської інтеграції України, де пріоритетом української зовнішньої політики було проголошено набуття асоційованого, а згодом і повноправного членства в ЄС, є незначною і не демонструє тенденції до зростання. Так, впродовж періоду 2002–2013 рр. питома вага товарів українських виробників у загальному імпорті країн ЄС , коливалася на рівні 0,6–0,9%, а в 2014 р. становила 0,8%. Відсутність тенденції до поширення вітчизняних товарів на ринку цього глобального економічного об’єднання свідчило про недоліки державної експортної політики України щодо підвищення ефективності структури експортних поставок та недостатньої активності урядових структур стосовно просування української продукції на цей перспективний ринок.
Детальніше
  • 0
Дотримання збалансованості в основних секторах економіки для забезпечення макроекономічної стабільності в Україні в рамках макроекономічного співробітництва між Україною та ЄС
Україна та ЄС сприяють процесу економічних реформ шляхом співробітництва в напрямку покращення розуміння основоположних принципів функціонування їхніх економік, а також формулювання і реалізації ринкової економічної політики (згідно положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС за розділом «Макроекономічне співробітництво».). Україна докладає максимальних зусиль для побудови функціонуючої ринкової економіки та поступового наближення своєї політики до політики ЄС відповідно до основоположних принципів макроекономічної стабільності, збалансованості державних фінансів і платіжного балансу.
Детальніше