Інтерв'ю, коментарі, думки - Український журнал Економіст | Interview - Ukrainian Journal Ekonomist
  • 17
Степан Кубів: аграрний сектор перетворюється в основну бюджетоформуючу сферу української економікиПозитивні зрушення, які намітилися в національній економіці в останні роки, великою мірою зумовлені збільшенням обсягів виробництва й нарощенням експорту в аграрному секторі. Значний потенціал до подальшого зростання вітчизняного АПК пов’язується із впровадженням інноваційних технологій та введенням додаткових потужностей у переробно-харчовому сегменті, що дасть можливість збільшити обсяг виробництва продукції з високою доданою вартістю. Стосовно перспектив розвитку аграрного сектора національної економіки ми звернулися до Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Івановича Кубіва.
Детальніше
  • 0
Юрій Сенюк: Майбутнє України – це сталий інклюзивний розвиток на власній інноваційно-інституційній основі – Юрію Володимировичу, що спонукало вас до написання такої доволі розлогої та фундаментальної статті саме зараз?
Детальніше
  • 0
Ярослав Гадзало: аграрній науці є що запропонувати сільськогосподарському виробництву

ЯРОСЛАВ ГАДЗАЛО: АГРАРНІЙ НАУЦІ Є ЩО ЗАПРОПОНУВАТИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ВИРОБНИЦТВУ

YAROSLAV HADZALO: AGRARIAN SCIENCES HAVE SOMETHING TO OFFER TO AGRICULTURAL INDUSTRY
Детальніше
  • 0
Ярослав Гадзало: аграрній науці є що запропонувати сільськогосподарському виробництву
Розширене відтворення ресурсно-виробничого потенціалу аграрного сектора національного господарства ставить нові виклики як для сільгоспвиробників, так і для державних органів, які формують аграрну політику та регулюють ринок сільськогосподарської сировини. Більше того, прискорений розвиток вітчизняного аграрного сектора безпосередньо впливає на темпи соціально-економічного піднесення сільських територій, рівень продовольчої безпеки та експортний потенціал країни. За таких умов підвищується і значимість аграрної науки, яка покликана генерувати продуктові та процесні інновації, щоб ще більшою мірою забезпечувати конкурентні переваги вітчизняним сільгоспвиробникам на глобальних ринках продовольства та упереджувати негативний вплив сільськогосподарського виробництва на стійкість агроландшафтів. З питаннями щодо пріоритетів розвитку вітчизняної аграрної науки та перспектив інноваційно-технологічної модернізації вітчизняного аграрного сектора ми звернулися до Президента НААН України Ярослава Михайловича Гадзала.
Детальніше
  • 0
Павло Коваль: першими повинні прийти інвестиції, за ними прийдуть найсучасніші технології

ПАВЛО КОВАЛЬ: ПЕРШИМИ ПОВИННІ ПРИЙТИ ІНВЕСТИЦІЇ, ЗА НИМИ ПРИЙДУТЬ НАЙСУЧАСНІШІ ТЕХНОЛОГІЇ
Детальніше
  • 0
Павло Коваль: першими повинні прийти інвестиції, за ними прийдуть найсучасніші технології
В останні роки внаслідок численних структурних зрушень у національному господарстві все більш вагому роль у відтворювальних пропорціях починає відігравати аграрний сектор. Окремі представники експертного середовища небезпідставно називають цей сектор «локомотивом» розвитку економіки. Хоча у вітчизняному агропромисловому виробництві є чимало проблем, які не дозволяють українським виробникам харчових продуктів підвищити рівень конкурентоспроможності власної продукції та стати повноцінними конкурентами іноземним виробникам, які вже тривалий час лідирують на глобальному ринку продовольства. Та й половинчаста інституціоналізація ринку сільськогосподарських земель не допомагає вітчизняним аграріям повною мірою використати свої потенційні можливості щодо підвищення рівня капіталізації власного бізнесу. Ми звернулися до генерального директора ВГО «Українська аграрна конфедерація», кандидата економічних наук Павла Васильовича Коваля з проханням відповісти на ряд запитань стосовно того, наскільки існуюче інституціональне підґрунтя національної аграрної політики здатне відповісти тим екзогенним та ендогенним викликам, які стоять перед українськими сільгоспвиробниками, й забезпечити формування сучасної моделі інноваційно-технологічної модернізації вітчизняного АПК.
Детальніше
  • 34
Віктор Галасюк: повертаємо здоровий глузд та українські інтереси в економічну політику!
Останні тренди розвитку світової економіки свідчать про те, що конкурентні переваги отримують країни, які високими темпами впроваджують сучасні ресурсо- та енергозберігаючі технології та поступально рухаються в інформаційну фазу розвитку. На жаль, Україна випадає з цього тренду у зв’язку з тим, що в економічній політиці держави більше 20 років акцент робився на використанні монетаристських методів макроекономічного регулювання, що не закладало необхідних стимулів для масового впровадження інновацій у сферу матеріального виробництва. А це й призвело до того, що Україна перетворилася на сировинний придаток не лише Заходу, а й Сходу. Зрушення в структурі українського експорту в останні роки свідчать про те, що наша країна все далі й далі віддаляється від глобальних ланцюгів доданої вартості, оскільки питома вага високотехнологічної продукції зменшується, а частка сировинно-аграрного експорту зростає. З питаннями стосовно необхідності корекції державної економічної політики в напрямку модернізації промислового сектора національного господарства, підтримки національного товаровиробника та прискорення процесів зниження енергомісткості виробництва продукції ми звернулися до Голови Комітету ВРУ з питань промислової політики та підприємництва, кандидата економічних наук Віктора Валерійовича Галасюка.
Детальніше
  • 0
Анатолій Сундук: система фінансово-економічного регулювання сфери природних ресурсів потребує трансформації
Сфера природних ресурсів є тим базисом, який значною мірою визначає особливості економічної діяльності, розміщення продуктивних сил, поведінку ринкових суб’єктів. Разом з тим, використання природних ресурсів у багатьох випадках не визначається раціональністю, а навпаки, - є таким, що шкодить як самому ресурсу, так і оточуючому середовищу. Не зважаючи на стрімкі темпи та наслідки використання природно-ресурсного потенціалу, згідно оцінок ФАО за 2017 р., подібний стан справ буде тривати, а одним із драйверів XXI століття і далі виступатиме «зростаюча конкуренція за природні ресурси».
Детальніше
  • 0
Ярослав Солтис: Коли видаєш кредит, треба дивитись позичальнику в очі та слухати, що він тобі розповідає
Ярослав СОЛТИС
КОЛИ ВИДАЄШ КРЕДИТ, ТРЕБА ДИВИТИСЬ ПОЗИЧАЛЬНИКУ В ОЧІ ТА СЛУХАТИ, ЩО ВІН ТОБІ РОЗПОВІДАЄ

Yaroslav SOLTYS
GRANTING A LOAN, ONE HAS TO LOOK INTO BORROWER’S EYES AND LISTEN WHAT THEY SAY AND HOW THEY EXPLAIN
Детальніше
  • 0
Контакты с Беларусью: Алег Сиваграков
Наша редакция продолжает развитие международных контактов, и сегодня наш гость – из Беларуси. Это Сиваграков Алег Владимирович, доцент кафедры философии, социологии и экономики Международного государственного экологического института имени А.Д. Сахарова Белорусского государственного университета (г. Минск), заместитель председателя правления международного общественного объединения «Центр устойчивого развития», кандидат экономических наук, старший научный сотрудник, доцент, автор более 150 публикаций.
Детальніше
  • 0
Дмитро Крисанов: Впровадження системних методів безпечності в агрохарчовому секторі України – необхідна передумова для виходу на ринки ЄС
У квітні 2016 року Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) розпочала свою діяльність. Цьому передувала двадцятимісячна процедура переходу від пострадянської системи перевірки дотримання вимог стандартів якості й безпечності агрохарчової (сільськогосподарської та харчової) продукції до моделі безпечності харчових продуктів та кормів для тварин, що запроваджена та успішно функціонує в Європейському Союзі. Процеси зміцнення матеріальної та фінансової бази зазначеної Служби, освоєння її фахівцями закріплених функцій і наданих повноважень поєднуються із роботами по завершенню формування національної системи технічного регулювання, впровадженню вимог безпечності в сфері ветеринарного й фітосанітарного контролю та на підприємствах агрохарчового сектора. З питаннями щодо оцінювання реального просування у згаданих секторах до європейської моделі ринкового нагляду та за дотриманням вимог безпечності харчовою продукцією, ми звернулись до доктора економічних наук, професора Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Дмитра Федосовича Крисанова.
Детальніше
  • 0
Михайло Хвесик: Україна зобов’язана вийти на траєкторію сталого розвитку
У зв’язку з поглибленням кризових явищ в економіці України все інтенсивніше почали лунати думки представників вищих гілок влади та експертного середовища стосовно перегляду пріоритетів сталого розвитку національного господарства. Звуження внутрішніх інвестиційних можливостей, низький рівень інвестиційної привабливості навіть найбільш ліквідних об’єктів, виведення значних обсягів вільних капіталів потребують від управлінських інститутів та наукових установ розглядати в іншому ракурсі перспективи та ресурсні можливості досягнення окремих пріоритетів, які мають обов’язково бути гармонізовані із 17 Цілями сталого розвитку, схваленими ООН. Необхідність корекції зазначених пріоритетів також зумовлена поглибленням процесів децентралізації влади та реформи місцевого самоврядування, що зміщує центр тяжіння в досягненні окремих із них на рівень регіонів і територіальних громад. З питаннями щодо подальшої імплементації 17 Цілей сталого розвитку у вітчизняну практику макроекономічного регулювання, вибору секторальних пріоритетів, децентралізації влади і реформи місцевого самоврядування ми звернулись до академіка НААН України, директора Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України» Михайла Артемовича Хвесика.
Детальніше