Справжні причини зростання курсу долара в Україні пов’язані з балансом обсягів гривневої та доларової маси в Україні. Традиційно гривня дещо послаблюється відносно американської валюти у трьох випадках: 1) пропозиція валюти на міжбанку залишається незмінною, а об’єми гривневої ліквідності різко виростають як через банкрутство фінансових установ в країні, так і через реструктуризацію та збільшення внутрішнього державного боргу; 2) обсяг гривневої маси в обігу залишається відносно стабільним, однак скорочуються поступлення від вітчизняних експортерів в силу зниження обсягів виручки або наростання девальваційних очікувань; 3) скорочуються обсяги надходження валютних активів в країну та збільшується емісія національної грошової одиниці.

В цілому, серпнева девальвація в Україні носила внутрішньо борговий характер, а вереснева вже відображала зниження валютної виручки зі сторони національних експортерів. Що стосується новорічної девальвації національної грошової одиниці, то тут на перший план виходить різке збільшення гривневої ліквідності та стабілізація валютних надходжень від продажу металу та зернових. Тим не менше, обсяги вливань через банкрутство ряду великих та середніх фінансових установ таких як Приватбанк та Платинумбанк сформували фінансову хвилю як безготівкової емісії, так і готівкової.

Так, вже 2-3 тижні НБУ діє відповідно до ситуації на валютному ринку. Якщо раніше Нацбанк стимулював підвищення вартості американської валюти, даючи ринку розігрітися, і тільки після тижневого ралі виходив на міжбанк і гасив попит, а потім вже при перших ознаках відскоку вниз тут же знову починав скуповувати валюту в резерви. Зараз при перевищенні попиту над пропозицією, НБУ відразу пропонує чималі суми для того, щоб гасити попит і також активно скуповує валюту, якщо пропозиція сильно перевищує попит. Це говорить про масштабність дисбалансів та відповідно готовність НБУ керувати перманентною девальвацією національної грошової одиниці.

В цілому, основними факторами збільшення гривневої маси в Україні буде продовження політики НБУ щодо банкрутства фінансових установ та зростання бюджетного дефіциту. Один лише ПриватБанк формує річний потенціал до додаткової емісії в розмірі 100 млрд грн. і ще 20 млрд. прийдеться на інші фінансові установи: банк Михайлівський, ПлатинумБанк (близько 4,8 млрд. грн буде виплачено вкладникам Платинум Банку з Фонду гарантування вкладів фізосіб) та інші. Разом із тим, дефіцит Державного бюджету в сумі з перерахуванням квазіприбутку Національного банку додадуть до грошової маси ще близько 130 млрд. грн. Фактично емісійний потенціал 2017 року можна оцінити в розмірі 250 млрд. грн.

Лише за грудень-2016 та січень поточного року у фінансову систему України через емісійно-борговий механізм Нацбанку було влито 130 млрд. нічим незабезпечених гривень, частина з яких ще поки знаходяться в номіналі облігацій внутрішньої державної позики та будуть поступово вливатися на ринок починаючи з січня поточного року (рис. 1).



При цьому інтенсивність даного механізму буде, в першу чергу, залежати від довіри населення до вітчизняної банківської системи. Крім того, залишки на кореспондентських рахунках комерційних банків перед новим роком виросли на 5 млр грн. – до 52 млрд грн. Відповідно в умовах наявності значної кількості вільної гривні економічні агенти розглядали купівлю іноземної валюти як засіб хеджування власних активів.

Що стосується факторів валютної пропозиції в Україні, то в грудні-січні агробізнес очікував зростання цін по зернових, тим не менше ціни істотно не зросли і експортна виручка по агросектру виявилась нижчою за очікувану, що відобразилось на обсягах торгів на міжбанку (рис. 2).



Тим не менше, дану прогалину частково перекрили металурги, так як у 2016 році Китай скоротив експорт металопродукції в порівнянні з 2015 роком на 3,5%, до 108,46 млн. т. І це полегшення для виробників сталі по всьому світу. Така тенденція може продовжитися і в 2017 році, оскільки попит на сталь на внутрішньому ринку Китаю поліпшується, а заходи офіційного Пекіна по боротьбі з перевиробництвом в галузі стали приносити плоди. За підсумками 2016 року Китай закрив 45 млн. т металургійних потужностей, а до червня 2017 року влада КНР вирішила закрити сталеливарні заводи, що випускають низькоякісну сталь з металобрухту.

Важливим фактором для валютного ринку також залишається вплив ситуації на південному сході країни і соціально-політичної стабільності в країні, оскільки зростання політичної напруженості швидко трансформується в зростання девальваційних очікувань.

Також потрібно сказати про необхідність повернення валютних кредитів та закупівлі енергоресурсів. Так, у січні відбудуться виплати МВФ і виплати відсотків за державними боргами. На погашення зовнішньої заборгованості доведеться витратити близько 800 млн. дол. за рахунок золотовалютного резерву країни. В цілому ж до кінця року буде потрібно 2,6 млрд. дол. для здійснення платежів за зовнішньою заборгованістю. Ще стільки буде потрібно для придбання імпортних енергоресурсів.

Таким чином, незважаючи на емісійні апетити монетарної влади в Україні, національна економіка володіє достатнім запасом фінансової стійкості, щоб не допустити чергову 100% девальвацію грошової одиниці та надати можливість гривні завершити 2017 рік на відмітках 33-34 грн./дол. І цьому може цілком посприяти цінова кон’юнктура на світових сировинних ринках.

Василь Голян,
директор громадської організації «Європейський аналітичний центр»