Найбільший приріст реальної, а не номінальної мінімальної заробітної плати мав місце у 2005 році і складав 23%, що відбулося внаслідок посилення соціальної спрямованості економічних реформ, ініційованих урядом Юлії Тимошенко. Анонсоване діючим урядом зростання мінімальної заробітної плати до рівня 3200 грн. не забезпечить реального збільшення доходів працюючих, оскільки передбачає численні перегини в динаміці зайнятості та мотивації роботодавців.

За період 2000-2017 років розмір мінімальної заробітної плати в Україні зріс в 30 разів, а кількість її підвищень склала 49 раз (рис. 1). Якщо в 2000 році компанії були готові платити некваліфікованим працівникам лише 104 гривні, то вже у 2017 ця сума складає 3200 гривень. На перший погляд можна говорити про 30-кратне підвищення рівня життя в Україні та чи не найкращі показники у світі. Однак, якщо провести фільтрацію даних через індекс цін виробників та курс американського долара в Україні, то можна отримати зовсім іншу картину.

Зокрема, у реальному виражені та в доларовому еквіваленті розмір мінімальної заробітної плати протягом 2015-2016 років в Україні знаходився на рівні 2003-2004 років. Під питанням також є і 2017 рік, оскільки поки ще невідомо який рівень цін та валютний курс буде в економіці. Прогнозні розрахунки складені на основі середньорічного курсу 33 гривні та індексу цін виробників 1,35 пунктів.

Рис. 1. Динаміка номінального розміру мінімальної заробітної плати та числа її підвищень протягом періоду 2000-2017 років (розраховано за даними Державної служби статистики України)

Якщо в реальному та доларовому вираженні найбільше прості українці отримували у 2013 році, то основи цього зростання та рівня життя населення почали закладатися ще в 2005 році за часів прем’єрства Юлії Тимошенко, коли приріст реальної мінімальної заробітної плати склав 23%, що є найкращим показником з 2000 року (рис. 2), якщо не враховувати поки ще невідомий 2017 рік.

Рис. 2. Динаміка приросту мінімальної заробітної плати протягом періоду 2001-2017 років (розраховано за даними Державної служби статистики України)

Найбільш оптимальні рішення щодо монетизації національної економіки приймались у 2005 та 2008-2009 роках (період Уряду Юлії Тимошенко) і відповідно заклали основу для подальшого підвищення рівня життя населення. Однак, українці традиційно не звикли оцінювати рішення в період коли економіка зростає та їх доходи примножуються. Населення зазвичай починає прискіпливо відноситись до політичних еліт в період падіння реальних доходів та неправильного загальнодержавного менеджменту, який має місце протягом 2010-2017 років.

Політика регулювання доходів є важливим інструментом забезпечення соціальної стабільності в суспільстві та запорукою підвищення рівня мотивації найманих працівників до високопродуктивної праці. Суттєве збільшення реальної мінімальної заробітної плати у 2005 році дало можливість зменшити розрив між найбагатшими та найбіднішими верствами населення та створити передумови для консолідації суспільства в напрямі зміцнення державності та господарської самодостатності.

Василь Голян,
директор громадської організації «Європейський аналітичний центр»