Ця доповідь сербського академіка Дежана Поповича та інші виступи стали предметом для жвавої дискусії в рамках проведеної 21-22 вересня в місті Белград 8-ї Конференції Дунайських Академій, організованої спільно Європейською та Сербською Академіями наук та мистецтв.

Відповідь – одностайна: в сучасній Європі активна наукова діяльність, багаторівнева підготовка дослідників найвищої кваліфікації має продовжитись. Аспірант, дослідник – це окрема професія. Для збереження конкурентоспроможності на світовому ринку наукової фахової діяльності 3-річна аспірантура буде збережена. Більш того, актуальною є необхідність більш широкого використання академічного степеню: «Доктор Технології».

Частково аналог нашого «кандидата технічних наук». Необхідність забезпечення ланки «дослідження – інновації» вимагає посилення зв’язку науки з технологією та технікою. На це (за думкою голови Європейської академії наук та мистецтва Фелікса Унгера) має бути спрямована діяльність наукових програм і проектів аби створити робочі місця для дослідників в комерційних структурах!

Національну Академію наук України, як дунайської країни представляли Академік Борис Буркинський та доктор економічних наук Олег Рубель. Виступ стосувався економіко-екологічних пріоритетів розвитку інноваційної діяльності в Дунайському регіоні на основі механізмів біо-економіки, трансферту технологій, залучення в інноваційні процеси малого та середнього бізнесу.

Більшість доповідей науковців Дунайського регіону точилася навколо тематики екологічної безпеки: викликів щодо біорізноманіття (проф. Томас Хейн, Австрія), екології водної рослинності , чужорідних видів, кліматичних змін.

Захід передує Форуму Дунайської Стратегії Європейського Союзу, що пройде 18-19 жовтня і 2017 р. в Будапешті, де зберуться до 1000 фахівців, політиків, громадських та наукових діячів, об’єднаних завданням сталого розвитку Дунайського регіону.

Олег Рубель,
доктор економічних наук