Чи стане освіта конкурентною перевагою України у контексті Угоди про асоціацію з ЄС
Сучасні практики державного управління країн світу особливу увагу приділяють розвитку людини, яка обґрунтовано визнається основною продуктивною силою суспільства. При цьому найбільша увага приділяється підвищенню освітнього рівня населення та професійно-кваліфікаційних якостей людського капіталу як передумови технологічного прогресу та підвищення ефективності виробництва.

Слід відзначити, що для України традиційними є досить високі стандарти освіти та високий суспільний попит на її отримання, що підтверджується щорічними результатами досліджень ООН щодо рівня людського розвитку в країнах світу. Так, за результатами 2013 р. Україна за індексом освіти (скоригованим з урахуванням нерівності) посіла 28-ме місце серед 187 країн світу, розташувавшись між Іспанією і Францією, у той час як за загальним індексом людського розвитку - лише 83-тє місце (між Перу і Белізом), а за рівнем валового національного продукту у розрахунку на душу населення - аж 109 місце, розташувавшись між Монголією і Ямайкою1.

Рівень освіти в країні відображається таким показниками, як рівень грамотності дорослого населення та молоді, частка населення з освітою не нижче середньої, охват населення дошкільною, початковою, середньою та вищою освітою - в Україні вони є на рівні країн з дуже високим рівнем розвитку людини і одними з найвищих серед країн з високим рівнем (до яких відноситься Україна), і, зокрема - в цілому вищими, ніж в середньому по ЄС-28 (табл. 1).

Чи стане освіта конкурентною перевагою України у контексті Угоди про асоціацію з ЄС
Крім того, для України характерні дуже високі показники, що відображають кількість років, які населення витрачає на отримання освіти: станом на 2012 р. в Україні середня фактична кількість років навчання (отриманого громадянами на момент 25 і більше років) склала 11,3 р., очікувана (що очікується для дітей у момент початку навчання) - 15,1 р.2. Це одні з найвищих значень серед групи країн з високим рівнем людського розвитку (до яких відноситься Україна) і є на середньому рівні серед групи країн з дуже високим рівнем. Таке положення свідчить про високу готовність населення отримувати й удосконалювати свій освітньо-професійний рівень.

Отже, освітній потенціал населення України можна було б розглядати як одну з реальних конкурентних переваг України у контексті асоціації з ЄС, якби не той факт, що за рівнем економічного розвитку, уособленому показником валового національного доходу (ВНД) на душу населення, Україна у рази відстає від країн з дуже високим рівнем людського розвитку і є однією з найгірших серед країн своєї групи (табл. 2) - і це за результатами 2013 р., коли ВНД у розрахунку на 1 людину дорівнював 8215 дол. США у фіксованих цінах 2011 р.3.

Чи стане освіта конкурентною перевагою України у контексті Угоди про асоціацію з ЄС
Тобто, можемо констатувати, що в Україні існує суттєвий дисбаланс між високим освітнім рівнем населення країни (на рівні країн з дуже високим рівнем людського розвитку - табл.1) і досить низьким рівнем її економічного розвитку (ближче до країн з середнім рівнем - табл. 2). Або, іншими словами, високий освітній рівень населення не обертається відповідними економічним ефектом. Така ситуація, на наш погляд, пояснюється, з одного боку, неоптимальною структурою системи освіти в Україні (завищений рівень вищої освіти) та низькою якістю професійно-технічної й вищої освіти, їх невідповідністю сучасним потребам економічного розвитку на інноваційних засадах, з іншого - незатребуваністю відсталою українською економікою висококваліфікованих кадрів.

Довідка: у вересні 2015 р. було опубліковано один із найавторитетніших рейтингів вищих навчальних закладів QS World University Rankings 2015/2016, в який попало лише 6 українських ВНЗ, серед яких найкращі позиції у Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка - 421-430 позиції; Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна 481-490; Київський політехнічний інститут 551-600; Донецький національний університет 701+; Харківський політехнічний інститут 701+; Сумський державний університет 701+)4. Порівняно низькі рейтинги українських ВНЗ пояснюються сьогодні скороченням іноземних студентів під час війни; низькою кількістю викладачів, які володіють англійською мовою на рівні, необхідному для викладання і друкування наукових робіт в іноземних виданнях; в Україні велика кількість ВНЗ, тому кожному з них виділяються відносно невелика кількість коштів для проведення наукових досліджень; недосконалою системою держзамовлень, що дозволяє ряду ВНЗ здійснювати навчання студентів за непрофільними спеціальностями за бюджетні кошти; низьким рівнем коштів, що виділяються ВНЗ на науку (основна частина таких коштів спрямовується в Національну і галузеві академії наук); низьким рівнем упровадження англомовних навчальних програм.

Отже, з огляду долучення України до європейського простору, система освіти в країні потребує суттєвого реформування. Як основні напрями розвитку системи освіти в Україні бачаться такі:

-оптимізація структури освіти відповідно до потреб сучасної економіки та інтеграції України в європейський економічний і культурний простір;

- узгодження змісту освіти у відповідності з потребами і викликами сучасного суспільства, створення умов для її постійного оновлення, перетворення на рушійну силу економіки знань; запровадження єдиних стандартів/індикаторів знань, умінь і навичок для учнів і викладачів, співмірних з відповідними міжнародними показниками;

- забезпечення рівного доступу до якісної освіти усім громадянам України, перетворення освіти на «соціальний ліфт»; упровадження моделі фінансування, яка оптимально поєднуватиме державне (комунальне) і приватне інвестування;

- реформування системи підготовки й перепідготовки педагогічних та управлінських кадрів в освітньому секторі, забезпечення високих соціальних стандартів для працівників освітньої сфери;

- реорганізація системи управління, фінансування й менеджменту освіти шляхом децентралізації, дерегуляції, запровадження інституційної, академічної і фінансової автономії навчальних закладів, дотримання принципу відповідальності навчальних закладів за результати освітньої й виховної діяльності;

- відповідно до Угоди про асоціацію України з ЄС: активізація співробітництва в галузі вищої освіти з країнами ЄС (зближення у рамках Болонського процесу, поглиблення співробітництва між ВНЗ, активізація мобільності студентів та викладачів тощо) та обміну інформацією, практикою та досвідом у галузі професійно-технічної освіти та навчання.

1. Human development report 2014 [Електронний ресурс] / Сайт ООН. – Доступний з : http://hdr.undp.org/en/2014-report/download.
* рівні грамотності населення в країнах з дуже високим рівнем людського розвитку вважаються 100%-ми.
Джерело: складено автором за даними: Human development report 2013 [Електронний ресурс] / Сайт ООН. – Доступний з : http://hdr.undp.org/en/2013-report; Human development report 2014 [Електронний ресурс] / Сайт ООН. – Доступний з : http://hdr.undp.org/en/2014-report/download.
2. Human development report 2014 [Електронний ресурс] / Сайт ООН. – Доступний з : http://hdr.undp.org/en/2014-report/download.
3. Human development report 2014 [Електронний ресурс] / Сайт ООН. – Доступний з : http://hdr.undp.org/en/2014-report/download.
4. http://finance.bigmir.net/business/60898-Pochemy-ykrainskie-VYZi-opyskautsya-vse-nije-v-mirovih-reitingah-


Тетяна Лебеда,
кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник
відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку
Державної установи «Інститут економіки і прогнозування НАН України»






Друкувати
Найбільш популярні матеріали