• 34
Медична реформа в Україні чи повзуча прихватизація системи охорони здоров’я?В Україні активно здійснюється реформа медичної галузі. В середу 18 квітня на засіданні Кабміну глава уряду Микола Азаров повідомив про доручення Міністерству охорони здоров’я – спільно з Мінекономрозвитку, Мінфіном та Мінсоцполітики розробити проект системи медичного страхування, яка передбачатиме компенсацію вартості ліків. Мовляв, страхові компанії не стануть переплачувати і швидко доб’ються реальної ціни на лікарські засоби. Крім того, Держлікінспекція має розробити унікальне маркування упакування ліків, що продаються в Україні, аби підвищити відповідальність за їх якість та дотримання належної практики дистрибуції і розповсюдження. Що не менш цікаво, у встановлений самим Президентом України строк – а саме до 1 травня – має бути втілено пілотний проект референтних цін на ліки. Слід додати й те, що пан Азаров переконаний: в Україні повинна бути запроваджена європейська практика продажу ліків виключно за рецептами. Усі ці заходи разом із нарощенням власного виробництва (розвитком вітчизняної фармацевтики), як очікує Микола Янович, забезпечать зниження цін на ліки для населення від 20% до двократного.

Не будемо пригадувати чинному уряду його попередніх «заслуг» у горе-реформах і робити прогнози щодо реальності вишукування коштів на розвиток вітчизняної фармації в умовах сьогодення. Однак, по-перше, варто зауважити, що референтні ціни на ліки зовсім не обов’язково будуть нижчими за нинішні. По-друге, якщо діями влади з фармацевтичного ринку України буде витіснено одних гравців, то залишаться або додадуться інші, які її (владу) повністю влаштовуватимуть, а отже зможуть і не знижувати згадані ціни.

Стосовно ж продажу ліків лише за рецептами – таке нововведення не лише не принесе пересічним громадянам нічого хорошого, а й, навпаки, ускладнить їм життя, додасть головного болю у переносному і прямому розумінні, ба, гірше того, додатково вдарить по кишенях.
Детальніше
Українська академія банківської справи Національного банку УкраїниПРО АКАДЕМІЮ.
Місія Академії – розвиток національної економіки шляхом надання сучасної якісної освіти, рівень якої гарантує стовідсоткове фахове працевлаштування і забезпечується першокласним викладанням, повноцінною інтеграцією викладачів і студентів у світовий науково-освітянський простір та потужною матеріально-технічною базою центрального банку країни.
Академія створює спільноту економістів і правників, які будуть забезпечувати розвиток державності в Україні, працюючи у провідних фінансово-кредитних організаціях і установах, та достойно представляти Національний банк України у закордонних і міжнародних фінансово-економічних структурах.

Основним завданням Академії на перспективу до 2015 року буде подальше підвищення її статусу як вузькоспеціалізованого навчального закладу центрального банку країни, що визначає політику формування економічної та правової освіти банківських працівників.
Детальніше
  • 0
150-летие Столыпина и невыученные уроки его аграрной реформыПётр Аркадьевич Столыпин является одним из наиболее видных государственных деятелей Российской империи, поскольку его деятельность дала значительный толчок развитию сельскохозяйственного производства, становлению класса крестьян-собственников, формированию развитой банковской системы, укреплению системы безопасности страны и усилению хозяйственной самодостаточности государства. Необходимо также учесть тот момент, что Столыпин возглавил правительство в очень трудный период, когда страна ещё не отошла от пораженческого синдрома вследствие проигранной войны с Японией, активизировались революционные выступления, ещё недостаточно обустроенной была система институтов государственного управления.

Российский экономист Владимир Мау считает, что это одна из самых цельных и одновременно противоречивых фигур в российской истории. Он никак не вписывается в линии, популярные в отечественной дискуссии: реакционер – реформатор, консерватор – прогрессист, славянофил – либерал, сторонник самодержавия – конституционалист. Несомненно одно: Столыпин был выдающимся государственным деятелем, которого от политика отличает то, что он способен видеть цели и вести общество за собой, не подыгрывая инстинктам толпы (или влиятельного большинства), не подстраиваясь под их предрассудки.
Детальніше
  • 0
Инфляция: причины и возможные меры по её предупреждению1. Введение. Пока «гром не грянет – мужик не перекрестится». Сейчас инфляционное «небо» относительно чистое: в январе – феврале этого года инфляция была небольшая, менее 0,5%. Но не исключено, что вскоре гром грянет. Поэтому имеет смысл ещё раз проанализировать причины инфляции и меры её предупреждения.

2. К основным причинам инфляции
обычно относят следующие:
- слабая конкуренция в Украине из-за высокого монополизма рынка [1];
- высокое налоговое давление;
- рост мировых цен на энергоресурсы и продовольственные товары;
- монетарный характер инфляции [2].

3. Конкуренция. Влияет ли конкуренция на инфляцию? Для этого предварительно зададимся вопросом: была ли конкуренция в 90-е годы выше, чем в 2000-е годы? Вряд ли? Особых доказательств этого в литературе я не встречал. Тем не менее, цены возросли за этот период более, чем в сотни тысяч раз.
Детальніше
  • 0
Григорий Явлинский: политику демократической альтернативы – 60 лет10 апреля известному российскому общественному и политическому деятелю, ученому-экономисту Григорию Явлинскому исполняется 60 лет. Григорий Алексеевич является незаурядной личностью благодаря глубоким знаниям теоретической и прикладной экономики, что резко отличает его от преобладающей части политического и управленческого истеблишмента постсоветских стран.

Григорий Алексеевич Явлинский уже более двадцати лет находится в эпицентре общественно-политической жизни сначала всего СССР, а потом и Российской Федерации. Еще в конце 80-х годов, когда советская экономика интенсивно двигалась по пути структурной и системной деградации, он намеревался предложить реальные механизмы ее оздоровления и перевода на иную модель развития. Но противостояние руководства СССР и союзных республик, в первую очередь РСФСР, свело на нет разработанную группами Явлинского и Шаталина программу «500 дней», направленную на постепенное врастание рыночных институтов в систему экономических отношений и структурную перестройку народного хозяйства, что только ускорило окончательный развал единого народнохозяйственного комплекса СССР и формирование уже в независимых республиках модели компрадорского капитализма.
Детальніше
  • 0
Економіка України: втрати та перспективи модернізаціїВалерій Геєць, академік Національної академії наук України
Перша хвиля економічного зростання (2000-2008 рр.) не сформувала достатнього потенціалу, тому для його забезпечення на довгостроковий період необхідна активізація наступної хвилі, яка має ґрунтуватися на новій економічній стратегії на основі залучення довгострокових факторів зростання, які повинні мати перш за все ендогенізовану природу і які по суті формують ендогенізовану модель забезпечення реалізації стратегії зростання економіки. Внутрішній кінцевий попит, розширення внутрішнього ринку, посилення внутрішньої конкуренції мають стати визначальними в забезпеченні динаміки економічного зростання.

Україна пішла шляхом імпортування базових соціально-економічних і політичних інститутів без аналізу їх відповідності національному менталітету, ціннісним орієнтирам, історичній парадигмі державного управління.

Успішність проектів модернізації багато в чому залежала від збереження і використання основ національної ідентичності і духовності. Відкидання останніх або вестернізація суспільства давала багато надій, але з реальною успішністю перетворень за західними шаблонами були проблеми.

І надалі мають відбуватися серйозні політичні та економічні реформи, завдяки яким українське суспільство наблизиться до таких форм існування, де філософія торгаша не буде домінуючою.
Детальніше
  • 17
Продовольча безпека країни: проблеми та механізми забезпеченняВирішення проблеми продовольчої безпеки України можливе лише за рахунок створення системи продовольчої безпеки кожного регіону з налагодженим організаційно-економічним механізмом.

Основне значення для формування такого механізму мають регіональні чинники, які тісно переплітаються з макро- і мікроекономічним факторами. На Волині він складається з сукупності таких чинників: обсягу власного виробництва продовольства і його окремих видів; його стійкості, надійності збереження продуктів харчування; купівельної спроможності населення; обсягу продовольства, цін, наявності фінансових ресурсів.

Прокоментувати продовольчу перспективу України та окремих регіонів, зокрема Волинської області, ми попросили завідувача відділом рослинництва Волинського інституту агропромислового виробництва НААН України Анатолія Білітюка, 35 років життя якого пов’язано з сільськогосподарським виробництвом і наукою.
Детальніше
  • 0
Наталія Королевська: «нова економіка – нова країна» – стара обманкаВулиці міст України відчутно «посиніли» від білбордів та сітілайтів з текстом «Нова економіка – нова країна», підписом «Наталія Королевська» і портретом тієї, кого нині називають новим яскравим лідером і сильним та перспективним політиком. Народного депутата України, голову Комітету Верховної Ради з питань промислової та регуляторної політики і підприємництва, голову Української соціал-демократичної партії, нещодавно перейменованої в Партію Наталії Королевської «Україна – Вперед!», показують в ефірі найпопулярніших загальнонаціональних телеканалів, її інтерв’ю публікують як центральні, так і високотиражні регіональні газети на Сході і Заході, підкорила вона й чималу частину українського сегмента Інтернету. Завжди і всюди на її устах – постійно повторюване слово «новий»: «нова економіка», «нова країна», «нові лідери», «нова якість політики»... Як політика нового покоління і діяча нової формації Наталія Королевська позиціонує і саму себе. У чому ж полягає ця новизна і які перспективи відкриваються перед її політичною силою... чи перед економікою та країною?
Детальніше
“KyivCityOpenDoor”





19-20 апреля 2012 года Киевская городская государственная администрация, инновационный парк BIONICHill, а также “Silicon Valley Innovation Center” (США) объявляют о проведении Инновационного форума «KyivCityOpenDoor» в рамках Всеукраинского конкурса «Инновационный прорыв».
Миссией форума является повышение экономической привлекательности технологичных бизнесов путём внедрения инновационных идей украинских разработчиков.

Состав делегации: 15 руководителей из списка 35 ведущих венчурных фондов Кремниевой долины, с совокупным размером управляемых фондов не менее 25 миллиардов долларов. Среди них — Draper Fisher Jurvetson, Sequoia Capital, Mohr Davidow Ventures, Kleiner Perkins Caufield&Byers, North Bridge Venture Partners, Band of Angels, Intel Capital и другие.

Инновационный форум предоставляет уникальную возможность повысить международный статус украинского технологического бизнеса среди американских инвесторов, а также наладить эффективную коммуникацию между ключевыми субъектами реализации стратегии инновационного развития Киева.
Детальніше
Олексій Онищенко: “Формування нової організаційної структури аграрного сектора України” (1999) - закінчення
Співвідношення між різними формами господарювання в кожній з країн Центральної і Східної Європи складаються по-різному. В більшості з них велику питому вагу становлять дрібні селянські господарства, землекористування яких не перевищує 5 га. В Албанії такі господарства використовують 95 відсотків усіх сільськогосподарських угідь країни, в Болгарії – 30, Румунії – 45, Словенії – 47, Угорщині – 22 відсотки [7]. Розміри інших господарських структур, що виникли в процесі реструктуризації аграрного сектора, за площею використовуваних земель є значно меншими порівняно з колишніми колективними і державними господарствами. Наприклад, у Чехії державні сільськогосподарські підприємства до реорганізації мали розмір за земельною площею 6 тис. га, а колективні господарства – 2,5 тис. га. Створені ж в процесі їх реструктуризації селянські господарства мають середній розмір 15 га, господарські товариства – 616 га, нові сільськогосподарські виробничі кооперативи – 1587 га. У використанні селянських господарств у 1995 році знаходилось 18,2 відсотка земель, господарських товариств – 17,1, кооперативів – 49,4 і держгоспів, які ще тоді зберігалися, – 15,3 відсотка [8].

Незважаючи на значне подрібнення господарських структур колишнього колективно-державного сектора в Албанії, Румунії та Словенії, наприклад, при фінансовій підтримці нових форм господарювання з боку держави ці країни серед усіх інших колишніх країн соціалістичного табору не лише першими подолали спад виробництва сільськогосподарської продукції, а й відновили його рівень, який вони мали до здійснення сучасних аграрних перетворень (таблиця 3). З цього аж ніяк не пропонується висновок про необхідність такого ж подрібнення сільськогосподарських підприємств суспільного сектора в Україні. З наведених прикладів випливає інший висновок: причиною глибокої кризи аграрного сектора в нашій країні є відсутність належної підтримки його з боку держави. Зміну форм господарювання незначної кількості підприємств суспільного сектору, яка в більшості випадків звелася лише до зміни вивіски, а також подрібнення окремих з них в процесі реорганізації (таких господарств налічується менше сотні з 15 тис. їх загальної кількості), аж ніяк не можна вважати причиною всіх негараздів у нашому сільському господарстві, як це дехто намагається стверджувати.
Детальніше