DataLife Engine > Статті, Аналітика > Інвестиційна ефективність міст України: Київ вперше поступився лідерством Тернополю

Інвестиційна ефективність міст України: Київ вперше поступився лідерством Тернополю


10-10-2017, 10:25. Разместил: E_konomist
Інвестиційна ефективність міст України: Київ вперше поступився лідерством Тернополю
Авторитетна аналітична агенція «Євро-Рейтинг» оновила рейтинг інвестиційної ефективності міст України за підсумками 2-го кварталу 2017 р. Відтак, вперше, на провідній позиції опинився не Київ, а Тернопіль!


Отож столиця України, втративши порівняно з попереднім кварталом 23 бали, розділила 3-4 місця з Вінницею. Між тим, лідером рейтингу став Тернопіль - 242 бали, другим - Івано-Франківськ - 214 балів. Окрім цих міст максимальну інвестиційну активність (ineА) у другому кварталі продемонстрував Дніпро (207 балів).

Зазначимо, що метою рейтингу інвестиційної ефективності є - визначити, який результат від залучення інвестицій отримав той чи інший регіон. Дослідження проводилися по 22 обласним центрам України, без врахування зі зрозумілих причин Донецька та Луганська. А підсумковий рейтинг базується на оцінці результатів за двома складовими: інвестиційна активність (капітальні інвестиції, іноземні інвестиції і будівельні роботи) та соціально-економічний ефект від інвестицій (заробітна плата, введення житла в експлуатацію, працевлаштування безробітних та надані послуги). Інвестиції, як будь-яке вкладення коштів, має давати віддачу. Для бізнесу, в першу чергу, це отримання прибутку. Для міського господарства - це вирішення соціально-економічних питань: зростання зайнятості, збільшення заробітної плати, поліпшення умов проживання. Тому згадана агенція розглядає наступні показники: заробітна плата, працевлаштування безробітних, обсяг прийнятого в експлуатацію житла, обсяг наданих послуг. Розрахунок цих показників здійснюється так само, як і при оцінці інвестиційної активності. Виняток становить працевлаштування безробітних. Натомість оцінка працевлаштування безробітних здійснюється за двома параметрами: приріст працевлаштованих у відповідному періоді і коефіцієнт працевлаштування. Для розрахунку останнього показника співвідносять число безробітних, котрі були працевлаштовані, до загальної кількості безробітних в звітному кварталі. Виходячи з цього, й формується оцінка обсягів фінансування по кожній позиції на душу населення і темпів приросту цього показника для кожного муніципалітету. Чим вище позиція, тим вище рейтинг.

Для того, щоб уникнути впливу низки ринкових і неринкових факторів (інфляція, сезонність, зміна законодавства та ін.), всі вихідні дані беруться, як середнє арифметичне за чотири квартали. По завершенні кварталу проводиться заміна першого значення в сумі на показник звітного періоду. Такий підхід дозволяє отримати більш точну оцінку.

Винятком є розрахунок іноземних інвестицій, оскільки дані про останні наводяться статистикою накопиченим підсумком. В результаті, порівняння між містами втрачає сенс: акумульовані великими містами за тривалий період обсяги не дають можливості провести рівнозначне зіставлення між населеними пунктами. Крім того, велика підсумкова сума, що сформувалася накопиченим підсумком, спотворює результат короткострокового періоду (до року). Для отримання ж точної оцінки розраховується середнє хронологічне значення по кожному кварталу. Приріст виходить шляхом вирахування з звітного періоду значення попереднього кварталу. І саме цей показник є базою для порівняння.

Також висока інвестиційна ефективність (ineВ) була зафіксована у п'яти інших регіональних столицях: Запоріжжі, Львові, Кропивницькому, Ужгороді та Хмельницькому. Насамперед, підтвердили успіхи попереднього кварталу Запоріжжя і Ужгород. При цьому, першому з цих міст не вистачило всього лише 1 бала, щоб отримати рейтинг ineА. А Львів, Кропивницький і Хмельницький показали більш високий результат, ніж квартал тому.

Рейтинги інвестиційної ефективності міст України за підсумками 2-го кварталу 2017 р.
Інвестиційна ефективність міст України: Київ вперше поступився лідерством Тернополю
Натомість чимало великих населених пунктів у другому кварталі погіршили свої результати. Про Київ вже йшлося вище. А Одеса, яка втратила в бальній оцінці менше, ніж столиця (-12 балів), опустилася на одну сходинку рейтингу. Водночас, Харків, хоча і зміг додати 3 пункти, залишився на незвично низьких для себе місцях.

За підсумками другого кварталу відзначається збільшення розриву між обласними центрами і містами обласного значення. Жодне місто з останньої групи не змогло піднятися навіть до середнього рівня, хоча ще в минулому кварталі інвестиційну ефективність ineD демонстрували Ізмаїл та Олександрія. Однозначно провалила свій результат Біла Церква: підсумкова бальна оцінка виявилася вкрай низькою, навіть, у порівнянні з попередніми періодами (54 бали після 79 і 93 балів у попередніх кварталах). У квітні-червні мінімальну інвестиційну ефективність (ineG) зафіксували також в Бердичеві та Кам'янському.

Як зазначає гендиректор «Євро-Рейтингу» Григорій Перерва: «Тернопіль нині почав випереджати такі визнані регіональні центри «тяжіння» інвестицій, як Львів, Дніпро і Одеса. Щоправда, слід акцентувати увагу, що у Тернополя є чималі негаразди за темпами приросту будівельних робіт. Однак, вони не настільки значні, щоб впливати на підсумкову оцінку. А за працевлаштуванням безробітних, прийняттям в експлуатацію житла, наданим послугам, місто обіймає 4, 2 і 2 місця відповідно. Темпи ж приросту та обсяги даних показників в розрахунку на одного мешканця Тернополя одні з найвищих в Україні. Трохи нижчою є оцінка по заробітній платі – 6-й результат, через невисокий показник середньої заробітної плати в квартал. Однак, якщо тенденція до зростання оплати праці продовжиться, ця поки слабка сторона може перетворитися в додаткову можливість».

Водночас аналітик вважає, що в наступних кварталах результати багатьох міст можуть змінюватися в бік пониження. Скажімо, Тернополю, Івано-Франківську та Вінниці буде досить складно втриматися на провідних позиціях. Щоправда Тернопіль має деяку перевагу перед двома іншими за рахунок досить стабільних результатів по залученню внутрішніх інвестицій, які використовуються для розвитку соціально-економічного комплексу міста. Однак, на сьогодні їм практично вичерпаний ресурс низької порівняльної бази, що робить дуже ймовірним уповільнення темпів зростання. І хоча відносно високі показники розвитку на душу населення може й дозволять місту зберегти лідируючі позиції, його рейтингова оцінка, швидше за все, знизиться.

Тому, якщо Тернопіль не хоче стати «каліфом на годину», йому слід і надалі демонструвати більш високі темпи зростання, ніж у інших обласних центрів. Адже високі результати будуть отримувати лише ті з них, хто зможе ефективно розпорядитися залученими інвесткоштами та змусити працювати їх на муніципальну економіку.

Ігор Галущак
Львів


Вернуться назад