Зниження курсу національної валюти відбувається на очікуваннях посилення монетарної політики у США, коли для країн, що мають сировинну економіку та залежні від експортних доларів, посилюються макроекономічні ризики щодо зниження сировинної кон’юнктури та зростанні вартості рефінансування боргів.

Тому, спекулятивні інвестори, котрі вклали кошти в українські борги, отримавши до 17% річних почали виводити капітали з України. Також на фоні подорожчання енергоносіїв (нафти та газу) і виходячи з високої енергомісткості українських підприємств дефіцит поточного рахунку платіжного балансу збільшився у двічі за результатами півріччя, що формує додатковий попит на валюту. У той же час приплив валюти за фінансовим рахунком скоротився на 30% через падіння притоку прямих іноземних інвестицій.

Що стосується гривневої ліквідності, то НБУ здійснює її стабільне розширення через відсутність кредитування реального сектору економіки, коли комерційні банки просто вкладаються в урядові борги та цінні папери Нацбанку під 14-15% річних. Починаючи з червня поточного року, ми фіксуємо поступове зростання гривневого обороту в економіці України (рис. 1).


Рис. 1 Динаміка розміру готівки поза банками та депозитів до запитання (в сумі агрегат M1) протягом періоду липня-2017 та липня-2018*
*European analytical centre

Це, зокрема, збільшення обсягів міжбанківського кредитування на 27% в липні порівняно з червнем, зростання готівки в обігу і сум депозитів до запитання на 80 млрд. грн. в червні порівняно з червнем-2017, а також скорочення залишку за депозитними сертифікатами в липні на 10 млрд. грн. (рис. 2).
Як наслідок, в економіці з’являється вільна гривня, яку населення і бізнес поспішають конвертувати в іноземну валюту за вигідним курсом. У той же час темпи приросту експорту товарів і послуг сповільнилися до 11% річних, що скоротило пропозицію долара на валютному ринку.


Рис 2. Динаміка курсу американського долара в Україні та портфеля депозитних сертифікатів в обігу*
*European analytical centre

У наступні 5 місяців, очікується стабілізація обсягів експорту агропродукції з огляду на зниження збору зернових, продовження зростання імпорту в Україну із-за початку опалювального сезону і закупівлі енергоносіїв, а також незначне зростання експорту металопродукції, який надасть деяку підтримку гривні.

Крім того, діючий уряд продовжить збільшувати розміри запозичень та підвищувати ставки за валютними та гривневими облігаціями. Тому, продовження тліючої девальвації в вересні і в четвертому кварталі поточного року до 29-30 гривень за долар є найбільш вірогідним сценарієм.

В цілому, сума готівки в економіці та депозитів до запитання від початку року збільшилась на 12%. Додаткові ризики зовнішньої торгівлі сповільнять зростання експорту товарів і послуг до 10% річних, а також збільшать боргові ризики для ринків, що розвиваються. А значить, надходження за фінансовим рахунком можуть зменшитися. Під впливом цих факторів курс долара в Україні може вирости до 30 грн., а в 2019 році – до 33 грн. І це якщо діючий уряд буде своєчасно погашати зовнішні зобов’язання і уникати чергового дефолту.

Девальвація гривні призведе до зниження купівельної спроможності національної валюти, котра і так сьогодні знаходиться на мінімальному рівні і складає 3 копійки від номіналу 1996 року (рис. 3). В першу чергу, зниження курсу гривні вплине на ціни на продукти харчування та паливо. За ними подорожчають промислові та імпорті товари: побутова техніка, товари для дому та саду і будівельні та інші витратні матеріали.


Рис 3. Динаміка купівельної спроможності однієї гривні протягом 1996-2018 років*
*European analytical centre

Поступове знецінення гривні через зростання грошової маси в обігу формує основи для галопуючої інфляції в Україні, яка може досягти 15% річних. У найближчі 1-2 місяці через з високу імпортозалежність національної економіки поточне підвищення курсу долара на 6% призведе до зростання середнього рівня цін на 3-4%, при цьому продукти харчування можуть підскочити в ціні на 2% через зростання вартості транспортних послуг і енергоносіїв.

Так, на імпортні енергоносії в Україні припадає понад 80% внутрішнього ринку, тому ця товарна категорія на 90% корелює з динамікою валютного курсу і очікується зростання на 4%. Що стосується вартості комуналки, то в Уряді вже готові підвищити вартість природного газу на 30%, оскільки його вартість прив'язана до світових цін. За підняттям цін на газ піде і зростання вартості електроенергії та інших комунальних послуг.

Крім того, традиційно в передвиборний період в Україні зростають дефолтні ризики, що може негативно позначитися на можливостях чинного уряду і банківської системи щодо виконання взятих зобов’язань: виплат за валютними ОВДП і строковими депозитами. Тому найбільш безпечним варіантом збереження коштів є формування фінансових активів в іноземній валюті.

На сьогодні Україна досягнула певного прогресу у переговорах з Фондом, а саме це прийняття законопроекту про Антикорупційний суд. З огляду на це, головним питанням, яке розблоковує надання Україні чергового кредиту від МВФ, є підвищення вартості газу для населення. Ця проблема лежить у економічній площині можливостей населення та бізнесу забезпечити зростання доходів державних фондів з одночасним підвищення вартості енергоносіїв. Цілком реально, що діюча влада знайде компромісне рішення для МВФ через поетапне підвищення вартості газу для населення та посилення податкового тиску на економіку.

Таким чином, динаміка валютного курсу та індексу споживчих цін підвищує ризики волатильності для національного фінансового ринку, що веде до підняття рівня відсоткових ставок в економіці та уповільнення економічного зростання.