Стабільність національної грошової одиниці тривалий період залежала і залежить в нинішніх умовах від зростання українського експорту. На початку 2000-х років це забезпечувалося в основному металургійними підприємствами та підприємствами хімічної індустрії, а в останні роки основною статтею експортних поставок – сільськогосподарською продукцією.

Незважаючи на те, що питома вага продукції сільського господарства в структурі експорту в останні роки значно виросла порівняно з попередніми роками, вплив інших складових також залишається вагомим. Продукція підприємств чорної металургії й надалі здійснює вагомий вплив на девальваційно-інфляційні процеси в країні.

У 1 півріччі 2017 року українські металургійні підприємства скоротили виплавку вуглецевої сталі в порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 17,2%, до 10,277 млн. т. Такі попередні оціночні дані наводить Об'єднання підприємств «Укрметалургпром».

Виробництво чавуну в Україні скоротилося в річному численні на 21,1%, до 9,404 млн. т., загального прокату – на 19,6%, до 8,728 млн. т. При цьому випуск металургійного коксу знизився на 22,5%, до 5,037 млн. т., тоді як сталевих труб зріс на 27,4%, до 505,8 тис. т.

Значне скорочення обсягів виробництва сталі призведе до згортання експортних можливостей українських металургів. Зменшення виробництва сталі є дуже суттєвим і разом з посиленням конкурентоспроможності продукції основних конкурентів ще більше звузить сегмент присутності вітчизняних виробників чорних металів на світовому ринку, а це зумовить в свою чергу скорочення потоку доларової маси в Україну. Навіть продаж нового врожаю сільськогосподарських культур навряд чи зможе компенсувати колосальні втрати виробників металургійної продукції.

Український журнал «Економіст»