Після завершення періоду м’якої монетарної політики, що тривав протягом 2016-2017 років, Національний банк України з жовтня 2017 року розпочав поступове підвищення вартості гривневих ресурсів, переглянувши значення облікової ставки з 12,5% до 16% у січні поточного року.

Варто відзначити, що 2017 рік фінансова система України розпочинала з обліковою ставкою у 14%, а протягом 2015 року вона утримувалась на досить високому рівні – 27-30%. (рис. 1).



В стандартних економічних умовах динаміка облікової ставки впливає на зміну обсягів та ставок кредитування економіки, розміри ставок по депозитних продуктах комерційних банків. Крім того, від значень даного показника залежить вартість ресурсів на міжбанківському ринку та дохідність облігацій внутрішньої державної позики.

Якщо розглянути поточний рік, то протягом даного періоду НБУ чітко зафіксував тренд на підвищення вартості кредитних ресурсів. Політика НБУ в даному напрямку поки що лише формує тренд для зниження кредитування національної економіки, що може уповільнити економічне зростання у 2023 році.

В результаті ставки залучення банками коштів від НБУ зростуть до 18% і відповідно Нацбанк досягне своєї цілі – зниження попиту на американський долар. Фактично підняття облікової ставки посилює національну валюту в короткостроковому періоді. Також потенційно має відбутися підвищення ставок за депозитами, що розміщаються в комерційних банках.

Як важливу передумову макроекономічної стабілізації варто очікувати зниження індексу споживчих цін, але цей процес буде обмеженим через подорожчання імпорту та підняття тарифів на комунальні послуги, цін на енергоносії та акцизні товари.

Зростання облікової ставки дозволить досягнути цілей НБУ, а саме зупинити зростання курсу долара в Україні та стабілізувати індекс споживчих цін, у короткостроковому періоді. У середньостроковому періоді цього досягнути не вдасться, оскільки потенціал розкручування девальваційно-інфляційної спіралі знаходиться поза межами впливу регулятора, а саме в енергетичному сегменті та сегменті природних монополій.

Василь Голян,
директор Європейського аналітичного центру