• 0
Сергій Пирожков: Економіка природокористування має стати стратегічним напрямом економічних досліджень в умовах нової системи геополітичних координат та природно-ресурсних обмежень
В умовах кардинального переформатування центрів тяжіння у глобальному економічному просторі, особливо Східної Європи, перед Україною постало важливе завдання максимально ефективного використання ендогенних чинників соціально-економічного піднесення. Враховуючи те, що наша країна до цього часу де-факто не вступила у постіндустріальну фазу розвитку і не модернізувала виробничо-технічну базу та інфраструктуру матеріального виробництва до вимог п’ятого й шостого технологічного укладу, у спектрі базових ендогенних чинників найбільш вагомими є природно-ресурсні. Більше того, високий рівень ресурсомісткості виробництва переважної кількості видів продукції та значна залежність від зовнішніх джерел постачання паливно-енергетичних ресурсів вимагають перегляду підходів до господарського освоєння власного природно-ресурсного потенціалу як фактора виробництва та базової детермінанти зміцнення енергетичної самодостатності країни. Все це потребує вдосконалення методологічного й прикладного інструментарію економічних досліджень, пов’язаних із застосуванням сучасних форм, методів та механізмів економічного регулювання природокористування. З питаннями про нові тренди й виклики в економіці природокористування ми звернулися до віце-президента НАН України, академіка НАН України Сергія Івановича Пирожкова.
Детальніше
  • 0
Дмитро Крисанов: На шляху до європейської моделі безпечності харчових продуктів
У вересні 2015 р. набрала чинності низка важливих пунктів, які викладені в Прикінцевих і перехідних положеннях Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (третя редакція рамкового закону від 22.07.2014 р. № 1602-УІІ). Основні положення цього закону базуються на директивах і регламентах ЄС щодо безпечності та якості харчової продукції, які чинні та успішно запроваджені в країнах-членах Співдружності. Їх ключове положення: харчова продукція, що імпортується з третіх країн на продовольчі ринки ЄС, повинна повністю відповідати вимогам європейських нормативних документів. З питаннями щодо оцінювання нинішньої ситуації у сфері виробництва харчових продуктів та проблем і перспектив впровадження вимог технічних регламентів безпечності й стандартів якості на підприємствах продовольчого комплексу України, ми звернулись до доктора економічних наук, професора, провідного наукового співробітника Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Дмитра Федосовича Крисанова.
Детальніше
  • 0
Водні ресурси України значно недооцінені
На поточний момент складається ситуація, коли, у контексті розвитку фінансів та економіки, відбувається залучення водно-ресурсного потенціалу до цих процесів. Водні ресурси набувають рис і здатності генерувати ринкову вартість. Вони поступово включаються до діяльності окремих фінансових секторів та визначаються значним потенціалом розвитку бізнес-процесів.
Детальніше
  • 0
Науковий погляд на реформу науки
Останнім часом почастішали згадки в періодичній пресі про діяльність НАН України та розлогі коментарі з цього приводу різного роду «експертів» та політиків. Одні світлі голови з високих печерських кабінетів пишуть про академію суто в темних кольорах, а інші їх колеги (підлеглі чи домочадці тому, що вони самі вже мають науковий ступінь) в газеті «Освіта України» публікують оголошення про прилюдний захист своїх кандидатських чи докторських праць.
Детальніше
  • 0
Про принципи та практику фінансування наукових досліджень і розробок у сучасному світі: коментар до виступу В. Пинзеника
Нещодавно народний депутат України В. Пинзеник висловив свою думку щодо нового варіанту Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
Детальніше
  • 0
Структурні диспропорції українського експорту товарів до країн ЄС та напрямки їх подолання
Європейський союз є одним з найбільших і найпривабливіших регіональних ринків світу. На його частку, включаючи внутрішній торговельний оборот між країнами ЄС, припадає майже третина від загального обсягу світового імпорту товарів, в тому числі: чорних металів – 38,7%, продукції машинобудування – 29,8%; продукції борошномельно- круп'яної промисловості – 34,7%; зернових культур – 22,5%. Водночас присутність українських товаровиробників на ньому, попри прийняту, ще у 1998 р. Стратегію європейської інтеграції України, де пріоритетом української зовнішньої політики було проголошено набуття асоційованого, а згодом і повноправного членства в ЄС, є незначною і не демонструє тенденції до зростання. Так, впродовж періоду 2002–2013 рр. питома вага товарів українських виробників у загальному імпорті країн ЄС , коливалася на рівні 0,6–0,9%, а в 2014 р. становила 0,8%. Відсутність тенденції до поширення вітчизняних товарів на ринку цього глобального економічного об’єднання свідчило про недоліки державної експортної політики України щодо підвищення ефективності структури експортних поставок та недостатньої активності урядових структур стосовно просування української продукції на цей перспективний ринок.
Детальніше
  • 0
Дотримання збалансованості в основних секторах економіки для забезпечення макроекономічної стабільності в Україні в рамках макроекономічного співробітництва між Україною та ЄС
Україна та ЄС сприяють процесу економічних реформ шляхом співробітництва в напрямку покращення розуміння основоположних принципів функціонування їхніх економік, а також формулювання і реалізації ринкової економічної політики (згідно положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС за розділом «Макроекономічне співробітництво».). Україна докладає максимальних зусиль для побудови функціонуючої ринкової економіки та поступового наближення своєї політики до політики ЄС відповідно до основоположних принципів макроекономічної стабільності, збалансованості державних фінансів і платіжного балансу.
Детальніше
  • 0
Екологічна політика – це суспільний вибір в межах відповідальності перед майбутнім
Інтерв’ю журналу «Економіст» завідувача відділу економічних проблем екологічної політики та сталого розвитку Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України», доктора економічних наук, професора, Лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки Євгена Хлобистова.
Детальніше
  • 0
Напрями зниження ризиків ЗВТ з ЄС для машинобудування
Умовами успішності інтеграції економіки України у світове господарство є підписання Угоди про асоціацію з ЄС та відкриття європейського ринку. Особливо важливо забезпечити включення окремих видів діяльності у технологічні ланцюги промислового виробництва європейських країн.
Детальніше
  • 0
Володимир Шедяков: система світогосподарських зв’язків переживає стан, близький до інституціональної невизначеності
Підйом загальної економічної культури – це відображення якості соціокультурних полів і найважливіший фактор постсучасної модернізації суспільства. При цьому необхідність нового Надпроекту розвитку накладається сьогодні на невирішеність завдань і класичного модерну, на співіснування господарських укладів, що базуються на культурі традиційній, модерній та постмодерній, суспільстві аграрному, індустріальному й постіндустріальному, на логіці азіатського способу виробництва, настояного на загальній приватній власності. Підвищення рівня економічної свідомості – необхідність успіху. Творчі цілі «ми побудуємо, ми створимо, ми зможемо» повинні прийти на зміну споживацьким, паразитичним, утримансько-дитячим «нам дадуть, нам дозволять, нас приймуть».
Детальніше
  • 0
Імплементація Європейської хартії малих підприємств в рамках реалізації угоди про асоціацію з ЄС
Виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка набуде чинності у повному обсязі у 2016 році, передбачає співпрацю з Євросоюзом задля впровадження стратегій розвитку малих та середніх підприємств (стаття 379 Угоди), що базуватимуться на принципах Європейської хартії малих підприємств,і проведення моніторингу процесу імплементації.
Детальніше
  • 0
Ігор Лицур: Який природоохоронний шлях обере Україна
Природоохоронні території, крім виконання своїх прямих природоохоронних функцій, задовольняють життєві потреби місцевого населення чим сприяють підвищенню його добробуту та скорочують масштаби бідності, створюють сприятливі умови для відпочинку й туризму і є чинником сталого соціально-економічного розвитку суспільства.
Детальніше