Золотий вік української економіки припав на 2004-2007 роки. У ці часи економіка бурхливо зростала збільшуючись в розмірах, державний борг практично не зростав і різко зменшувався у відсотках до ВВП. Фактично до кінця 2007 року він був не більше 10-15% ВВП.

Фінансова криза 2008-го і спад світової економіки в 2009 році вкрай негативно вплинули на стан держфінансов. Іноземці активно виводили гроші з країни. Курс впав з 5 до 8 гривень. Україні довелося брати в борг у МВФ і не тільки. У підсумку за 2 роки - 2009 і 2010, коли також припала зміна влади в Україні, зовнішній борг зріс з 16 до 32 млрд доларів. У той же час слід зазначити що частина отриманих боргів прийшла в валютні резерви. Тільки в 2010 році валютні резерви збільшилися на 8 млрд доларів.

Янукович не любив працювати з МВФ, і за часів з 2011 по 2014 роки Україна гасила зовнішні борги МВФ, заміщаючи їх випуском Євробондів. При цьому, маючи в підпорядкуванні Нацбанк, Янукович просто збільшував внутрішні борги, збільшивши їх за 4 роки на 179 млрд гривень. Це не багато - не мало - 22 млрд долара при курсі 8. Частина цих грошей спливала в кишеню влади та ймовірно закордон. При цьому спостерігався різкий спад валютних резервів держави. Але економіка в цілому росла і загальний борг держави на початок 2014 року складав 40% ВВП.

У 2014 році ми спостерігали величезний відтік капіталу, що оцінюється в 12 млрд доларів, а також істотні проблеми в дохідній частині бюджету. В результаті девальвації і через те що частина внутрішнього боргу номінована в іноземній валюті, стався величезний стрибок росту внутрішнього боргу в 240 млрд гривень за рік.

З 2015 року по 2017 рік, за рахунок роботи з МВФ - резерви виросли і приблизно на стільки ж виріс і борг держави. При цьому, у всіх роках 2015-2016-2017 держава мала профіцитний бюджет, але в грудні його витрачала з величезними темпами. В результаті внутрішній борг виріс ще на 280 млрд за 3 роки.

Якщо підводити підсумки, то основним джерелом зростання державного боргу є Державна корупційна система, яка використовує державні гроші для власного збагачення. Корупційні апетити в кризу не зменшуються, а просто перекладаються наступним Президентам, активно збільшуючи борги.

Даниил Монин,
економічний експерт і архітектор в проекті Oblik-Saas