Засідання круглого столу «Інноваційний концепт фінансово-економічного регулювання природокористування» відбулося 18 вересня 2023 року за ініціативи Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України» з метою вивчення кращих практик використання природних ресурсів та необхідності трансформації вітчизняної системи управління природокористуванням в контексті імплементації угод з ЄС.

У роботі заходу взяли участь представники 15 установ, у тому числі міністерств, відомств, наукових інститутів НАН України та галузевих академічних закладів, а також громадських організацій. Заслухано доповіді, присвячені актуальним проблемам фінансово-економічного регулювання у сфері використання природних ресурсів в умовах імплементації угод з ЄС.

Мета круглого столу – обмін науковою інформацією та узагальнення результатів досліджень з актуальних питань політики фінансово-економічного регулювання, а також розробка системи пропозицій щодо її поліпшення урахуванням передового інноваційного досвіду.

Наголошено, що система фінансово-економічного регулювання у сфері природокористування потребує трансформації, зважаючи як на процеси, що відбуваються в державі, так і наближення до Європейського Союзу. Як свідчить практика, за діючої системи та підходів наявний потенціал регулювання не використовується повною мірою, не враховується значна кількість стимулюючих факторів, здатних суттєво поліпшити якісні та кількісні характеристики регулювання, адаптувати їх до європейських стандартів.

Необхідним завданням є розширення традиційного підходу до залучення природних ресурсів у зони ринкової активності, визначення базових особливостей та параметрів цих процесів. Формування механізму фінансово-економічного регулювання важливо здійснювати за новітнім системним підходом із дотриманням принципу компліментарності, що передбачає широку інтеграцію галузі в площину ринкових процесів, на відміну від розгляду природокористування як сфери інтересів природних ресурсів.

Акцентовано увагу на важливості включення потенціалу наявних та введення до переліку засобів державної політики потенційних інструментів регулювання з метою посилення її характеристик. Необхідно використовувати весь спектр інструментів регулювання, заснованих на вартісних характеристиках (реальних та потенційних) і досягти комплексного ефекту з позицій застосування фінансово-економічних методів природокористування.

Значну роль відведено можливостям реалізації потенціалу формування та їх позитивним наслідкам для території прояву (генерація фінансових потоків, діяльність приватних операторів у сфері природних ресурсів, включення їх окремих сегментів до фінансових потоків корпорацій і банківської сфери тощо).
Щодо приватних операторів, то великі перспективи має державно-приватне партнерство (ДПП). За інформацією Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо здійснення ДПП, за станом на 2023 р. укладено 192 договори, зокрема у сфері природних ресурсів. Зазначено, що 31 договір (47% від укладених) стосується збору, очищення та розподілу води.

Виявлені під час обговорення акценти є передумовою подальших розробок стосовно пошуку і формування підходів та методів регулювання аграрного природокористування і господарського освоєння природного потенціалу, що сприятливо впливатиме на розвиток соціального середовища в умовах процесів децентралізації.

З огляду на актуальність окресленої тематики, учасники круглого столу констатували необхідність:
- формування національної системи фінансово-економічного регулювання природокористування з акцентом на трансформації наявних та імплементації нових підходів й інструментів, здатних забезпечити баланс державних і корпоративних інтересів, раціонально поєднати ринкові та адміністративні важелі регулювання;
- удосконалення базових підходів до використання потенціалу природних ресурсів, інституціональних стимулів щодо зміни сировинної орієнтації галузі, котрі сприятимуть активації всього комплексу фінансово-економічних засобів регулювання (як поточних, так і перспективних) в умовах імплементації угод з ЄС;
- трансформації інституціонального середовища управління природними ресурсами в умовах розвитку процесів децентралізації. При цьому природно-ресурсний потенціал для місцевих громад розглядається як територіальний стимулятор розвитку, здатний каталізувати місцеві переваги з їх подальшим перетворенням у чинники зростання. Важливу роль відведено потенціалу місцевої акумуляції і депонування фінансових ресурсів, тобто більша частина фінансів від територіального використання природних ресурсів має залишатися на місцях і спрямовуватися на підтримку й розвиток місцевої інфраструктури. Зазначене зумовлює необхідність упровадження новітнього системного підходу впорядкування інституціонального забезпечення регулювання й управління природокористуванням на засадах комплексного суспільного розвитку;
- розробки та впровадження підходів до адаптивної імплементації позитивних зарубіжних практик, які формують сприятливі передумови для поліпшення системи фінансово-економічного регулювання. Особливо корисним є досвід східних сусідів України, які за порівняно короткий термін досягли вагомих результатів у сфері використання природних ресурсів.

У результаті обговорення обґрунтовано пропозиції щодо поліпшення системи фінансово-економічного регулювання природокористування України, а саме:
- удосконалити чинне законодавство, законодавчі та інші нормативні акти у сфері використання природних ресурсів, доповнивши їх положеннями про впровадження нових інструментів регулювання. Зокрема, ідеться про такі категорії, як капіталізація, корпоратизація, сек’юритизація, що є звичними для багатьох держав, однак в Україні вони перебувають на етапі імплементації;
- сформувати інституційне забезпечення впровадження нових підходів у сфері фінансово-економічного регулювання, які мають стимулюючий вплив на природокористування та сприятливі ринкові характеристики;
- визначити способи урахування вартісних характеристиках (реальних та потенційних) для формування базису системних взаємодій у контексті політики регулювання;
- розробити систему імплементації окремих форм державно-приватного партнерства в галузі використання природних ресурсів, що є важливим елементом для упровадження інструментів регулювання;
- запропонувати заходи щодо реалізації потенціалу регулювання для території прояву (генерація фінансових потоків, діяльність приватних операторів у сфері природних ресурсів, включення їх окремих сегментів до фінансових потоків корпорацій і банківської сфери тощо);
- виконати комплекс робіт з планування розвитку землекористування шляхом зонування земель за типами землекористування, а також формування меж земель комунальної власності територіальних громад та єдиної бази геопросторових даних;
- посилити роль інформаційного забезпечення розвитку місцевих громад та процесів використання природних ресурсів;
- розробити принципи формування і реалізації системи стратегічних і управлінських заходів щодо розвитку фінансово-економічного регулювання природокористування, які базуються на стратегічному забезпеченні, моніторинговому та інституційному механізмах підтримки рішень, адекватних внутрішнім пріоритетам держави.

Резолюцію засідання круглого столу рекомендовано направити до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Міністерства екології та природних ресурсів, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Відділення економіки Національної академії наук України та Національної академії аграрних наук України з метою розгортання подальших досліджень у сфері розроблення й упровадження заходів щодо фінансово-економічного регулювання у сфері використання природних ресурсів України.