Міжнародне агентство Fitch Ratings прогнозує уповільнення зростання валового внутрішнього продукту України з 5,2% в 2011 році до 0,5% в 2012-му. Про це йдеться в повідомленні Fitch.

Агентство зазначає, що негативні світові макроекономічні тенденції значною мірою впливають на темпи зростання ВВП України поряд з окремими адміністративними рішеннями Нацбанку, які мають більшою мірою короткостроковий характер.

«Уповільнення зростання економіки ми зараз спостерігаємо в ряді країн єврозони та СНД, у тому числі і в Україні», – зауважує Fitch. У 2013 році експерти агентства очікують незначне зростання української економіки – на 3,1%.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) поліпшив прогноз інфляції в Україні в 2012 р. до 6%. Прогноз на 2013 р. не змінився - 5,9%. Про це йдеться в жовтневому звіті МВФ World Economic Outlook, повідомляє РБК-Україна.

Видання нагадує, в кінці травня ц.р. керівник місії МВФ Крістофер Джарвіс заявив, що інфляція в Україні в 2012 р. складе 7%.

Прогноз зростання ВВП України в 2012 р. залишився без змін - на рівні 3%.

Крім того, МВФ поліпшив прогноз дефіциту поточного рахунку платіжного балансу України в 2012 р. до 5,6% ВВП з 5,9%. Однак прогноз на 2013 р. погіршений до 6,6% ВВП з 5,2%.

До речі, у держбюджеті на 2012 р. прогноз інфляції закладений на рівні 7,9 %, і в той же час Мінекономрозвитку прогнозує, що інфляція в Україні в 2012 р. складе 5,3%.

Україна сподівається домовитися з Росією про взаємне незастосування утилізаційного збору на автомобілі, заявив 20 вересня український прем'єр-міністр Микола Азаров в ефірі Першого національного телеканалу.

Згідно з прийнятим у Росії законом, з 1 вересня повинен сплачуватися утилізаційний збір за кожен транспортний засіб - як той, що ввозиться в країну, так і вироблений на російській території. За експертними оцінками, через цей збір українські автомобілі в Росії подорожчають на 10-12%. Пізніше, як уже повідомляв Економіст, уряд України у відповідь прийняв рішення про утилізаційний збір стосовно автомобілів, ввезених з Росії.

"Тепер ми проводимо переговори і намагаємося домовитися про взаємне незастосування утилізаційного збору. Я сподіваюся на те, що ми в кінцевому підсумку досягнемо домовленості. Але ще раз хочу підкреслити, що мова тут іде не про війни між країнами, а мова тут іде про створення таких торговельних режимів, при яких підтримується, насамперед, вітчизняний товаровиробник", - сказав Микола Азаров.

Тим часом міністр економічного розвитку і торгівлі України Петро Порошенко висловив упевненість, що взаємне запровадження утилізаційного збору Росією і Україною насправді не допоможе автомобілебудівникам.

Уряд України запровадив утилізаційний збір на автомобілі, що ввозяться з території Росії. Відповідна постанова опублікована на офіційному сайті Кабінету міністрів.

Постанову датовано 3 вересня 2012 року, проте коли саме вона набуває чинності, не уточнюється. Згідно з текстом документа, мінімальним митом будуть обкладатися автомобілі, що ввозяться фізичними особами. На нові автомобілі воно складе 550 гривень (68,75 долара), а на старі - 825 гривень (103,25 долара).

Для юридичних осіб найменшим митом будуть обкладатися ввезені електромобілі та автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння об'ємом не більше одного літра. На нові машини мито складе 4,73 тисячі гривень (583 долара), а на старі - 29,15 тисячі гривень (3,59 тисячі доларів).

На нові автомобілі з об'ємом двигуна не більше двох, трьох і трьох з половиною літрів мито складе 909, 1738 і 2355 доларів відповідно. На такі ж, але старі машини ставка збільшиться до 5607, 10944 та 19349 доларів відповідно.

Найдорожчими стануть ввезені з Росії легковики з об'ємом двигуна понад 3,5 літра. За нові доведеться доплатити 30,25 тисячі гривень (3734 долара), а за старі - 192555 гривень (або 23726 доларів).

Девальвація гривні як окремо взяте економічне явище не така й страшна сама по собі. Однак наслідки знецінення національної грошової одиниці для реального сектора економіки, фінансово-кредитних установ та населення в реаліях структури української економіки можуть виявитися болючими, і на їх подолання потрібно буде витратити не один рік економічного зростання в Україні.

У разі зростання вартості долара відносно гривні автоматично зростає вартість товарів, які імпортуються в Україну. З одного боку, це позитивно відобразиться на стані зведеного рахунку платіжного балансу, однак для пересічного українця як споживача товарів та послуг це означатиме зростання витрат на них. В силу того, що по багатьох товарних групах вітчизняні продукти є менш якісними порівняно з імпортними аналогами, вибір споживача звузиться.

Світова фінансова криза все більше й більше розвивається на території дії єдиної європейської валюти. Під пильним поглядом інвесторів знаходиться вже цілий ряд країн та й сама Єврозона в цілому. Існують макроекономічні ризики поширення фінансової кризи в зоні єдиної європейської валюти за її межі. Дане твердження небезпідставне, оскільки сучасний економічний простір є високоінтегрованим із розгалуженими міжнародними економічними зв’язками у різних сферах виробництва, обміну, розподілу і споживання готової продукції та послуг. В зв’язку з цим доцільно розглянути можливий негативний вплив фінансової кризи у Єврозоні на тренд розвитку вітчизняної економіки.

Последние двадцать лет государственные деятели, лидеры политических партий, представители крупного бизнеса постоянно высказывали предположения об основных угрозах, которые стоят перед нашей страной и её гражданами. Чаще всего среди потенциальных угроз назывались потеря суверенитета, неопределённость внешнеполитических и внешнеэкономических векторов развития, ухудшение уровня благосостояния населения, негативные экологические экстерналии. К сожалению, на протяжении указанного периода так и не были определены на институциональном уровне реальные угрозы устойчивому развитию Украины и безопасности её граждан, что не позволило сформировать надёжные источники инвестирования целого комплекса проектов, способных не допустить трансформацию потенциальных угроз в реальные.

Украина занимает предпоследнее место по запасам питьевой воды на душу населения среди стран СНГ. При этом в Украине удельное централизированное водоснабжение более чем в два раза выше среднего уровня водоснабжения в высокоразвитых странах мира.

Как показывает международная практика, в мире около 35% населения поддаётся риску потребления некачественной питьевой воды. Больше 85% всех заболеваний связаны непосредственно с употреблением некачественной воды, в состав которой входят вещества, которые могут вызвать отравление.

Ольга СИДОРЕНКО,
директор ТОВ «Аграр Медієн Україна»

Глобальна продовольча безпека є питанням номер один на усіх міжнародних конференціях. Цю проблему згадують і генетики, і постачальники насіння, добрив та засобів захисту рослин, і виробники сільгосптехніки, які витрачають мільйони доларів на інновації, що забезпечать ріст продуктивності в аграрній галузі. Перед фермерами світу поставлено завдання нагодувати у 2050 році 9,1 млрд чоловік (до речі, приріст майже на 2,5 млрд чоловік прогнозується за рахунок країн, що розвиваються). Проте гарантування продовольчої безпеки кожної окремої країни є однією із ключових функцій держави, адже стабільне виробництво продуктів харчування, доступність їх отримання та споживання за рахунок власного виробництва та імпорту можливе лише під контролем державних органів. Тільки держава може правильно подбати про запаси продовольства, використовуючи механізми підтримки виробників основних продуктів харчування, регулювання експорту і митно-тарифної політики. Саме на державному рівні можна вирішити проблему соціального захисту бідного прошарку населення.

Олександр ЛАЙКО,
кандидат економічних наук,
Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України

Нові вектори соціальної та економічної політики вимагають все більше фінансових ресурсів для своєї ефективної реалізації, а джерелом бюджетних надходжень має бути розвинений реальний сектор економіки. Вважається, що в нашій країні з її насиченістю природними багатствами та з надзвичайно сприятливою для економічного розвитку концентрацією ресурсних та деяких інфраструктурних факторів мав би спостерігатись бурхливий і стрімкий розвиток. Однак за результатами останніх двадцяти років ми ледь сягаємо значень економічних показників 1990 року, а за такими важливими показниками як ВВП, обсяг залучених інвестицій, ступінь придатності основних виробничих засобів, обсяг виробництва промислової та аграрної продукції і т.д. сучасна Україна навіть відстає. Незважаючи на очікування бурхливого розвитку та припливу інвестицій, суттєвого економічного зростання не відбувається. На нашу думку, проблема полягає у наявності в нашій країні лише ресурсної складової інвестиційного потенціалу при майже повній нерозвиненості інфраструктурного сектора та відсутності інституціональних умов для реалізації людської гуманітарно-інтелектуальної складової.

Валерій Геєць, академік Національної академії наук України
Перша хвиля економічного зростання (2000-2008 рр.) не сформувала достатнього потенціалу, тому для його забезпечення на довгостроковий період необхідна активізація наступної хвилі, яка має ґрунтуватися на новій економічній стратегії на основі залучення довгострокових факторів зростання, які повинні мати перш за все ендогенізовану природу і які по суті формують ендогенізовану модель забезпечення реалізації стратегії зростання економіки. Внутрішній кінцевий попит, розширення внутрішнього ринку, посилення внутрішньої конкуренції мають стати визначальними в забезпеченні динаміки економічного зростання.

Україна пішла шляхом імпортування базових соціально-економічних і політичних інститутів без аналізу їх відповідності національному менталітету, ціннісним орієнтирам, історичній парадигмі державного управління.

Успішність проектів модернізації багато в чому залежала від збереження і використання основ національної ідентичності і духовності. Відкидання останніх або вестернізація суспільства давала багато надій, але з реальною успішністю перетворень за західними шаблонами були проблеми.

І надалі мають відбуватися серйозні політичні та економічні реформи, завдяки яким українське суспільство наблизиться до таких форм існування, де філософія торгаша не буде домінуючою.