|
|
||
|
|
||
 Україна готується до позачергових парламентських виборів. Фаворити фактично вже відомі. Беззаперечним лідером електоральних симпатій є пропрезидентська партія «Слуга народу», яку нещодавно очолив Дмитро Разумков. Партія в основу своєї ідеології закладає лібертаріанство, що передбачає максимальну свободу особистості.
|
|
|
||
|
|
||
 Маховик передвиборчої парламентської кампанії набирає все більших обертів.Основні політичні гравці вступають у боротьбу, здійснюючи ребрендинг та обираючи нове керівництво. До числа фаворитів відноситься партія "Опозиційна платформа - За життя", яка визначилася з керівною ланкою політичної сили.
|
|
|
||
|
||
 Економічна політика України вже тривалий період будується на надмірних обсягах зовнішніх запозичень, що поглиблює боргову залежність країни та створює передумови для оголошення дефолту по зовнішніх боргах. Нещодавно відомий український бізнесмен Ігор Коломойський висловив думку стосовно необхідності оголошення Україною дефолту по зовнішніх боргах.
|
|
|
||
|
|
||
 Основні політичні гравці, які претендують на перемогу на майбутніх парламентських виборах, приступили до консультацій щодо об’єднання та формування блоків партнерів-сателітів. Новина номер один 24 травня – початок переговорного процесу між ще вчора ворогуючими частинами колись єдиного «Опозиційного блоку».
|
|
|
||
|
|
||
 Президентська виборча кампанія, яка завершилася обранням Володимира Зеленського президентом України, на національний політичний олімп вивела політиків нового покоління, які у найближчій перспективі будуть визначати політичний ландшафт країни в цілому. До когорти таких політиків відноситься народний депутат України Євгеній Мураєв.
|
|
|
||
|
|
||
 Виборча кампанія до українського парламенту стартувала. Основні політичні гравці вже формують штаби та ведуть переговори з потенційними партнерами. Провідні вітчизняні аналітики роблять традиційні прогнози стосовно фаворитів та аутсайдерів липневих виборів. Свій прогноз також дав і ведучий популярної програми «Гроші» на каналі 1+1, журналіст Олександр Дубинський.
|
|
|
||
|
|
||
 Так вже повелося в українській політичній традиції, що на старті парламентської кампанії окремі політики покидають одні політичні табори і виходячи з міркувань зміни кон’юнктури переходять в інші політичні проекти. Квінтесенцією такого роду процесів стала нещодавня заява Ігоря Мосійчука про вихід з лав Радикальної партії Олега Ляшка.
|
|
|
||
|
|
||
 Фаворит майбутніх парламентських виборів – пропрезидентська партія «Слуга народу» в основу своєї ідеології закладає ідеї лібертаріанства. Про це вітчизняним ЗМІ заявив представник Президента України Володимира Зеленського у Верховній Раді України Руслан Стефанчук. Нагадаємо, що лібертаріанство – це ідеологія, яка використовується рядом політичних партій, які основним імперативом суспільного устрою вважають забезпечення індивідуальної свободи.
|
|
|
||
|
|
||
 Переформатування політичного ландшафту, яке відбулося у зв’язку з обранням нового Президента України, не знімає актуальності роками законсервованих проблем розвитку окремих секторів національної економіки. Однак, одним із небагатьох секторів, де вдалось впровадити антикризові заходи й певною мірою забезпечити прискорені темпи модернізації основного капіталу та диверсифікації виробництва, є деревообробна промисловість. Не секрет, що не лише екологічні міркування, а й пріоритетність розширеного відтворення потенціалу деревообробної галузі спонукала українських законодавців запровадити мораторій на експорт лісу-кругляка, щоб захистити довкілля і збільшити ресурсну базу для розвитку вітчизняних деревообробних виробництв. Із питаннями щодо правильності та обґрунтованості введення мораторію на експорт необробленої деревини крізь призму основних трендів у інвестиційному забезпеченні введення додаткових деревообробних потужностей ми звернулися до одного з ініціаторів інституціоналізації заборони на вивіз необробленої деревини, народного депутата України, голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва, заступника Лідера РПЛ з економполітики Віктора Валерійовича Галасюка. Виходячи з того, що Віктор Валерійович також очолює Українську асоціацію Римського клубу та є професійним економістом, ми поцікавилися в політика його баченням перспектив забезпечення сталого розвитку країни та наближення системи підготовки економічних кадрів в Україні до кращих світових практик.
|
|
|
||
|
|
||
 Так вже склалося в українському політикумі, що одну з ключових ролей в управлінні державою відігравав і буде відігравати глава президентської адміністрації. Всі пам'ятають, який вагомий вплив на політику президента справляли Дмитро Табачник, Євген Кушнарьов, Володимир Литвин, Сергій Льовочкін.
|
|
|
||
|
|
||
 У 2014-2015 роках у науковому та громадсько-політичному журналі «Економіст» було опубліковано цикл інтерв’ю («Україна може остаточно втратити своє національне багатство», «Бізнесові структури проявляють значний інтерес до волинського сапропелю», «Кластерна модель розвитку окремих галузей – основний резерв створення робочих місць на Волині») з відомим українським вченим, фахівцем у галузі сільськогосподарського машинобудування та комплексного розвитку АПК, доктором технічних наук, професором Володимиром Федоровичем Дідухом. Зміст цих інтерв’ю стосувався проблем раціоналізації аграрного природокористування, розширення масштабів застосування технологій органічного землеробства, формування організаційно-економічного механізму господарського освоєння запасів сапропелю, запровадження кластерної моделі розвитку АПК Волинської області. Виходячи з надзвичайної актуальності досліджень стосовно інженерно-технічного забезпечення відновлення посівів льону та його первинної переробки, які проводяться Володимиром Федоровичем та його науковою школою, редакція вирішила відновити цикл інтерв’ю з відомим українським вченим.
|
|
|
||
|
|
||
 Посилення сировинної спрямованості розвитку національної економіки поглиблює інституціональні та технологічні розриви між нашою країною та передовими країнами світу. Україна поступово стає технологічною периферією в глобальному масштабі. Проблеми інноваційно-технологічної модернізації сфери матеріального виробництва ускладнюються несформованістю базових політичних інститутів, що закладає деструктивні імперативи в діяльність політичних гравців та суб’єктів господарської діяльності. У результаті Україна так і не змогла вийти зі стагнаційної фази розвитку, що породжує численні ризики щодо забезпечення прийнятного рівня господарської самодостатності як у середньостроковій, так і в стратегічній перспективі. Ми звернулися до голови Науково-технічної ради Національної науково-технічної асоціації України, доктора технічних наук, професора Олександра Федоровича Морозова з питаннями, які стосуються фундаментальних причин виникнення інституціональних розривів у системі інноваційно-технологічного розвитку України та впливу політичних циклів на функціонування суспільних інститутів у цілому.
|
Вимоги
Требования