|
|
||
|
||
 Енергетичний сектор виступає одним з основних детермінуючих соціально-економічний розвиток України чинників у зв’язку із незначними запасами окремих видів вуглеводнів та високою енергомісткістю більшості галузей матеріального виробництва. Безлад в енергетичній сфері культивує ланцюг деструктивних процесів у суміжних ланках національного господарства. Свідченням стагнації у паливно-енергетичному комплексі є обвальне падіння нафтовидобутку у 2013-2016 роках.
|
|
|
||
|
||
 Нинішній стан національної економіки значною мірою зумовлений промахами державної економічної політики у попередні періоди. Усталену позицію стосовно втрат молодої української держави у 90-х роках минулого століття займає колишній міністр економіки Володимир Лановий. Нещодавно відомий економіст в рамках 15-ї – Літньої школи журналістики «Дня» висловив своє бачення щодо окремих подій в господарському житті України на зорі незалежності.
|
|
|
||
|
||
 Одним з найбільш резонансних питань соціально-економічного розвитку України є поглиблення реформ, зокрема проведення земельної, пенсійної та медичної реформи. Наслідки реформ є доволі суперечливими. Свою оцінку реформам, які проводяться в Україні, в інтерв’ю виданню «Апостроф» дав відомий український економіст, радник Президента України Олександр Пасхавер.
|
|
|
||
|
||
 Фізичне спрацювання та моральне старіння основних засобів в галузях матеріального виробництва потребує значного збільшення обсягів капітальних вкладень, щоб поступово модернізувати техніко-технологічну базу промисловості. В останні роки має місце зменшення обсягів інвестування металургійного виробництва, машинобудування та хімічної і нафтохімічної промисловості.
|
|
|
||
|
||
 Капітальне будівництво є основою формування індустріальної бази матеріального виробництва будь-якої країни. В умовах загострення міжнародної конкуренції вчасне введення найбільш сучасних технологій та модернізація застарілого обладнання виступають однією з основних конкурентних переваг. В Україні має місце обвальне падіння об’ємів капітального будівництва внаслідок відсутності дієвих стимулів стосовно оновлення індустріальної бази розвитку національної економіки.
|
|
|
||
|
||
 Сміттєва криза, яка виникла у Львові, та сморід промислових стоків у Луцьку, – це сигнали для центральної української влади стосовно того, що відсутність довгий час державної політики в частині залучення значних обсягів інвестицій в систему поводження з відходами може мати незворотні наслідки. Влада була зайнята перерозподілом найбільш ліквідних державних активів, а проблеми складування та утилізації відходів знаходились в спектрі другорядних пріоритетів.
|
|
|
||
|
||
 Львів став переможцем рейтингу 100 найбільших міст України, отримавши майже 60 балів зі 100 максимальних. Це одне з п’яти міст, якому вдалося отримати більше половини балів. Дослідження було проведене українським представництвом глобального руху Transparency International спільно з Інститутом Політичної Освіти. А перелік топ-міст дослідники вибудували за 91 показником у 13 сферах, зокрема, бюджетуванні, землекористуванні, кадровій політиці, закупівлях, наявності онлайн-послуг та інших.
|
|
|
||
|
||
 Високий рівень корумпованості української влади є основним гальмом поглиблення реальних реформ – це висновок переважної більшості іноземних політиків. Завжди непримиренну позицію стосовно корупційного спруту у владних коридорах займало ВО «Свобода». Олег Тягнибок жорстко розкритикував бездіяльність нинішньої влади щодо боротьби з корупцією.
|
|
|
||
|
||
 Стягнення рентної плати за користування надрами є традиційною практикою вилучення ренти на користь фінансових фондів держави у зв’язку з освоєнням мінерально-сировинного потенціалу. У багатих на мінеральну сировину країнах рента виступає одним з основних джерел наповнення центрального бюджету та бюджетів територіальних громад. В країнах, які не відзначаються значними запасами викопних мінеральних ресурсів, ставки рентних платежів стимулюють їх ощадливе використання. Україна не вписується ні в першу, ні в другу модель фіскального регулювання надрокористування.
|
|
|
||
|
||
 Основателями классической политэкономии были Петти, Смит и Маркс. Их теории постоянно подвергались критике, однако по-настоящему серьёзные оппоненты появились почти через сто лет в лице экономистов Вальраса, Кларка, Маршалла, Пигу и целого ряда других выдающихся учёных. Совокупность их идей получила название неклас-сической экономической теории. Началась эпоха великого противостоя-ния. Различие в позициях классической политэкономии и новой эконо-мической теории начинались с базового понятия в экономике – стоимо-сти.
|
|
|
||
|
||
 Пенсійна реформа стала однією з найбільш резонансних складових економічних реформ, які проводить уряд, очолюваний Володимиром Гройсманом. Проект пенсійної реформи свідчить про те, що в планах виконавчої влади кардинально перебудувати систему пенсійного забезпечення. Опоненти пенсійної реформи апелюють до її антисоціальної спрямованості.
|
|
|
||
|
||
 Фіскальна дисципліна, створення робочих місць, спеціалізація країни на конкурентних перевагах, розвиток місцевого самоврядування – цими та іншими рецепти економічного зростання поділився Прем'єр-міністр Румунії (2008-2012) та діючий мер міста Клуж-Напока Еміль БОК (Emil Boc) в рамках парламентського круглого столу «Регіональний розвиток та промислова політика: досвід Румунії», що проходив під егідою Комітету з питань промислової політики та підприємництва за сприяння Агенції «Спільні Зусилля» та Української асоціації Римського клубу.
|
Вимоги
Требования