В останні роки у надзвичайно відсталих поліських районах активізувався стихійний видобуток бурштину. Працездатне населення не маючи змоги розвивати традиційні для сільської місцевості види діяльності змушене займатися видобутком цінного мінералу органічного походження, щоб прогодувати свої сім’ї.

Якщо пересічні громадяни стали бурштинокопачами не від доброго життя, що представники політичного істеблішменту та регіональних бізнес-еліт прагнуть на видобутку бурштину отримати надприбутки. При цьому руйнуються унікальні лісові ландшафти та взагалі звужується просторовий базис нарощення лісоресурсного потенціалу.

Недавній резонанс щодо спроби одного із соратників колишнього українського президента опанувати «золотою жилою» – багатими на бурштин землями знову загострив увагу громадськості щодо незаконного видобутку цього цінного мінералу органічного походження. В експертному середовищі заговорили про легалізацію видобутку бурштину як необхідної передумови збільшення податкових надходжень до бюджетів територіальних громад.

Користування надрами для видобутку корисних копалин в Україні є платним, тому й не дивно, що з 1 січня 2016 року було введено рентну плату за видобуток бурштину. Проте надходження цього платежу до державного та місцевих бюджетів є мізерними, що пов’язано з небажанням місцевої політичної та бізнес-еліти легалізувати видобуток бурштину.

Видобуток бурштину є спеціальним користуванням надрами для видобутку корисних копалин, тому закономірним стало введення спеціального фіскального платежу, який регулював би обсяги вилучення цінного мінералу органічного походження.

Тому й не дивно, що було введено рентну плату за користування надрами для видобування бурштину. Цей вид рентної плати було введено ще з 1 січня 2016 року і на початках планувалося за його допомогою акумулювати значні надходження до Державного бюджету України, враховуючи те, що масштаби видобутку бурштину є значними.

Та практика адміністрування бурштинової ренти не виправдала амбітних планів українських фіскалів. Планувалося у 2016 році залучити в державну казну 1,5 млрд. грн. бурштинової ренти, а реально вдалося зібрати всього 2,08 млн. грн.

У 2016 році весь обсяг рентної плати за користування надрами для видобутку бурштину був направлений до державного бюджету, а бюджети територіальних громад, поблизу і на території яких активно відбувається видобуток цієї корисної копалини, зовсім нічого не отримали. Хоча представники владного істеблішменту в регіонах, де інтенсивно відбувається видобуток бурштину, з надходженням бурштинової ренти у місцеві бюджети пов’язували перспективи економічного прориву в цих територіально-адміністративних одиницях.

Плачевні результати адміністрування рентної плати за користування надрами для видобутку бурштину не стали передумовою корекції фіскальної політики в цьому напрямі і у 2017 році результати є ще більш невтішними. До державного бюджету надійшло 1,3 млн. грн., до місцевих бюджетів – 438,5 тис. грн.

Тобто видобуток бурштину сьогодні не отримав належного фіскального контролю через небажання відповідних контролюючих органів та органів місцевої влади забезпечити належну ідентифікацію обсягів видобутку і забезпечити таким чином вилучення бурштинової ренти на користь централізованих державних фінансових фондів та бюджетів територіальних громад.

Нещодавній резонансний розголос вилучення угорськими компетентними органами 860 кг привезеного з України бурштину та викриття нелегального цеху з обробки бурштину на Житомирщині свідчать про те, що видобуток бурштину в Україні набирає все більших обертів і затягування з належним впровадженням ефективної системи стягнення рентної плати за користування надрами для його видобутку тільки посилює консервацію тіньового видобутку цього мінералу органічного походження і позбавляє місцеві бюджети поліських районів так їм необхідних додаткових надходжень.

Враховуючи мізерні суми рентної плати за видобуток бурштину, які було спрямовано у 2016 та 2017 роках до державного та місцевих бюджетів, напрошується висновок про те, що бурштинова рента осідає в кишенях тих, хто прямо чи опосередковано впливає на нелегальний видобуток «поліського золота».

Тому затягування з практичним впровадженням ефективної системи адміністрування рентної плати за видобуток бурштину тільки підсилює консервацію тіньового освоєння цього цінного мінералу і позбавляє місцеві бюджети Поліських адміністративних районів додаткових надходжень. Місцеве самоврядування обласного рівня так і не спромоглося запропонувати «дорожню карту» вирішення бурштинової проблеми, тому руйнація лісових екосистем набуває ще більшого розмаху.

Василь Голян,
директор Європейського аналітичного центру